П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4471/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року (суддя Гордієнко Т.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 13.03.2025) про відмову у зміні способу виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів,-
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 стягнуто з ТУ ДСА України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за вересень 2022 року в сумі 81 873 грн. з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 резолютивну частину Миколаївського окружного адміністративного суду викладено у наступній редакції: зобов'язано ТУ ДСА України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за вересень 2022 року, з урахуванням висновків суду.
03.05.2023 видано виконавчий лист.
05.03.2023 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просив змінити спосіб виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2023 та стягнути з ТУ ДСА України в Миколаївській області на користь позивача недоплачену суддівську винагороду в сумі 106434,90 грн.
Заява обґрунтована тим, що судове рішення не виконано протягом 2 років.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 залишено без задоволення.
Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норми процесуального права, просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду та постановити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю.
На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково застосував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, від 11.11.2014 у справах №21-394а14, 21-475а14, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а, оскільки вже були внесені зміни до статті 378 КАС України згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024 і тепер не є "виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання".
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частинами першою та третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу викладених норм убачається, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 зобов'язано ТУ ДСА України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за вересень 2022 року, з урахуванням висновків суду.
Звернувшись до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення, позивач надав лист ТУ ДСА в Миколаївській області від 05.04.2024 про виділення додаткових бюджетних асигнувань, в якому вказано, що кошторисом на 2024 рік по КПКВК 0501150"Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ систем правосуддя" КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню" затверджено 23800,00 грн. Станом на 01.04.2024 року залишок кошторисних призначень та відкритих асигнувань по КЕКВ 2730 складає 0,00 грн.
Між тим, усталеною є практика Верховного Суду, відсутність коштів для фінансування не є обставиною, яка свідчить про наявність підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.
Посилання апелянта на приписи абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України є необґрунтованими, оскільки перерахунок суддівської винагороди не входить до зазначеного у цій статті переліку спорів.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року про відмову у зміні способу виконання судового рішення по справі №400/4471/22.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов