Справа № 645/1623/25
Провадження № 3/645/528/25
20 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Сілантьєвої Е.Є., розглянувши матеріали адміністративного провадження, які надійшли від Управління Патрульної поліції в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, паспорт НОМЕР_1 від 24.04.2020 року орган, що видав 6323, ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ОСОБА_1 , 07.03.2025 року близько 19 год. 30 хв. у АДРЕСА_1 ,, вчинив щодо свого сина ОСОБА_3 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме погрожував йому, ображав, хапав за одяг, штовхав на підлогу, внаслідок чого могло бути завдано шкода психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 745368 від 07.03.2025 року, ОСОБА_1 , 07.03.2025 року близько 19 год. 30 хв. у АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_4 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав, хапав за кінцівки, ображав, погрожував, обмежував доступ до грошових коштів, внаслідок чого могло бути завдано шкода психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілої.
22.04.2025 року постановою суду було об'єднано в одне провадження адміністративний матеріал № 645/1623/25, провадження № 3/645/528/25 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та адміністративний матеріал № 645/1627/25 провадження № 3/645/529/25 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, присвоївши їм загальний номер 645/1623/25 провадження № 3/645/528/25.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що ніякого насильства, щодо сина з його сторони не було, була словесна перепалка. Такі розмови на підвищених тонах з сином відбуваються часто, оскільки сину не подобається його спосіб виховання, а також він не прислуховується до порад батька. 07.03.2025 дружина була у алкогольному сп'янінні та вчинила неправомірні дії до їх спільної доньки, яка у телефонному режимі зазначила, що мати перебуває в алкогольному сп'янінні та хоче сісти за кермо. Донька намагалася її зупинити. Приїхавши з роботи ОСОБА_1 , викликав поліцію, було складено протокол відносно його дружини та відносно нього. В подальшому надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні на запитання головуючого, щодо подій від 07.03.2025 року ОСОБА_4 пояснила, що 07.03.2025 року за місцем свого мешкання її донька розбила їй голову, чоловік приїхав після цих подій, через телефонний дзвінок доньки. ОСОБА_1 не проявляв до неї ніякого насильства. Відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо насильства відносно ноньки, ОСОБА_5 , та чоловіка.
В судовому засідання ОСОБА_3 , пояснив, що прийшовши додому він побачив, що мати з скривавленою головою лежить на дивані, середня сестра плаче, батько теж був вдома. На його запитання, що трапилося, почалася сварка, під час якої він отримав удар від батька та впав на підлогу, тому що ОСОБА_1 під час сварки перекинув стілець на якому він сидів. Крім того зазначив, що його мати ОСОБА_4 вживає алкогольні напої лише на свята. 07.03.2025 року в стані алкогольного сп'яніння не перебувала.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали адміністративного провадження про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП ОСОБА_4 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно зі ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 відносно свого сина ОСОБА_3 та його провина повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- протоколом серії ВАВ № 745369 від 07.03.2025 року про адміністративне правопорушення - про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП;
-копією тимчасового заборонного припису стосовно кривдника серії АА№ 331052 від 07.03.2025,
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.03.2025, письмовими поясненнями притягуваного ОСОБА_1 від 07.03.2024 року,
- письмовими поясненнями та заявами потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 07.03.2025 року,
- рапортом УПП в Х/о ДПП вз.№1, роти №4, бат.№2 ст. лейтенанта поліції Олега Матюніна.
Крім того, згідно пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 07.03.2025 між ними дійсно відбулася сварка, яка виражалася у вигляді погроз, ображань та штовханнях один одного.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 . cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно свого сина ОСОБА_3 .
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшує або обтяжує відповідальність за адміністративні правопорушення, вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у виді належної міри відповідальності за вчинення правопорушень, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Разом із цим, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Ураховуючи відсутність даних про те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 КУпАП, а також які б свідчили про те, що він систематично вчиняє домашнє насильство, суд не вбачає достатніх підстав для застосування положення ст.39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Стосовно факту вчинення правопорушення ОСОБА_1 відносно своєї дружини ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність настає за Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП є бланкетною, тобто вона відсилає до іншого законодавства, зокрема до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні колекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Отже, для визнання факту домашнього насильства слід звернутися до його ознак:
- умисність (з наміром досягнення бажаного результату);
- спричинення шкоди;
- порушення прав і свобод людини;
- значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.
Отже, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2671-VIII від 17.01.2019, ВВР, 2019, № 18, ст.73 № 2849-IX від 13.12.2022}.
Так, відповідно до п. 3 ч.1 зазначеного Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
При цьому, слід вказати, що зазначити, що конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
Суд, вважає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження.
Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 підтвердила факт, що стосовно неї не було вчинено ніяких дій завдати шкоди ОСОБА_1 та ніякого фізичного та психологічного насилля з його боку відносно неї не було. Крім того вказала, що вона не перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, судом було вивчено в судовому засіданні адміністративний матеріал відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та судом було встановлено, що ОСОБА_4 , 07.03.2025 близько 18.09 години, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: кричала на неї, сварилась з нею через зловживання алкоголем, чим завдала їй психологічних страждань, внаслідок чого, могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_3 , яка є донькою кривдниці, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №574803 від 07.03.2025. Також, ОСОБА_4 , 07.03.2025 близько 22.00 години, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювалась нецензурною лайкою, кричала, погрожувала, чим завдала йому психологічних страждань, внаслідок чого, могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_1 про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №574805 від 07.03.2025.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення із застосуванням ст.36 КУпАП в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу у сумі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Постанова притягуваною не оскаржувалась та набрала законної сили 14.04.2025.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Будь-яких належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б свідчили про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні 07.03.2025 року адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_4 , працівниками поліції не зібрано, як і не здобуто таких доказів в судовому засіданні під час розгляду цієї справи.
Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.
Таким чином вважаю, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_4 , а тому суд приходить до висновку про відсутність в її діях події і складу даного адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 40-1, 173, 251, 256, 280, 283, 284, 287, 291, 294 КУпАП, суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно вчиненнядомашнього насильства фізичного та психологічного характеру відносно ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп. (триста сорок гривень).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 605 грн. (шістсот п'ять) 60 коп.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно вчиненнядомашнього насильства фізичного та психологічного характеру відносно ОСОБА_4 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення..
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Також роз'яснюємо, що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 20.05.2025.
Головуючий суддя -