16 травня 2025 рокум. Рівне№460/7496/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 №12/1/2583ХГ13842 від 26.03.2025 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2023 пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 №12/1/2583ХГ13842 від 26.03.2025 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним розміром, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/2157/23, індексації за 2022-2023 та раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 2003 року призначено пенсію за вислугу років на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон - №2262-ХІІ), ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) та з врахуванням положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення відповідачем з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії позивача. Позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою провести перерахунок розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, однак від відповідача отримав відмову від 22.04.2025. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки це обмежує його право на належне пенсійне забезпечення, передбачене чинним законодавством.
14.05.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де в обґрунтування заперечень проти задоволення позову вказав на те, що законодавцем визначено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. Оскільки Кабінетом Міністрів України, після визнання протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови №103 не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою Кабінету Міністрів України №103, то у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії по довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.03.2025 року №12/1/2583/ХГ13824. Вимога щодо нарахування на виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" є передчасною. Оскільки позивачу проводиться виплата щомісячної доплати після перерахунку пенсії на виконання рішення суду №460/2157/23, що стосувалось довідки станом на 05.03.2019. Оскільки у позивача відбудуться зміни в пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, а постановами №118, №168, передбачено, що у разі такого підвищення індексація не проводиться, то у Головного управління відсутні підстави для проведення перерахунку по довідці з урахуванням індексацій. Також відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру, оскільки на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати. З огляду на вищенаведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана позивачем до суду 24.04.2025 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 24.04.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 визначено суддю Максимчука О. О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 28.04.2025 суд у складі судді Максимчука О. О. прийняв зазначену позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №460/7496/25 за вказаним позовом, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановив відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та 14.05.2025 подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України, копія якого додана позивачем до позовної заяви і наявна у матеріалах справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Рівненській області де отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується даними з наявних в матеріалах справи листа відповідача від 22.04.2025 №1700-0203-8/29189, проведених відповідачем перерахунків пенсії позивача.
26.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено та надано довідку №12/1/2583ХГ13824 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року. Згідно з зазначеною довідкою грошове забезпечення позивача обчислене від посадового окладу - 8160,00 грн, окладу за військовим званням - 2150,00 грн, надбавки за вислугу років (50%) - 5155,00 грн, надбавки за особливості проходження служби, у середньому розмірі яка виплачується в ЗСУ - 6600,75 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1224,00 грн та премії, у середньому розмірі яка виплачується в ЗСУ - 7504,00 грн, а разом 30793,75 грн.
Позивач 17.04.2025 звернувся до відповідача із запитом щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2025 №12/1/2583ХГ13842.
Листом від 22.04.2025 №1700-0203-8/29189 у відповідь на звернення позивача відповідач відмовив позивачу у перерахунку і виплаті пенсії на підставі оновленої довідки, мотивуючи таке своє рішення тим, що оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято нової постанови, яка б регулювала чи змінювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала нові розміри, порядок проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, як це було визначено Постановою №103, то у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з врахуванням доданої до заяви довідки.
Не погодившись з такими діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.02.2023 пенсії позивача на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2025 №12/1/2583ХГ13824 про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2025 №12/1/2583ХГ13824 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/2157/23, індексації за 2022-2023 та раніше виплачених сум.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулює Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015 (далі - Закон №900-VIII).
Цим Законом були внесені зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ, а саме доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку №45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 цієї постанови визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою №704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, а також премії.
Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018 та у зв'язку з цим у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.
Пунктами 1, 2 Постанови №103 встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704.
Цією ж Постановою №103 також було внесено зміни до Порядку №45, абзацом 1 пункту 5 якого після цих змін, визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються лише такі види грошового забезпечення, як: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим (спеціальним) званням, 3) відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до вказаного Порядку №45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, внаслідок чого стали відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Згодом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.12.2008.
Враховуючи те, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, яким визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з 05.03.2019 (дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18) діє редакція додатку 2 Порядку №45, що діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинен вчинятися, зокрема і відповідачем, у зв'язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, пункт 3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Разом з цим, з 05.03.2019 (дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, тобто з урахуванням не лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а й додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Наведена позиція повністю узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19, який відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у цій справі.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі №21-420а13.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено та надано довідку про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача у зв'язку з отриманням від позивача заяви про перерахунок пенсії разом з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.03.2025 №12/1/2583ХГ13824 про розмір грошового забезпечення позивача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023. Однак, як встановлено судом, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправних дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.03.2025 №12/1/2583ХГ13824, яка видана у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії, та як наслідок наявність підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі вказаної оновленої довідки.
Відмовивши позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 26.03.2025 №12/1/2583ХГ13824, відповідач у такий спосіб діяв протиправно, чим позбавив позивача права на належний рівень соціального захисту та пенсійного забезпечення. А тому за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями відповідача, які полягають у відмові позивачу в перерахунку та виплаті з 01.02.2023 його пенсії.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати пенсію з урахуванням проведених індексацій за 2022-2023 роки, а також з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/2157/23 та без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Відповідач відмовляючи позивачу у перерахунку його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення зазначив про відсутність нормативно-правових актів, які б змінювали умови проведення перерахунку пенсій, тому спору щодо виплати пенсії без урахування індексацій чи інших доплат, а також з обмеженням пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існує, відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Згідно з частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи лише частково довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті з 01.02.2023 пенсії позивачу на підставі оновленої довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову, з урахуванням вищенаведених висновків суду.
5. Розподіл судових витрат.
Приписами пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, відповідно до правил частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 №12/1/2583ХГ13842 від 26.03.2025 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 №12/1/2583ХГ13842 від 26.03.2025 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК