Справа № 761/18926/25
Провадження № 1-кс/761/12918/2025
13 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22024000000000953 від 11.10.2024,за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22024000000000953 від 11.10.2024,за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна, яке вилучене 07.05.2025 під час проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: предмети зовні схожі на купюри номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 33 шт.; мобільний телефон марки «Ergo», модель R181, IMEI 1: НОМЕР_1 з сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_2 ; тримач для сім-картки ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 ; сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_6 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7 ; сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_8 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 ; сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_10 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_11 ; сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_12 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_13 ; сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_14 ; жорсткий диск модель «Hitachi» 1 TB, с.н. 10383JPT3MA0C11; аркуш паперу із чорновими записами, які починаються зі слова «Banana»; предмети зовні схожі на купюри номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 190 шт.; предмети зовні схожі на купюри номіналом 200 (двісті) ЄВРО в кількості 62 шт.; предмети зовні схожі на купюри номіналом 100 (сто) ЄВРО в кількості 126 шт.; предмети зовні схожі на купюри номіналом 50 (п'ятдесят) ЄВРО в кількості 329 шт.; предмети зовні схожі на купюри номіналом 20 (двадцять) ЄВРО в кількості 2 шт.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000953 від 11.10.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.12.2024, виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.
В ході досудового розслідування отримано дані, що предмети та документи, які можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні, а також інші предмети, речі і документи, які мають доказове значення для кримінального провадження і сприятимуть всебічному та неупередженому його розслідуванню можуть знаходитись за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
07.05.2025, на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 23.04.2025, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де вилучено майно про накладення на яке в своєму клопотанні просить прокурор.
08.05.2025 слідчим ГСУ СБ України ОСОБА_15 винесено постанову про визнання зазначеного майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відтак, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищезазначене майно.
В судовому засіданні прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому викладених.
Адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_6 , власник майна ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказали, що вилучені грошові кошти належать батькові підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , а тому не мають будь якого відношення до обставин кримінального провадження які розслідуються у межах даного провадження.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, адвокатів, підозрюваного, власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наступне.
Так, у провадженні Головного слідчого управлінням СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000953 від 11.10.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 332 КК України.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_15 від 08.05.2025 у кримінальному провадженні №22024000000000953 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення огляду, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 08.05.2025, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22024000000000953 від 11.10.2024,за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 07.05.2025 під час проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:
-предмети зовні схожі на купюри номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 33 шт.;
-мобільний телефон марки «Ergo», модель R181, IMEI 1: НОМЕР_1 з сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_2 ;
-тримач для сім-картки ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 ;
-банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 ;
-банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 ;
-сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_6 ;
-банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7 ;
-сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_8 ;
-банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 ;
-сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_10 ;
-банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_11 ;
-сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_12 ;
-банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_13 ;
-сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_14 ;
-жорсткий диск модель «Hitachi» 1 TB, с.н. 10383JPT3MA0C11;
-аркуш паперу із чорновими записами, які починаються зі слова «Banana»;
-предмети зовні схожі на купюри номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 190 шт.;
-предмети зовні схожі на купюри номіналом 200 (двісті) ЄВРО в кількості 62 шт.;
-предмети зовні схожі на купюри номіналом 100 (сто) ЄВРО в кількості 126 шт.;
-предмети зовні схожі на купюри номіналом 50 (п'ятдесят) ЄВРО в кількості 329 шт.;
-предмети зовні схожі на купюри номіналом 20 (двадцять) ЄВРО в кількості 2 шт.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1