Номер провадження 22-ц/821/770/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №695/1077/25 Категорія: на ухвалу Середа Л. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
14 травня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В.,
за участю секретаря Кофанової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Златодар» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
12.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Златодар» (код ЄДРПОУ 00952545) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні у розмірі 100 490,70 грн.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 березня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Златодар» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Ухвала суду мотивована тим, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1198486 від 14.03.2025, щодо Державного підприємства «Златодар» порушене провадження у справі про банкрутство (провадження № 925/1770/15, дата провадження: 07.12.2015, дата запису про державну реєстрацію: 17.12.2015).
Таким чином вбачається, що процедура банкрутства відносно відповідача розпочата задовго до звернення позивача із даним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях вказувала про те, що суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.
В даному випадку провадження по справі не відкрито, а тому, керуючись ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, вказуючи, що судове рішення є незаконним, ухваленим при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норм процесуального права, а тому просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що перед поданням позовної заяви до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ним через Єдиний державний реєстр судових рішень було встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року по справі №925/1770/15 клопотання Фонду державного майна України від 21.03.2024 №10-79-7848 задоволено, провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Златодар» закрито, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника чи будь-які інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника.
Тобто, на момент подання позивачем позовної заяви до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області про стягнення з ДП «Златодар» нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Златодар» закрито, що виключає можливість розгляду ним позову в порядку господарського судочинства у межах провадження у справі №925/1770/15 про банкрутство ДП «Златодар».
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Златодар» (код ЄДРПОУ 00952545) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні у розмірі 100 490,70 грн.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1198486 від 14.03.2025, щодо Державного підприємства «Златодар» порушене провадження у справі про банкрутство (провадження № 925/1770/15, дата провадження: 07.12.2015, дата запису про державну реєстрацію: 17.12.2015).
Відповідно до частин першої та другої статті 7 Кодексу України з процедур банкротства (КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.
До апеляційної скарги позивачем додано лист Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 року №05/3276/2025 в якому повідомлено, що згідно з матеріалами справи №925/1770/15 ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Златодар» закрито.
Як вбачається з долученої ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі №925/1770/15, провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Златодар» закрито на підставі пункту 12 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
У відповідності до змісту вказаної статті господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
З даним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 12 березня 2025 року, тобто на час подання ним позовної заяви, на розгляді у господарського суду було відсутнє провадження щодо визнання банкрутом ДП «Златодар».
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
На підставі аналізу норм чинного законодавства, враховуючи правовідносини, які виникли між сторонами у справі, а також установлені у справі обставини, колегія суддів доходить висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатися судом загальної юрисдикції.
Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що наразі відсутнє провадження про банкрутство відносно ДП «Златодар», з даним позовом ОСОБА_1 звернувся після закриття провадження у справі про банкрутство відповідача, а тому підстав для розгляду даного спору Господарським судом Черкаської області не вбачається.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про відмову у відкритті провадження у справі постановлена судом при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 березня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 травня 2025 року.
Судді: