Справа №613/2174/24 Провадження № 2/613/199/25
16 травня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участі секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 613/2174/24 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, у якому просить: визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок із господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса : АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 .. За життя ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно, яка складається в тому числі із будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса : АДРЕСА_2 ). ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 02.10.2009 секретарем виконавчого комітету Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, реєстр № 30, відповідно до якого все своє майно вона заповідала позивачу.
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлої згідно заповіту, інші спадкоємці відповідно до закону чи заповіту відсутні.
Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняв, про що подав до Богодухівської державної нотаріальної контори відповідну заяву. При огляді документів, необхідних для оформлення спадщини, було виявлено, що правовстановлюючим документом на вказаний будинок є свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок, видане 13.03.1989 Гутянською селищною радою Богодухівського району Харківської області ОСОБА_2 як голові колгоспного двору. Відповідно до ст. 563 ЦК України 1963 року, Постанову Пленуму ВСУ від 25.12.1992 (втратили чинність), спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена та поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01.01.1990. При припиненні двору з інших підстав, а також в разі смерті члена двору після 20.06.1990 спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів. Також після набрання чинності Законом України «Про власність», в якому відсутня така форма власності, як колгоспно-кооперативна, яка була передбачена ЦК України 1963 року, ОСОБА_2 повинна була замінити свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок на правовстановлюючий документ відповідно до цього Закону, однак, за життя цього не зробила. На даний час це неможливо зробити у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 ..
Враховуючи викладене, листом Богодухівської державної нотаріальної контори № 970/01-16 від 30.09.2024 повідомлено позивачу про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок та рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 21.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Заходи забезпечення позову не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.
Сторони, їх представники та представник третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача у надісланому до суду клопотанні просив суд розглянути справу без участі позивача та його представника, повідомив, що підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи в поданих до суду письмових заявах просили суд розглядати справу за їх відсутності, зазначили, що у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорту та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.02.1965.
У свідоцтві про народження прізвище батьків позивача зазначено російською мовою як « ОСОБА_4 ».
Позивач зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту.
Батько позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16.03.1999.
Матір позивача - ОСОБА_2 з 19.04.2006 була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.02.2023.
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Губарівської сільської ради 02.10.2009, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом буде мати право, заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок (домоволодіння), виданим 13.03.1989 виконавчим комітетом Гутянської селищної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Гутянської селищної ради народних депутатів від 13.12.1988 № 112, жилий будинок (домоволодіння), розташований за адресою : АДРЕСА_2 , в цілому належить на праві приватної власності колгоспного двору ОСОБА_2 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Гутянської селищної ради № 112 від 13.12.1988 замість свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 17.10.1965 у зв'язку зі зміною голови колгоспного двору. Зазначений у цьому свідоцтві жилий будинок (домоволодіння) в цілому зареєстрований у Богодухівському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_2 .
Відповідно до виписки з по господарської книги № 10 за 2021-2025 роки, виданою Губарівським старостинським округом 16.01.2025, домоволодіння за адресою : АДРЕСА_2 , 1950 року побудови, обліковується за ОСОБА_2 .
Згідно з обліковою карткою об'єкта по господарського обліку на 2021-2025 роки, ОСОБА_2 була головою і єдиним членом домогосподарства за адресою : АДРЕСА_4 .
Відповідно до довідки-характеристики ПП «Богодухівське БТІ» від 22.10.2024, а також довідки КП «Богодухівське БТІ» від 19.11.2024 № 580, власником житлового будинку, розміщеного за адресою : АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_2 ), є ОСОБА_2 (1/1 частка) на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого Гутянською селищною радою 13.03.1989, та зареєстрованого в Богодухівському БТІ 13.03.1989 в книзі № 10, номер запису - 1270.
Копією рішення Богодухівської міської ради від 21.12.2022 № 5881-VІІІ підтверджується перейменування АДРЕСА_5 .
Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , вказаний будинок був побудований у 1950 році, господарські будівлі та споруди при ньому - в період з 1955 по 1998 роки.
Судом встановлено, що 18.12.2023 Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області заведено спадкову справу № 496/2023 після смерті ОСОБА_2 (номер у спадковому реєстрі 71742375).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 496/2023, ОСОБА_2 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . На день її смерті та протягом 6 місяців з дня смерті за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_1 , 1965 року народження, що підтверджується довідкою Губарівського старостинського округу виконавчого комітету Богодухівської міської ради від 12.05.2023 № 420.
Спадкову справу було заведено за заявою ОСОБА_1 .. Заяви від інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 в матеріалах спадкової справи відсутні.
Листом від 30.09.2024 № 970/01-16 позивача повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину та роз'яснено, що правовстановлюючим документом на спадкове майно - будинок по АДРЕСА_1 є свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане Гутянською селищною радою на колгоспний двір. Виходячи зі змісту правил ст.563 ЦК України 1963 року, Постанови Пленуму ВСУ від 25.12.1992 про те, що в разі смерті члена колгоспного двору після 30.06.1990 спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів, а також аналізуючи положення Закону України «Про власність» (втратив чинність 20.06.2007), в якому відсутня така форма власності, як колгоспно-кооперативна, що була передбачена ЦК України 1963 року, після набрання чинності Законом України «Про власність» даний правовстановлюючий документ на будинок повинен був бути замінений власником на відповідний цьому закону. В даному випадку це неможливо, оскільки власник помер.
Як встановлено статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Як встановлено частиною 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві,отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Згідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року №11215 «Вказівок по веденню по господарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомості щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Відповідно до ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами,що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Тобто, усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.
Відповідно до ст.15 Закону України від 16 рудня 1993 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та у зв'язку з прийняттям Закону України «Про власність», який набрав чинності 15.04.1991, були виключені з Цивільного кодексу України (1963 року) в главі ІІ «Спільна власність» статті 120-127, що стосувалися правового положення членів колгоспного двору та ст. 563 щодо спадкування майна колгоспного двору.
Отже, Законом України «Про власність» скасовано інститут колгоспного двору, але не скасовано правового статусу членів колишнього колгоспного двору, щодо майна колгоспного двору, яке належало його членам на праві сумісної власності. Тому всі члени колишнього колгоспного двору після 15.04.1991 були і є власниками майна.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 жовтня 2021 року у справі №598/2190/18, за якою всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.
Як зазначалось вище, свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок, розташований по АДРЕСА_4 , було видане 13.03.1989 колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_2 , згідно діючого на той момент ЦК УРСР в редакції 1963 року. Право власності на будинок (домоволодіння) в цілому було зареєстроване за ОСОБА_2 (а.с.14).
Таким чином, станом на 15.04.1991 ОСОБА_2 , як голові і єдиному члену колгоспного двору належало все майно колгоспного двору, а саме весь житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_5 , як такій, що не втратила права в його майні.
Статтею 563 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), яка регулювала питання спадкування майна колгоспного двору, встановлено, що у випадку смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила спадкування на загальних підставах.
При цьому, відповідно до роз'яснень, викладених у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширювалася на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1.07.1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також у разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Оскільки єдиний член колгоспного двору, а саме ОСОБА_2 , померла після ІНФОРМАЦІЯ_4 , то після її смерті відкривалась спадщина на все майно колгоспного двору.
Таким чином, на день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на весь житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оскільки все домоволодіння належало померлій як єдиному члену колгоспного двору згідно зі свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок (домоволодіння), виданого 13.03.1989 виконкомом Гутянської селищної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому виконкому Гутянської селищної ради народних депутатів № 112 від 13.12.1988.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти позову, згідно з матеріалами спадкової справи, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_2 , є позивач, наявності інших спадкоємців ОСОБА_2 з матеріалів спадкової справи не вбачається, слід визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок по АДРЕСА_1 (станом на 15.04.1991 - буд. АДРЕСА_2 щі ОСОБА_5 ) в цілому в порядку спадкування за заповістом після смерті матері ОСОБА_2 ..
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 43, 76-81, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок із господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса : АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Богодухівська міська рада Харківської області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.
Третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка Дмитра, буд. 6, код ЄДРПОУ 02900618.
Повний текст рішення складено 20.05.2025.
Суддя О.С. Сеник