15 травня 2025 року м. Київ
Справа № 757/26531/24
Провадження: № 22-з/824/671/2025
Провадження: № 22-з/824/672/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В.А.,
секретар Лаврук Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви адвоката Константін Аліси Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та про роз'яснення судового рішення
у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІП-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках по утриманню будинку та прибудинкової території, внесках на організацію охорони та безпеки будинку,
В червні 2023 року ОСББ «ІП-2» звернулося до суду із вказаним позовом.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року позов ОСББ «ІП-2» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ «ІП-2» заборгованість по сплаті внесків на управління будинку, внеску на організацію охорони та безпеки будинку за період із лютого 2021 року по травень 2023 року у розмірі 385 845, 11 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 693, 28 грн, 3 % річних у розмірі 12 933, 03 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ «ІП-2» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ «ІП-2» судовий збір у розмірі 4 841, 70 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Литвиненко С. С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Литвиненка Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року залишено без змін.
21 квітня 2025 року від адвоката Константін А. В. в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що з мотивувальної та резолютивної частин тексту постанови не вбачається вирішення процесуальних питань, а саме щодо вирішення заявлених під час апеляційного перегляду справи клопотання про долучення до матеріалів справи заяви ОСББ «ІП-2» про припинення зустрічних зобов'язань ОСББ «ІП-2» перед ОСОБА_1 зарахуванням від 25.11.2024 року № 25/11/24-01, яким зменшено борг ОСОБА_1 перед ОСББ «ІП-2» на суму 162 000 грн. При цьому, вказує, що згідно ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Оскільки до переходу до стадії ухвалення рішення у справі, судом за наслідками розгляду вказаного клопотання не постановлялась відповідна ухваласуду, результат розгляду відповідних клопотань має міститись в постанові суду. В свою чергу, у мотивувальній частині постанови від 03.04.2025 року також не зазначено про долучену до матеріалів справи заяву ОСББ «ІП-2» про припинення зустрічних зобов'язань ОСББ «ІП-2» перед ОСОБА_1 зарахуванням від 25.11.2024 року № 25/11/24-01, яким зменшено борг ОСОБА_1 перед ОСББ «ІП-2» на суму 162 000 грн.
На підставі вищевикладеного, просила суд ухвалити додаткове рішення у справі 757/26531/24-ц, а саме, доповнити мотивувальну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного суду від 03.04.2025 року відповідними висновками щодо заявленого під час апеляційного перегляду клопотання про долучення до матеріалів справи заяви ОСББ «ІП-2» про припинення зустрічних зобов'язань ОСББ «ІП-2» перед ОСОБА_1 зарахуванням від 25.11.2024 року № 25/11/24-01, яким зменшено борг ОСОБА_1 перед ОСББ «ІП-2» на суму 162 000 грн.
В той же день, від адвоката Константін А. В. в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якому адвокат просила роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від 03.04.2025 року в частині суми заборгованості, яка підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІП-2» у даній справі, зважаючи на зарахування однорідних вимог, на підставі заяви ОСББ «ІП-2» про припинення зобов'язань шляхом зарахування від 25.11.2024 року на підставі додаткового рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2024 року у справі 757/37432/23-ц, яким стягнуто з ОСББ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 162 500 грн.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі та про роз'яснення судового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні адвокат Константін А. В. в інтересах ОСОБА_1 підтримала подані нею заяви з викладених в них підстав.
Адвокат Стригунов О. М. в інтересах ОСББ «ІП-2» заперечував проти заяв відповідача та вважав їх необґрунтованими.
Вирішуючи порушені заявником питання, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 271 ЦПК України, роз'яснення судового рішення допускається лише у разі його неясності або незрозумілості.
Виходячи з вищенаведених правових норм убачається, що підставою для ухвалення додаткового судового рішення чи роз'яснення постанови можуть бути виключно ті обставини, які не були предметом належного розгляду або потребують тлумачення. В іншому разі повторне порушення тотожних питань є недопустимим з огляду на принцип правової визначеності.
Як зазначено вище, в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача посилається на заяву ОСББ «ІП-2» про припинення зустрічних зобов'язань шляхом зарахування від 25.11.2024 року № 25/11/24-01, згідно з якою, за її змістом, борг відповідача перед ОСББ було зменшено на суму 162 000 грн (т. 2, а. с. 68).
Однак, така заява була подана до суду не як окреме клопотання про долучення до матеріалів справи, а в межах заявленого 02.04.2025 року клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання (т. 2, а. с. 63-65).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згадана заява, датована листопадом 2024 року, не була подана до суду першої інстанції, хоча рішення у справі ухвалено 10.12.2024 року. Представник відповідача не надав жодних об'єктивних або поважних причин, які б перешкоджали подати цей документ у межах розгляду справи по суті до ухвалення рішення.Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд не приймає нові докази, які могли бути подані до суду першої інстанції, якщо сторона не обґрунтувала поважність причин їх неподання.
Також, варто звернути увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 646/857/18, де зазначено, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами.
У даному випадку, представником відповідача не наведено поважних причин неподання такої заяви в суді першої інстанції, ураховуючи, що заява була в розпорядженні відповідача до ухвалення рішення по суті справи, а отже правові підстави для прийняття цієї заяви як доказу в апеляційному провадженні були відсутні, а тим більше зазначена заява не може бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Крім того, колегія суддів відмічає, що представник відповідача або безпосередньо відповідач не був позбавлений можливості порушувати таке питання безпосередньо в апеляційній скарзі, водночас, апеляційна скарга таких доводів не містила.
Отже, відповідно до положень статті 270 ЦПК України, додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадку, якщо суд не вирішив певну вимогу, яка була належним чином заявлена і досліджувалася під час розгляду справи. У цьому ж випадку, питання про зарахування зустрічних однорідних вимог не порушувалося відповідачем ані в суді першої інстанції, ані у змісті апеляційної скарги. Відповідно, відсутні процесуальні підстави для ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Доводи заявника про те, що в описовій та резолютивній частинах постанови суду від 03 квітня 2025 року не вирішено питання щодо долучення до справи заяви ОСББ «ІП-2» про припинення зобов'язань зарахуванням від 25.11.2024 року не заслуговують на увагу, оскільки, як вже зазначено колегією суддів вище, така заява подавалася не окремо, як клопотання про прийняття доказу, а в якості клопотання про відкладення судового засідання. При цьому, колегією суддів була надана оцінка такому клопотанню, і відповідні висновки викладено в описовій частині постанови від 03.04.2025 року.
Щодо заяви адвоката Константін А. В. в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, колегія суддів відмічає наступне.
У своїй заяві адвокат Константін А. В. просила роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року в частині визначення суми заборгованості, яка підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 , з урахуванням заяви ОСББ «ІП-2» про зарахування зустрічних вимог від 25.11.2024 року.
Відповідно до статті 271 ЦПК України, суд має право роз'яснити судове рішення лише у разі його неясності або незрозумілості, не змінюючи при цьому його змісту. Таке роз'яснення можливе тільки у випадках, коли виконання рішення ускладнене через неоднозначність його формулювань або коли резолютивна частина допускає декілька варіантів тлумачення.
Разом з тим, як вказано у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19), роз'яснення не може перетворюватися на зміну рішення, доповнення його новими обставинами або перегляд мотивів суду.
У даному випадку, постанова від 03.04.2025 року є повною, послідовною і зрозумілою. Апеляційний розгляд справи здійснювався у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, що відображено в описово-мотивувальній частині постанови, як того передбачають вимоги ст. 265 ЦПК України.
Отже, порушене відповідачкою питання не входить в площину роз'яснення судового ріщення та відповідно, не може бути предметом розгляду у межах заяви за статтею 271 ЦПК України.
Питання, порушені заявником, належать до сфери правового регулювання виконавчого провадження та не є предметом судового розгляду в межах заяви про роз'яснення судового рішення.
Також колегія суддів зауважує про те, що заява про роз'яснення судового рішення по суті є ідентичною раніше поданій заяві про ухвалення додаткового рішення та не містить нових обставин чи правових підстав, які б не були предметом оцінки колегії суддів. У зв'язку з цим, колегія суддів доходить висновку про те, що відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення або окремого роз'яснення постанови суду відповідно до ст. 270-271 ЦПК України за поданими адвокатом Константін А. В. заявами, а відтак, в задоволенні таких заяв слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.270, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви адвоката Константін Аліси Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура