Справа № 204/5162/25
Провадження № 1-кс/204/1437/25
14 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника ОСОБА_4 ,
за участю підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро, клопотання слідчого слідчого відділу Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025040000000252 від 16.02.2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, -
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025040000000252 від 16.02.2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22025040000000252 від 16.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. З невстановленого досудовим розслідуванням часу представниками спеціальної служби іноземної держави - Федеральної служби безпеки Російської Федерації посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, що полягає: в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо. При цьому, представники спеціальних служб Російської Федерації, усвідомлюючи перевагу вчинення злочинів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське значення, а саме майно АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (далі АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») з метою ослаблення держави, тобто диверсій, у невстановлений спосіб підшукували осіб, негативно налаштованих стосовно державної влади України. Слід зазначити, що представники спеціальних служб держави-агресора, намагалися створити на території України розгалужену агентурну мережу з числа громадян України, якою керували за допомогою багатоплатформового месенджеру «Telegram», який надає можливість створювати опціонально наскрізні зашифровані чати, здійснювати дзвінки, відеодзвінки, обмін файлами та інші функції. Так, за невстановлених на даний час органом досудового розслідування обставин, представники спеціальних служб Російської Федерації познайомились з ОСОБА_5 , якому запропонували за грошову винагороду вчинити диверсії щодо майна АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з метою ослаблення держави за для припинення роботи залізниці на окремій ділянці, у тому числі логістичних маршрутів, що використовувалися Збройними силами України. Отже, у невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не раніше лютого 2025 року, у ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про діючий воєнний стан, будучи негативно налаштованою стосовно державної влади України, виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське значення, у зв'язку з чим останній добровільно надав згоду. З цією метою, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi», imei: НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 , на який встановив інтернет-месенджер «Telegram» з номером мобільного зв'язку НОМЕР_4 з обліковим записом « ІНФОРМАЦІЯ_5 », під час листування з представником спеціальних служб Російської Федерації, який використовував обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_6 », обумовили обставини вчинення злочинів з метою ослаблення держави, а також порядок отримання винагороди. Так, представник спеціальних служб Російської Федерації провів ОСОБА_5 інструктаж щодо вчинення диверсій шляхом направлення відеоматеріалів із записами підпалів об'єктів залізниці, а також визначали об'єкти злочину, які мають важливе народногосподарське значення - релейні шафи системи сигналізації, централізації і блокування (далі СЦБ), які знаходяться на балансі АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що суттєво ускладняло рух потягів на ділянці залізниці; визначали спосіб вчинення диверсій з метою ослаблення держави - підпали релейних шафи СЦБ; вимагали візуального підтвердження наслідків таких підпалів, а саме їх відеозаписів, а також забезпечували фінансування з метою конспірації своїх дій. При цьому, ОСОБА_5 достовірно відомо, що відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Підприємства залізничного транспорту у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення. Статтею 5 цього Закону визначено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на праві господарського відання та не підлягають приватизації. Так, не відмовляючись від свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , 16.02.2025, з метою ослаблення держави предметом злочину обрав майно залізничної станції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » Регіональної філії « ІНФОРМАЦІЯ_8 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». В подальшому, 16.02.2025 приблизно о 14 год. 27 хв., ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів, не відмовляючи від раніше розробленого плану, перебуваючи за координатами 48.459468, 34.224800, облив паливом внутрішні частин шаф НВ1, НВ2, та в подальшому підпалив їх, чим вчинив пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське значення та завдав збитків Регіональній філії « ІНФОРМАЦІЯ_8 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Крім того, після підпалу вказаної релейної шафи СЦБ, ОСОБА_5 за допомогою свого мобільного телефону марки «Redmi», зняв відео, яке у подальшому за допомогою інтернет-месенджеру «Telegram» надіслав користувачу облікового запису « ОСОБА_7 » як відеозвіт. Таким чином, ОСОБА_5 , 16.02.2025 о 14 год. 27 хв., у період воєнного стану, з метою ослаблення держави вчинив підпал двох релейних шаф Регіональної філії « ІНФОРМАЦІЯ_8 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які розташовані в районі станції «Верхівцеве» АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (роз'їзд «Полівський» 5 км. 5 пікет), чим вчинив зруйнування та пошкодження вказаних об'єктів, які мають важливе народногосподарське значення, чим завдав збитки державі в особі Регіональної філії « ІНФОРМАЦІЯ_8 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». 17.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.02.2025 обрано запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб, тобто до 17.04.2025. Постановою прокурора про продовження строку досудового розслідування строк досудового розслідування кримінального провадження № 22025040000000252 від 16.02.2025 продовжено до 17.05.2025. Слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.04.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.05.2025, без визначення розміру застави. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, з посиланням на матеріали кримінального провадження, що підтверджують ці обставини: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22025040000000252 від 16.02.2025; протоколом огляду місця події 16.02.2025; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 від 17.02.2025; протоколом затримання особи ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні злочину від 17.02.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 17.02.2025; висновком експерта ІНФОРМАЦІЯ_11 № СЕ-19/104-25/8914-ФХД від 27.03.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06.05.2025; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 06.05.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності. Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України: Метою та підставами продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: На даний час, ризики передбачені у п.п. п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить наступні обставини вчинення кримінального правопорушення. Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за вчинення злочину, який є особливо тяжким і за який передбаченого покарання у вигляді від п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Крім того, невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Слід також звернути увагу, що ОСОБА_5 має молодий вік, відмінний стан здоров'я, та не має постійного місця роботи, а також постійного джерела доходів, що свідчить про те, що останній може протягом значного часу переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить наступні обставини. Так під час досудового розслідування є необхідність у встановленні речових доказів, зокрема предметів одягу, взуття, інших речей, які використовувались підозрюваними в якості засобів маскування та на яких можуть зберегтися сліди злочинів, у т.ч. залишки паливо-мастильних ресурсів. Крім того, наразі не були відшукані всі засоби зв'язку, якими користувалися підозрювані під час готування та вчинення кримінальних правопорушень. За свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 отримує грошову винагороду від невстановлених на даний час органом досудового розслідування осіб на власні банківські картки. Водночас, зазначені речові докази до цього часу не були відшукані, а отже існує реальний ризик, що підозрюваний, не перебуваючи під вартою зможе знищити відповідні речові докази. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить наступні обставини. Хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось встановити правопорушника, на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння вказаного злочину та збираються докази на доведення його вини у вчиненні злочинів, оскільки очевидно, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про її переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення для провадження, уникати спілкування з органом досудового розслідування шляхом переховування на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Крім того, під час досудового розслідування заплановано допитати в якості свідків значне коло очевидців вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, а також осіб з числа їх близьких та знайомих. Водночас, наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному проваджені, шляхом застосування до останніх методів залякування, погроз, або пропозицій надання неправдивих показань, зміни ними наданих раніше показань. Про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить наступні обставини. Так, отримавши матеріали обґрунтування кримінального провадження та перебуваючи на волі існує ризик, що ОСОБА_5 може розголосити відомості досудового розслідування, а також не з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, виконанню необхідних слідчих та розшукових дій. Про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється свідчить наступні обставини. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, обґрунтовується фактом того, що підозрюваний будучи проросійськи налаштованою особою, який має вкрай негативне ставлення до державної влади, може продовжувати вчиняти протиправну діяльності, яка спрямована на ослаблення держави. Крім того, підозрюваний діяв з корисливих мотивів, що свідчить про те, що останній для отримання протиправної вигоди може продовжити вчиняти протиправні дії. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою: Строк застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 17.05.2025, проте завершити досудове розслідування у вказаний строк не є можливим, оскільки необхідно проведення слідчих (процесуальних) дій, направлених на остаточне та беззаперечне доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України. Станом на теперішній час в ході досудового розслідування тривають: пожежно-технічна експертиза, експертиза комп'ютерної техніки та програмних продуктів. Також, необхідно здійснити тимчасовий доступ до речей і документів та аналіз інформації, яка знаходиться у володінні операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 ». Крім того, необхідно здійснити тимчасовий доступ до речей і документів та аналіз інформації щодо руху коштів по банківських рахунках підозрюваних, яка знаходиться у володінні банківських установах. Після отримання всіх необхідних документів та висновків судових експертиз, при наявності підстав повідомити про нову підозру винним особам у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, у зв'язку із значним обсягом вже зібраних матеріалів досудового розслідування, є необхідним додатковий час для виконання вимог ст.ст. 290-291 КПК України, а саме: повідомлення про закінчення досудового розслідування стороні захисту, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сторони захисту, а також складання та вручення обвинувального акту. Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних слідчих (розшукових) дій та заходів є особлива складність кримінального провадження, а саме: великий обсяг проведення необхідних слідчий (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень; великий обсяг інформації, отриманий під час здійснення досудового розслідування, котрий необхідно перевірити, проаналізувати та прийняти відповідні процесуальні рішення з метою об'єктивного та неупередженого досудового розслідування; введення та дія в Україні воєнного стану, що впливає на додаткову складність та тривалість встановлення та допиту осіб та здійснення інших заходів, які передують проведенню слідчих дій. Результати проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають важливе значення для прийняття рішення про подальший рух досудового розслідування кримінальному провадження. Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Крім того, оцінюючи в сукупності викладене, інші запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_8 та відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України, є необхідність продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Прошу врахувати, що ОСОБА_5 діяв на замовлення невстановленої особи в інтересах Російської Федерації - країни-агресора, що суттєво збільшу суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, а тому є підстави не визначати розмір застави, відповідно до ст. 183 КПК України. На підставі наведеного, слідчий звертається до суду із зазначеним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечували щодо задоволенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши пояснення сторін, приходжу до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184, 199 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_14 від 14.05.2025 року, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025040000000252, до п'яти місяців, тобто до 17 липня 2025 року.
Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1)особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, підозрювана відповідно, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, про який просили підозрюваний та його захисник, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, згідно ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти національної безпеки України, передбаченого ч.2 ст.113 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, вважає за доцільне не визначати розміру застави.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 22025040000000252 від 16.02.2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1