Справа № 645/4028/24
Провадження № 2/645/236/25
15 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Сілантьєвої Е. Є.,
за участю секретаря судових засідань Ятлової Ю.В.,
учасники справи:
представник позивача - адвокат Курило Сергій Леонідович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5009 від 28.03.2018,
третя особа - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи - Державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Наталія Вікторівна, Житлово-будівельний кооператив «Кіровець», ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Курила С. Л., звернулася з позовом до Харківської міської ради, в якому просила встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; та визнати за ОСОБА_2 право власності на двокімнатну кооперативну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,00 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за фактом чого була відкрита спадщина. Після смерті ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_4 прийняла спадщину шляхом фактичного проживання зі спадкодавцем на день смерті, та пізніше звернулася до державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька - ОСОБА_3 . На підставі заяви Позивачки про видачу свідоцтва про право на спадщину була заведена спадкова справа у державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Наталії Вікторівни. Проте у видачі вказаного свідоцтва ОСОБА_2 було відмовлено на підставі відсутності документів, необхідних для підтвердження факту родинних відносин з ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 153/02/31/П від 01.02.2024 року. У постанові нотаріусом зазначено, що документально родинні відносини з померлим ОСОБА_3 не підтверджуються, оскільки в матеріалах спадкової справи відсутнє Свідоцтво про шлюб, з якого простежувалася б зміна прізвища Позивачки з дівочого ОСОБА_5 на післяшлюбне ОСОБА_6 . Позивачка стверджує, що у ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , було дві доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . У зв'язку із тим, що ОСОБА_7 на день смерті батька з останнім не проживала та прописана не була, спадщину у встановлений законом термін вона не приймала ані шляхом фактичного проживання зі спадкодавцем, ані шляхом подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, тому вона вважається такою, що спадщину не прийняла. У висновку залишився один спадкоємець першої черги - позивачка ОСОБА_2 . Про підтвердження зазначеного свідчить те, що при зверненні ОСОБА_2 до державного нотаріуса 13.11.2023 року спадкова справа № 747П/2023 була заведена вперше, що свідчить про відсутність інших осіб, які могли б звернутись за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_3 , так як законом встановлено шестимісячний термін на прийняття спадщини. Тому, так як інших осіб що могли прийняти спадщину немає - Позивачка вважає себе єдиним спадкоємцем першої черги за законом, що прийняла спадщину у встановлений цивільним законодавством строк, шляхом фактичного прийняття.
На підтвердження родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем було надано: свідоцтво про народження ОСОБА_8 , де батьком зазначено ОСОБА_3 , витяг із реєстру актів цивільного стану про смерть ОСОБА_3 , комсомольський білет №36805431 на ім'я ОСОБА_8 , членський білет №15270862 на прізвище ОСОБА_6 , поквартирна картка ОСОБА_3 , де в графі «отношение к нанимателю» ОСОБА_2 зазначена як «дочь», сімейні фото.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю всіх необхідних документів у ОСОБА_2 на підтвердження родинних зв'язків із ОСОБА_3 , задля подальшого належного оформлення спадщини, у позивачки виникла необхідність звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.
26.09.2024 в судовому засіданні представник позивача адвокат Курило С.Л. заявив клопотання про витребування доказів.
Представник відповідача Харківської міської ради Гевел І. А. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання представника позивача та заявила клопотання про залучення третіх осіб.
Ухвалою суду від 26.09.2024 року клопотання представника позивача адвоката Курило С. Л. про витребування доказів та клопотання представника відповідача Харківської міської ради Гевел І. А. про залучення третіх осіб - задоволено. Залучено до участі в цивільній справі ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 .
10.12.2024 року з Четвертої харківської державної нотаріальної контори надійшли належним чином посвідчені копії матеріалів спадкової справи.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.12.2024 року підготовче провадження у цивільній справі закрито.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник адвокат Курило С.Л. позовні вимоги підтримали, надали відповідні пояснення. Крім того позивач пояснила, що в квартирі мешкали вона, її сини та батько. Після розірвання шлюбу залишила прізвище колишнього чоловіка. Батько помер в 1994 році, вона лишилася мешкати в зазначеній квартирі. Просили позов задоволити.
Представник відповідача Харківської міської ради в судові засіданні не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, через систему «Електронний суд», відзиву, заперечення та будь - яких заяв не подавали.
Представник третьої особи Четвертої харківської державної нотаріальної контори в судові засіданні не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надали заяву про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.
Представник третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Кіровець» в судові засіданні не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини не явки суду не повідомив, відзиву, заперечення та будь - яких заяв не подавали.
Третя особа ОСОБА_9 в судовому засіданні у повному обсязі підтримав позовні вимоги, вказавши, що позивач є його матірю, померлий ОСОБА_3 - його дідом. Вони всі разом мешкали. Зазначені позивачем факти повністю відповідають дійсності, просив позовні вимоги задовольнити.
Будучи обізнаним про розгляд справи судом, відповідач відзиву та жодних доказів не подав, а тому розгляд справи здійснений судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав:
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Суд, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно довідки від 28.10.2023 № 46 виданої головою правління ЖБК «КІРОВЕЦЬ» - видана ОСОБА_1 , про те, що його дідусь ОСОБА_3 є власником кооперативної двокімнатної кімнатної квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації, що міститься в ЖБК «КІРОВЕЦЬ», квартира АДРЕСА_2 належала громадянину ОСОБА_10 , який в 1978 році повністю вніс пайовий внесок за квартиру, в повному обсязі у розмірі (3671,80 -три тисячі шістсот сімдесят один карбованець, 80 коп.). Згідно з протоколами № 35 загальних зборів членів кооперативу від 24 січня 1988 року, та з протоколом № 38 загальних зборів членів кооперативу від 09 жовтня 1988 року, було слухання заяви ОСОБА_11 , в якій він просив надати дозвіл на обмін своєї 2- кімнатної квартири АДРЕСА_3 з громадянином ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_4 . Загальними зборами членів кооперативу від 1988 року було надано дозвіл ОСОБА_11 на обмін цієї квартири з громадянином ОСОБА_3 . Протоколом зборів було постановлено виключити гр. ОСОБА_12 із членів кооперативу, а ОСОБА_3 було прийнято в члени ЖБК «КІРОВЕЦЬ» та було постановлено перевести на його ім'я рахунки на квартиру № НОМЕР_2 у ЖБК «КІРОВЕЦЬ» на вул. Танкопія, у буд. АДРЕСА_5 , тобто зазначена квартира перейшла у власність ОСОБА_3 . Зазначена 2-кімнатна квартира має зручності: водопровід, каналізація, центральне опалення, гаряча вода, газ. Загальна площа - 46,0 кв.м. Громадянин ОСОБА_3 с членом ЖБК «КІРОВЕЦЬ» з 24 січня 1988 року, та є власником квартири АДРЕСА_2 .
Так, позивачем ОСОБА_2 було проведено технічну інвентаризацію, що підтверджується технічним паспортом від 14.05.2024 року на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , згідно якого житлова площа дорівнює 26,4 кв.м.
Як вбачається зі звіту про оцінку майна від 30.05.2024 року, виготовленого ТОВ «Оціночна компанія реал стейт сіті», за адресою АДРЕСА_1 , її ринкова вартість становить 760580,00 грн.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із частинами 1, 3 статті 15 Закону України «Про власність» № 697-ХІІ від 07 лютого 1991 року, який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, член житлового-житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно; громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
У п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» вказано, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.
З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя став сласником квартири АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 13.11.2023 № 00042262758.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме на: двокімнатну кооперативну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,00 м2, за фактом чого було заведено спадкову справу державним нотаріусом Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Наталії Вікторівни за №747П/2023.
Спадкоємцями першої черги померлого ОСОБА_3 є: донька - позивач ОСОБА_2 , та донька - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .
Позивачем надано документи на підтвердження родинного зв'язку, а саме: свідоцтво про народження ОСОБА_8 № НОМЕР_3 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , комсомольський квиток № НОМЕР_4 , членський білет «15270862», довідка від ЖБК «Кіровець»; поквартирна картка, сімейні фото.
Позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом звернення до державного нотаріуса Четвертої Харківської міської нотаріальної контори Черняк Наталії Вікторівни з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний термін, у зв'язку з чим державним нотаріусом була зареєстрована спадкова справа №747П/2023. Проте, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю документального підтвердження родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, що підтверджується постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії № 153/02-31/П.
ОСОБА_7 , спадщину після смерті батька належним чином та у встановлений законодавством строк не прийняла, про що свідчить той факт, що спадкову справу № 747П/2023 державним нотаріусом Черняк Н.В. заведено саме після звернення позивача ОСОБА_2 . Тому ОСОБА_7 вважається такою, що спадщину не прийняла.
Через зазначені обставини та відмову державного нотаріуса Четвертої Харківської міської нотаріальної контори Черняк Наталії Вікторівни в оформленні належних ОСОБА_2 спадкових прав, позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування до Харківської міської ради.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Місцем відкриття спадщини відповідно ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.
За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , стали доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , та спадщину після смерті батька не прийняла. У зв'язку з цим, позивачка ОСОБА_2 має право на спадкування за батьком в порядку першої черги.
Згідно приписів п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Однак, суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) у теорії права - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.
В листі ВСУ «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що дружина чи чоловік також мають право на спадкування у разі смерті одного з подружжя, однак такі члени сім'ї не перебувають у кровному спорідненні. Встановлення факту родинних відносин між такими особами чинним законодавством не передбачено. Для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами, а не між чоловіком та дружиною.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
На підтвердження родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем було надано: свідоцтво про народження ОСОБА_8 , де батьком зазначено ОСОБА_3 , витяг із реєстру актів цивільного стану про смерть ОСОБА_3 , комсомольський білет №36805431 на ім'я ОСОБА_8 , членський білет №15270862 на прізвище ОСОБА_6 , поквартирна картка ОСОБА_3 , де в графі «отношение к нанимателю» ОСОБА_2 зазначена як «дочь», сімейні фото.
Враховуючи надані позивачем документи та докази, суд вважає, що вимога про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та позивачем ОСОБА_2 , як рідними батьком та донькою підлягає задоволенню, оскільки даний факт знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду та встановлення зазначеного факту необхідно позивачу для вирішення питання щодо оформлення своїх спадкових прав.
Надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає доведеним обставини, які мають значення, наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки сторона позивач надала заяву, про залишення судових витрат за позивачем, суд такі витрати не стягує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1220-1222, 1258, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 , до Харківської міської ради, треті особи - Державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Наталія Вікторівна, Житлово-будівельний кооператив «Кіровець», ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на двокімнатну кооперативну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,00 кв.м., після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл., 21 січня 2000 р., РНКОПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Харківська міська рада, місцезнаходження: 61200, Харківська обл., м. Харків, майдан Конституції 7.
Третя особа: Державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Наталія Вікторівна, місцезнаходження: 61082, Харківська обл., м. Харків, вул. Василя Мельникова, 2.
Третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Кіровець», місцезнаходження: 61091, Харківська обл., м. Харків, вул. Танкопія 13/3.
Третя особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .
Повний текст судового рішення складено 20.05.2025 року.
Суддя Е. Є. Сілантьєва