Номер провадження: 33/813/770/25
Номер справи місцевого суду: 521/446/25
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Назарова М. В.
14.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Хайнацької Ірини Олександрівни,
Мясоєдова Олега Костянтиновича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 17.12.2024 о 09.00 год в м. Одесі по вул. Гілельса на перехресті з вул. Кустанайською, керуючи т/з Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 перед початком руху, повертаючи праворуч, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з т/з OpelAstra д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Кустанайській заднім ходом, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги зазначає:
- судом дії ОСОБА_1 не вірно кваліфіковані, оскільки фактично ДТП спричинив ОСОБА_2 , порушивши п. 10.9 та п. 10.10 ПДР, судом проігноровано чітку послідовність дій з боку водія автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 ;
- відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2025 року по справі № 521/447/25 ОСОБА_2 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та під час розгляду справи ОСОБА_2 надав суду заяву де визнав себе винним у ДТП;
- з відеозапису видно, що ОСОБА_1 , оцінивши всі наявні перешкоди ліворуч та праворуч від себе, наскільки дозволяла видимість на перехресті, а також зважаючи на те, що в його полосі (в межах видимості) ніяких перешкод немає, продовжив рух в правий поворот, не порушуючи вказаний пункт ПДР;
- висновок суду щодо порушення п. 10.1. ПДР ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах та нележаним чином не мотивований.
- твердження суду, що не бачити Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався заднім ходом, ОСОБА_1 просто не міг, є упередженим та необ'єктивним, оскільки відеозапис, який долучений до матеріалів справи, був зроблений з камери будинку, яка безпосередньо має прямий огляд на вулиці, тому суд не може оцінити ракурс і видимість із точки зору водія;
- постанову суду винесено з порушенням ст. 285 КУпАП, не було оголошено після розгляду справи, тільки повідомлено, що зможе забрати 20.02.2025;
- посилаючись на вимоги ст. 278, 280, 283 КУпАП та п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2025 № 14 «Про практику застосування України законодавства у справах про деякі злочини щодо безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», вказує, що суддя не забезпечив реалізацію прав учасників процесу.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Хайнацька І.О. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову та закрити провадження по справі, пояснюючи, що зроблена ОСОБА_1 роздруківка покадрово ДТП свідчить про винуватість ОСОБА_2 та неможливість ОСОБА_1 запобігти такій пригоді. Зазначає, що при виїзді на дорогу з іншої рівнозначної дороги, його увага була прикута ліворуч, а праворуч оглядовість була обмежена гаражами, і коли він праворуч побачив автомобіль ОСОБА_2 , що рухався заднім ходом, подав йому звуковий сигнал і майже одночасно почав гальмувати, той в'їхав в нього. Він раніше зі свого виїзду не міг бачити автомобіль ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає обох винними у ДТП, крім того, його вже піддано стягненню за ст. 124 КУпАП, а ОСОБА_1 в'їхав в його автомобіль, коли він вже не рухався.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляд справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обов'язковому з'ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобов'язаний з'ясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується діями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року встановлено перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 , суд вважав доведеною його вину матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 198393 від 17.12.2024, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та відеозаписом.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнього інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №198393 від 17.12.2024 вбачається, що 17.12.2024 о 09.00 год в м. Одесі, по вул. Гілельса на перехресті з вул. Кустанайською, керуючи т/з Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 перед початком руху, повертаючи праворуч, не впевнився в безпечності, скоїв зіткнення з т/з OpelAstra д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Кустанайській заднім ходом, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказав, що автомобіль OpelAstra рухався заднім ходом по полосі, яка визначена для руху в іншому направленні.
Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, вбачається розташування автомобілів, їх напрямок руху, місце зіткнення транспортних засобів, а також наведено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, згідно яких: у автомобіля Hyundai Tucson - капот, решітка радіатора, передній бампер; у автомобіля OpelAstra - задній бампер, задня права фара та катофот заднього бампера.
Наведений перелік пошкоджень, їх локалізація узгоджується як зі схемою, так і з поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, які підписали схему без зауважень (a.c. 3).
Відеозапис, що міститься в матеріалах справи та який було оглянуто в ході розгляду справи, відображає момент зіткнення транспортних засобів, і учасниками ДТП не оспорюється, що на вказаному відеозаписі зафіксовано події ДТП 17.12.2024 о 9-й год. в м. Одесі по вул. Кустанайській, 20.
Вказана сукупність вищевказаних доказів підтверджують вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, що є підставою для притягнення до відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Оцінюючи доводи, що судом дії ОСОБА_1 не вірно кваліфіковані, оскільки фактично ДТП спричинив ОСОБА_2 , порушивши п. 10.9 та п. 10.10 ПДР, судом проігноровано чітку послідовність дій з боку водія автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 , а також посилання щодо визнання ОСОБА_2 винним за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду є у цій справі є відповідність дій ПДР України саме водія ОСОБА_1 , а не водія ОСОБА_2 чи їх обопільна провина у ДТП.
Досліджуючи відеозапис, апеляційний суд не вбачає, що ОСОБА_1 , оцінивши всі наявні перешкоди ліворуч та праворуч, наскільки дозволяла оглядовість на перехресті, а також зважаючи на те, що в його полосі (в межах оглядовості) ніяких перешкод немає, продовжив рух в правий поворот, не порушуючи вказаний пункт ПДР.
Всупереч доводу апеляційної скарги, що висновок суду щодо порушення п. 10.1. ПДР ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах та належним чином не мотивований, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи містять всі належні та допустимі докази щодо встановлення фактичних обставин справи.
Щодо доводу, що твердження суду першої інстанції , що не бачити Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався заднім ходом, ОСОБА_1 просто не міг, є упередженим та необ'єктивним, оскільки відеозапис, який долучений до матеріалів справи, був зроблений з камери будинку, яка безпосередньо має прямий огляд на вулиці, тому суд не може оцінити ракурс і видимість із точки зору водія.
В даній ситуації суд може і повинен зробити висновки на підставі загальної картини, що не враховує індивідуальні особливості сприйняття ситуації з боку водія, а ґрунтується на загальних вимогах до водія, який повинен був при зміні напрямку руху і виїзді на дорогу пересвідчитися у безпеці і відсутності перешкод на своїй полосі руху.
Сам ОСОБА_1 частково підтвердив свою винуватість, пояснивши в суді апеляційної інстанції, що при виїзді на дорогу його увага була прикута ліворуч, звідки могли виїхати автомобілі, що рухалися по його полосі руху, і що побачивши праворуч автомобіль ОСОБА_2 , він подав йому звуковий сигнал і майже одночасно загальмував.
Натомість, із відеозапису і покадрової роздруківки, залученої до матеріалів справи апеляційним судом за клопотанням ОСОБА_1 , вбачається, що коли бампер автомобіля ОСОБА_1 порівнявся із умовною лінією перетину доріг, між ним і автомобілем ОСОБА_2 залишалася відстань (фото № 10), і будь-які візуальні перешкоди оглядовості для водія ОСОБА_1 були відсутні, бо гаражі, на які він посилається як на перешкоду для огляду, залишилися праворуч.
За таких умов ОСОБА_1 не загальмував, продовжив рух свого автомобіля і зіткнувся із автомобілем під керуванням ОСОБА_2 .
Отже, вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 перед поворотом не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив п. 10.1 ПДР.
Безпідставним є посилання апелянта, що постанову суду винесено з порушенням ст. 285 КУпАП, не було оголошено після розгляду справи, тільки повідомлено, що зможе забрати 20.02.2025 та звертає увагу, що з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся у строк встановлений законодавством, виклавши свою незгоду та аргументи в апеляційній скарзі, на які наразі відповідає апеляційний суд.
Також апеляційний суд не вбачає незабезпечення реалізації прав учасників процесу, оскільки зі місту оскаржуваної постанови участь в судовому засіданні ОСОБА_1 приймав та надавав свої пояснення.
Апеляційним судом також відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення по справі судової автотранспортної трасологічної експертизи на предмет механізму ДТП та відповідності дій її учасників вимогам ПДР, оскільки для визначення порушення ОСОБА_1 як водієм вимог п. 10.1 ПДР спеціальні знання не потрібні, а встановлення його винуватості цілком перебуває у межах повноважень суду шляхом оцінки наданих суду доказів.
Намагання ОСОБА_1 довести винуватість ОСОБА_2 перебуває поза межами розглядуваної справи. Вина вказаної особи у ДТП встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Проте таке не звільняє ОСОБА_1 від визначеної законом відповідальності за порушення ПДР, допущені саме ним.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова