іменем України
15 травня 2025 року м. Снігурівка
справа № 485/817/25
провадження №3/485/232/25
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участі секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого,заступника командира інженерно-маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , майора, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установила:
Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника командира інженерно-маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 та фактично виконуючи обов"язки командира підрозділу - командира зведеної інженерно-маскувальної роти, будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, на порушення вимог ст.11, 13, 16, 58, 59, 233, 234 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1, 4-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.1, 1-2,11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.20 Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Сил України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України №604 від 29.11.2018, упродовж з 17.02.2025 по 19.02.2025, перебуваючи в місці тимчасової дислокації зведеної інженерно-маскувальної роти у Баштанському районі Миколаївської області (точне місце не зазначається в цілях безпеки військовослужбовців), внаслідок особистої бездіяльності до виконання обов'язків військової служби, стан справ у дорученому йому підрозділі не знав; внутрішній порядок у підрозділі, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України не встановив; старшому командиру (начальнику) про кримінальне правопорушення, вчинене підлеглим військовослужбовцем негайно не доповів, а саме, незважаючи на наявність підстав вважати, що матрос ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, його огляд на стан алкогольного сп'яніння ані з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, а ні в закладах охорони здоров'я не провів; негайно не доповів старшому командиру (начальнику) про наявність в діях матроса ОСОБА_3 кримінального правопорушення, пов'язаного із заподіянням матросу ОСОБА_2 тілесних ушкоджень; не забезпечив надання матросу ОСОБА_2 , який отримав тілесні ушкодження, належної медичної допомоги, чим вчинив інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов'язків, вчинене в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-16 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав частково, зазначив, що є заступником командира інженерно-маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 . З 17.01.2025 він виконував бойове завдання у якості командира зведеної інженерно-маскувальної роти. У складі його підрозділу перебували військовослужбовці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17.02.2025 при спілкуванні з ОСОБА_2 виявив у останнього ознаки алкогольного сп'яніння. Він зробив останньому зауваження, разом з тим на освідування його не направив. Зранку, о 06:00 на наступний день він виїхав на нараду до пункту дислокації. Коли повернувся, десь о 20:00, від ОСОБА_4 дізнався, що матрос ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження внаслідок конфлікту з матросом ОСОБА_3 . Про стан здоров'я матроса ОСОБА_2 йому не було відомо, оскільки зі скаргами до нього ніхто не звертався.
Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-16 КУпАП повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення №ОДМ-149 від 22 квітня 2025 року, який містить відомості щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;
- даними акту службового розслідування з додатками, затвердженого 18 березня 2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , з якого вбачається, що 19.02.2025 матрос ОСОБА_2 прибув до ППД інженерно-маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) з тілесними ушкодженнями. 17.02.2025 у м.Снігурівка Баштанського району Миколаївської області між матросом ОСОБА_3 та матросом ОСОБА_2 сталася суперечка, в результаті якої останній отримав тілесні ушкодження. Неправомірні дії ОСОБА_3 полягали в заподіянні тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо військовослужбовця, рівного за службовим станом та військовим званням, тобто за відсутності між ними відносин підлеглості. За вказаних обставин в діях матроса ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.406 Кримінального кодексу України, а саме порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства;
- первинними пояснення ОСОБА_3 від 25.02.2025, згідно яких останній повідомив, що у період з 16.02.2025 по 17.02.2025 між ним та матросом ОСОБА_2 відбувся конфлікт о 00:30 17.02.2025. Так, близько 00:00 він побачив, що ОСОБА_2 у нетверезому стані, зробив йому зауваження, на що останній відреагував грубою нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 пішов за ним. ОСОБА_1 був у своїй кімнаті та не міг зрозуміти, що відбувається. ОСОБА_1 почав з'ясовувати чому ОСОБА_2 у стані сп'яніння. Коли вони повернулися додому, ОСОБА_2 накинувся на ОСОБА_3 , а останній почав застосовувати фізичну силу захищаючись. ОСОБА_2 після цього пішов на вулицю та згодом повернувся. Зранку, побачивши голову ОСОБА_2 він запропонував йому поїхати у лікарню, на що той відмовився. 18.02.2025 ОСОБА_1 сказав щоб ОСОБА_2 їхав у с.Себино Миколаївської області;
- первинними поясненнями ОСОБА_4 від 22.02.2025, згідно яких останній повідомив, що близько 00:00-00:30 17.02.2025 ОСОБА_2 вирішив піти до майора ОСОБА_1 для вирішення питання видачі подяки за виконання бойової роботи. Перед цим він випив пива. Згодом, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Після бійки вони перебинтували голову ОСОБА_2 18.02.2025 від майора ОСОБА_1 він отримав усний наказ відвезти матроса ОСОБА_2 у н.п. Себино. У подальшому він зв'язувався з ОСОБА_6 щоб дізнатися про стан його здоров'я;
- первинними поясненнями ОСОБА_7 від 25.02.2025, згідно яких останній повідомив, що близько 00:00-00:30 17.02.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт, який переріс у бійку. До цього моменту, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 ходив до майора ОСОБА_1 . У зв'язку чим почалась бійка йому не відомо, однак надавав необхідну допомогу ОСОБА_2 ;
- первинними поясненнями ОСОБА_8 від 25.02.2025, згідно яких останній повідомив, що в ніч з 16.02.2025 приблизно з 00:00 по 00:30 відпочиваючи почув що якась особа відкрила ворота, скоріш за все ногою, із супроводом нецензурної лексики та пройшов у будинок до кімнати майора ОСОБА_1 , з кімнати також лунала нецензурна лайка в сторону ОСОБА_1 . Як пізніше стало відомо, ОСОБА_3 приводив ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння. Про тілесні ушкодження ОСОБА_2 дізнався зі слів хлопців;
- первинними поясненнями ОСОБА_2 від 22.02.2025, згідно яких останній повідомив, що з 16.02.2025 по 17.02.2025 близько 00:00-00:30 після того як випив пляшку пива, у нього виник конфлікт з ОСОБА_3 , який завдав йому тілесних ушкоджень. Після бійки він пішов до майора ОСОБА_1 для вирішення особистих питань щодо отримання подяки, а також запитав у зв'язку з чим його побив ОСОБА_3 , на що ОСОБА_1 відповів йому, що він має постійно працювати та не може розслабитись. Згодом він пішов додому, почував себе погано, на освідування не відвозили його, майор ОСОБА_1 не цікавився станом його здоров'я. 18.02.2025 ОСОБА_1 дав усний наказ Міхеюку відвезти ОСОБА_2 до АДРЕСА_3 час він погано себе почував, а ввечері його відвезли до лікарні.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, диспозиція ч. 2 ст. 172-16 КУпАП є бланкетною, нею передбачено відповідальність за бездіяльність військової влади, а саме за умисне невжиття заходів щодо припинення злочину, що вчиняється підлеглим, або не направлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов'язків, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Згідно із ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) військовослужбовець зобов'язаний непорушно додержуватися вимог Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок.
Відповідно до ст.29, 31, п.3 ст.32 Статуту, за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу є начальниками для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.
Згідно ст.58, 59 Статуту, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.Командир (начальник), серед іншого, зобов'язаний:негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).
Збереження і зміцнення здоров'я, фізичний розвиток військовослужбовців - важлива і невід'ємна частина їх підготовки до виконання військового обов'язку. Піклування командира (начальника) про здоров'я підлеглих є одним з основних його обов'язків у діяльності щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини (підрозділу) (ст.233 Статуту).
Згідно статті 5 розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України,За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Відповідно до п.14 розділу ІІ наказу МОУ від 29.11.2018 №604 «Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту» (далі - Інструкція), про всі випадки травмувань особового складу, затримання військовослужбовців за підозрою у скоєнні злочинів, дорожньо-транспортних пригод у військових частинах або поза межами військових частин за участю особового складу Збройних Сил України, які не є порушеннями військової дисципліни, кримінальними правопорушеннями та подіями і не обліковуються за військовими частинами, командири (начальники) військових частин повідомляють безпосередніх начальників та орган управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням.Такі випадки обліковуються у ІНФОРМАЦІЯ_3 ), територіальних управліннях, зональних відділах та відділеннях Військової служби правопорядку до прийняття правового рішення.
Згідно п.20 розділу ІІ Інструкції - командири (начальники) підрозділів військових частин щодня усно доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) про всі порушення військової дисципліни, скоєні підлеглими, та вносять пропозиції щодо накладення на них дисциплінарних стягнень.
Разом з тим, згідно положень ст. 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Проте, в порушення статутних норм та службових обов'язків, майор ОСОБА_1 старшому командиру (начальнику) огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 не провів, про кримінальне правопорушення негайно не доповів, стан справ у дорученому йому підрозділі не знав, станом здоров'я ОСОБА_2 не цікавився.
Таким чином, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-16 КУпАП, а саме інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов'язків, вчинене в умовах особливого періоду.
При накладенні стягнення, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, дані про особу правопорушника, тяжкість скоєного правопорушення та обставини його скоєння, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за вчинене правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою ч. 2 ст. 172-16 КУпАП. Саме таке стягнення враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.
Згідно ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст.40-1, ч.2 ст.172-16, ст.280, 283-284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-16 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) в сумі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 к.).
Реквізити для сплати штрафу: отримувач: Миколаїв.ГУК/тгм.Снігурівка/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA378999980313050106000014444; Код класифікації доходів бюджету 21081100).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя О.П. Бодрова