Провадження № 11-сс/803/860/25 Справа № 204/3482/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 травня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №22024040000000057 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рибінськ, Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №22024040000000057 від 15.01.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (далі-КК).
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 31 травня 2025 року.
Одночасно підозрюваному ОСОБА_9 встановлено заставу в розмірі 5 000 000,00 грн.
Також слідчим суддею визначено, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_9 застави, у відповідності до ч.5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), на нього будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до Слідчого відділу Служби безпеки України в Дніпропетровській області, та до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за межі України чи інші документи, які надають таке право.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_9 строком на два місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
Органами досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у тому, що він займаючи посаду оператора відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим розслідування час, у період з січня 2024 року по 13.05.2024 року, в період запровадження в Україні режиму воєнного стану, знаходячись на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, діючи з корисливих мотивів, та за попередньою змовою з ОСОБА_11 , яка займалась підробкою тимчасових посвідчень військовозобов'язаних громадян з відміткою про виключення з військового обліку, довідок ВЛК про непридатність до військової служби, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які займались підшукуванням заінтересованих громадян України для підроблення вищевказаних документів, перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України - територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, шляхом внесення недостовірних відомостей до електронного реєстру військовозобов'язаних громадян України ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , що призвело до неможливості здійснення мобілізаційних заходів щодо вказаних осіб, що проводяться ІНФОРМАЦІЯ_3 для поповнення ресурсу Збройних Сил України в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК.
15.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК.
31.03.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого або зменшити розмір застави.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
На думку апелянта, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого формально, а матеріали додані до клопотання дослідив поверхнево.
Вказує, що прокурором не доведено наявності існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК, а слідчий суддя не врахував дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовець, характеризується позитивно.
Також сторона захисту не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави та вважає його непомірним для підозрюваного, з огляду на дані про особу підозрюваного та його матеріальне становище.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисників та підозрюваного на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого або зменшити розмір застави, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону не в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно вимог ч.1ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, за приписами ст.178 КПК, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного/обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного/обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного/обвинуваченого; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
Згідно ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Як зазначено у п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 є раніше не судимою особою, та санкція ч.1 ст.114-1 КК, за якою йому повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як зазначено у п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію ЄСПЛ, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, №182).
Згідно усталеної практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК доведена прокурором та встановлена слідчим суддею під час судового розгляду клопотання, не оспорюється стороною захисту в апеляційній скарзі, а тому згідно ч.1 ст.404 КПК, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, належним чином мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі. Так, про наявність вказаних ризиків свідчить тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, який був вчинений останнім з корисливих мотивів, а також обізнаність останнього з анкетними даними свідків.
Разом з цим, слідчий суддя дійшов до переконання, що у судовому засіданні прокурором не доведено наявності ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_9 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що не оспорюється стороною обвинувачення, а отже ці висновки слід вважати доведеними.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчий суддя, відповідно до ч.1 ст.178 КПК, врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_9 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у цьому злочині, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_9 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров'я, репутацію підозрюваного, майновий стан, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше не судимий, та дійшов правильних висновків, що інші більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать його належної процесуальної поведінки та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, визначені ч.2 ст.194 КПК підстави для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначає у своїй апеляційній скарзі захисник, у наданих матеріалах кримінального провадження відсутні.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК та недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Разом з цим, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту щодо недотримання слідчим суддею вимог ч.3 ст.183 КПК під час визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, виходячи з такого.
Так, ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК, яке відповідно до ст. 12 КК, є тяжким злочином.
Згідно з п.п.2,4 ч.5 ст.182 КПК розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Застава як запобіжний захід у розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слугує меті забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Тому її розмір визначається особистістю підозрюваного, його майновим становищем, стосунками з іншими особами.
Цих вимог закону слідчим суддею не було дотримано в повному обсязі, внаслідок чого слідчий суддя дійшов безпідставного висновку, що застава у розмірі 5 000 000,00 грн, не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_9 .
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, родину та утриманців, зареєстроване та постійне місце проживання, є військовослужбовцем, раніше не судимий і підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, тяжкості інкримінованого злочину, а також майнового, сімейного стану підозрюваного ОСОБА_9 , та наявності вищевказаних ризиків, розмір застави необхідно зменшити до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 242 240,00 гривень, яка на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного/обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні та не порушує права підозрюваного ОСОБА_9 .
За приписами ч.3 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2025 року - скасувати на підставі п.2 ч.1 ст.409 та п.1 ч.1 ст.411 КПК, у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень ст.183 КПК, з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 242 240, 00 гривень.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 травня 2025 року включно, з альтернативою внесення застави, - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_10 , яке погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 22024040000000057 від 15.01.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 31 травня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_9 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яку підозрюваний або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду (отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, поточний рахунок отримувача: UA098201720355219002001086699, та надати документи, що підтверджують сплату застави слідчому та прокурору.
У разі сплати суми застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_9 з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 31 травня 2025 року, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця перебування або навчання;
- не спілкуватися з іншими підозрюваними, потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_9 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4