Справа № 615/749/25
Провадження № 2-а/615/27/25
20 травня 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді Левченка А.М.,
за участю
секретаря судового засідання Павлович В.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Ніколаєва В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому позивач просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 321/768-п від 30.04.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач не погоджується із висновками відповідача стосовно порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яке виразилось у не уточненні ним протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року своїх облікових даних, оскільки 14.05.2025 року (до набрання чинності законом № 3633-ІХ від 11.04.2024 року), а після цього позивачем кожні три місяці надавались персональні дані, які були необхідні для отримання (продовження) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Також вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, було допущено порушення прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП, у тому числі права на захист, оскільки справу було розглянуто без його присутності.
В судовому засіданні позивач пояснив суду, що не вжив заходів для уточнення своїх облікових та інших персональних даних саме в період протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «№3633-ІХ від 11.04.2024 року, оскільки вважав, що не мав такого обов'язку, так як до набрання чинності цим Законом з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання (продовження) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, для чого повідомляв необхідні для цього свої персональні дані.
В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яку він неодноразово продовжував, останній раз на строк до 09.05.2025 року, про що свідчить подана до позову копія довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.02.2025 року. Вказані обставини, на думку представника, свідчать про те, що позивач не мав обов'язку уточнення своїх облікових та інших персональних даних саме в період протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 року, оскільки до набрання чинності цим законом, а саме 14.05.2025 року, уже звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань оформлення відстрочки від призову та повідомляв свої персональні дані для цього, та робив це в подальшому кожні наступні три місяці.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду відзвив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що жодна з баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання, номери засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти позивача, відтак примітка до ст. 210 КУпАП, згідно якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, у даному випадку не могла бути застсована. Крім цього саме на позивача законом був покладений обов'язок уточнення своїх облікових та інших персональних даних в один із передбачених законом способів саме в період протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 року, і саме позивач зобов'язаний був вчинити такі дії відповідно до Закону.
Заслухавши позивача та його представника, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 321/768-п від 30.04.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок)
Ухвалюючи оскаржувану постанову суб'єкт владних повноважень встановив, що під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_5 відомостей (персональних облікових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 , який, в порушення абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 пункту 1 ч. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 3633-ІХ, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані: а саме адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (п. 7, 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в редакції Закону України від 16.01.2024 року№ 3549-IX).
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Своєю чергою, частина 3 цієї ж статті передбачає, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
З оскаржуваної постанови вcстановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Згідно з абзацу 9 ч. 3 ст.14 Закону №1951-VIII для встановлення відомостей, зазначених у пункті 17 частини першої статті 7 цього Закону електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Проте, вказана норма не звільняла ОСОБА_1 виконати покладений на нього Законом обов'язок уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року, що означало фактичну звірку з військовозобов'язаним наявних у розпорядженні держави облікових та інших персональних даних (у тому числі місця проживання/перебування, номеру телефону, адреси електронної пошти) з метою їх актуалізації в у визначеному проміжку часу в умовах особливого періоду.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Позивач, проігнорував виконання обов'язку покладеного на нього законом, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався і допустив порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Наявність у відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не звільняло його від виконання вимог законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку під час дії особливого періоду.
Доводи позивача про порушення його права на захист спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 321/2068 від 22.04.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під розпис були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також під розпис своєчасно сповіщено про місце і час розгляду його справи, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП дозволяло здійснити розгляд справи без його присутності.
Відтак, при винесені оскаржуваної постанови відповідач діяв правомірно, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 205, 243-244, 246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 321/768-п від 30.04.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Валківський районний суд Харківської області.
Суддя А.М. Левченко