Рівненський апеляційний суд
16 травня 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання …………….., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Твердого Миколи Кузьмовича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Твердий М.К. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Заперечує факт вчинення ОСОБА_1 ДТП, факт керування автомобілем, як під час ДТП, так і після неї, а також факт його зупинки працівниками поліції. Наголошує, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження даних обставин, а тому ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
При цьому, зауважує, що дорожньо-транспортною пригодою може бути визнана подія, яка сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок чого була завдана шкода іншому учаснику ДТП або третім особам.
Наголошує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП станом на даний час не встановлена, а є предметом судового розгляду у іншій справі.
Справа №569/25529/24 Суддя в суді І інстанції - Рогозін С.В.
Провадження № 33/4815/234/25 Суддя в суді апеляційної інстанції - Шимків С.С.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Судом встановлено, що 03 грудня 2024 року о 22 год. 03 хв., в м. Рівне, по вул. Кулика і Гудачека, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Е270», р.н. НОМЕР_2 , та вживав після ДТП, яка відбулася 03.12.2024 року о 21 год. 40 хв., в м. Рівне, по вул. Кулика і Гудачека, 6, за його участю, алкоголь, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп'яніння № 892 від 03.12.2024 року.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, у встановленому законом порядку, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Результати огляду, який було проведено на місці ДТП, за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510, складає 0.97 проміле, що підтверджується тестом №234 від 03.12.2024 року.
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується й результатами огляду у медичному закладі, що вбачається із висновку лікаря КП «РОЦПЗН» №892 від 03.12.2024 року.
На місці події, ОСОБА_1 не тільки не заперечував факту керування транспортним засобом, а й надавав пояснення працівнику поліції щодо дорожньо-транспортної пригоди за його участі та вживання ним алкогольних напоїв після неї, що підтверджується наявним у справі відеозаписом.
У зв'язку з цим, необґрунтованими є покликання сторони захисту на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2025 року у справі №569/24808/24, адже у даній справі, обставини, що охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 130 КУпАП, доведені належними та допустимими доказами.
Також необґрунтованими є заперечення факту ДТП через відсутність завдання шкоди іншим учасникам або третім особам.
Обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення по ст. 124 КУпАП є спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, положення ст. 124 КУпАП, не містять зауважень щодо належності транспортного засобу, який пошкоджено. Тому вони підлягають застосуванню і в тому разі, коли серед пошкоджених транспортних засобів є тільки автомобіль правопорушника.
Зважаючи на те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, він є учасником дорожньо-транспортної пригоди, а тому він, у відповідності до п. 2.10є ПДР України, зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Він, як водій, повинен був знати та розуміти права та обов'язки учасника ДТП, однак знехтував встановленими правилами дорожнього руху обмеженнями щодо вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди за його участі.
Матеріали справи не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження скаржником цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Також апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 4 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Твердого Миколи Кузьмовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Твердому Миколі Кузьмовичу строк апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Твердого Миколи Кузьмовича залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.
16 травня 2025 року