Рівненський апеляційний суд
16 травня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/5831/24
Провадження № 33/4815/339/25
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н.М.,
з участю ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що при керуванні скутером 21.12.2024 року він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, а тому його необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 21 грудня 2024 року о 08 годині 18 хвилин, по вул. Л. Українки, 23, в с. Клесів, Сарненського району, Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - скутером NONDA DIO, без номерного знаку, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, не зупинився, чим порушив п. 2. 4 та 8. 9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім цього, 21 грудня 2024 року о 08 годині 18 хвилин, по вул. Л. Українки, 23, в с. Клесів, Сарненського району, Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - скутером NONDA DIO, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням водія на огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 спочатку погодився пройти освідування в медичному закладі, а в подальшому відмовився від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу, оскільки йому ставиться у провину порушення п. 2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння судом не встановлено.
Матеріали справи не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження скаржником цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовує, не містить заперечень факту керування ним транспортним засобом, а також доводів щодо відсутності його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно оскаржуваної постанови суду першої інстанції, протоколи, які складені відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до положень ст. 36 КУпАП, об'єднані в одне провадження.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.