Рівненський апеляційний суд
16 травня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/6479/24
Провадження № 33/4815/341/25
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
з участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бахмача Василя Миколайовича,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Руденка Ігоря Івановича на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп..
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_2 - адвокат Руденко І.І.оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не достатньо ґрунтовно дослідив докази, у зв'язку з чим, висновки, викладені у постанові суду, не відповідають обставинам справи. Переконаний, що схема ДТП містить взаємосуперечливі відомості, зокрема, в частині ширини дороги та місця розміщення транспортних засобів на ній, у зв'язку з чим не відображає об'єктивно дійсних обставин ДТП. Крім того, стверджує, що ОСОБА_2 , після виявлення зустрічного транспортного засобу, зменшив швидкість руху свого автомобіля, який безпосередньо перед зіткненням вже перебував у нерухомому стані. Вважає, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за 124 КУпАП. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. (п. 13.3. ПДР України).
Судом встановлено, що 11 грудня 2024 року о 12 год. 45 хв., в с. Біла Криниця, масив Криниченька, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Volkswagen, р.н. НОМЕР_1 , при зустрічному роз'їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Audi, р.н. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Такими діями, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У своїх письмових поясненнях, які були надані безпосередньо після ДТП, ОСОБА_2 вказав, що під час плавного повороту праворуч, йому назустріч виїхав автомобіль Audi, р.н. НОМЕР_2 , оскільки ширина проїзної частини була вузькою він загальмував внаслідок чого відбулося зіткнення.
У свою чергу, водій автомобіля Audi, р.н. НОМЕР_2 , у своїх письмових поясненнях, які були надані безпосередньо після ДТП, вказав, що під час плавного повороту нагору на зустріч йому виїхав автомобіль Volkswagen, р.н. НОМЕР_1 , який здійснив екстрене гальмування внаслідок чого його занесло, у зв'язку з чим сталося зіткнення транспортних засобів.
Виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками ДТП без зауважень, характеру пошкоджень транспортних засобів, механіки їх виникнення та розміщення після зіткнення, письмових пояснень учасників ДТП, наявних у справі фотоматеріалів, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 п. 13.3. ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_2 , на ділянці дороги із мокрим, засніженим покриттям, з обмеженою оглядовістю, здійснюючи проїзд повороту зі спуску, не враховував дорожню обстановку і завчасно не обрав такої швидкості руху, яка б дозволяла йому безпечно здійснити проїзд цього повороту із дотриманням бічного інтервалу із зустрічним автомобілем.
Дані обставини, узгоджуються із письмовими поясненнями учасників ДТП, які у своїй сукупності свідчать, що зіткнення транспортних засобів відбулося внаслідок застосування ОСОБА_2 екстреного гальмування, у зв'язку з чим його автомобіль занесло. При цьому, ОСОБА_2 не зазначалося, що зіткнення відбулося внаслідок виїзду автомобіля Audi, р.н. НОМЕР_2 , на його смугу руху.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою і не викликаються сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Руденка Ігоря Івановича залишити без задоволення, а постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2025 року- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.