Справа № 204/5097/25
Провадження № 1-кс/204/1406/25
14 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю захисника ОСОБА_4 ,
за участю підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро, клопотання слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22024040000001508 від 20.12.2024 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22024040000001508 від 20.12.2024 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_9 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024040000001508 від 20.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування, та, в подальшому, неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України. Так, досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час (але не пізніше 27.11.2024) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у м. Дніпрі, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняла рішення про надання іноземній державі (РФ) та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. З цією метою ОСОБА_5 встановила контакт зі співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, надавала допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому, ОСОБА_5 , маючи умисел на надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з використанням мобільного телефону з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 під обліковим записом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ) в інтернет-месенджері «Telegram», погодилась на збір та передачу співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянину РФ ОСОБА_7 інформацію про перевезення військової техніки, місцезнаходження об'єктів критичної інфраструктури в місті Дніпрі, шляхом направлення відео- та фото- матеріалів, а також текстових повідомлень з інформацією про рух військової техніки, місце дислокації ППО в місті Дніпрі, територіальної оборони, а також інформацію про об'єкти критичної інфраструктури. Незважаючи на зобов'язання по неухильному додержанню Конституції України та законів України, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 27.11.2024, та при невстановлених досудовим слідством обставинах, ОСОБА_5 , будучи обізнаною про ведення вказаною державою збройної агресії проти України та проведення у зв'язку з цим представниками іноземної держави підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, стала на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - державної зради, що виразилося у наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, за наступних обставин. На виконання свого злочинного умислу, направленого на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, діючи умисно, 27.11.2024 за завданням співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина РФ ОСОБА_7 здійснила виїзд на околиці АДРЕСА_2 в район дислокації в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою встановлення географічних координат місцезнаходження вказаної військової частини. Прибувши в зазначене місце остання, з використанням програмного забезпечення «Timemark» власного смартфону, здійснила відеозапис вказаної військової частини, зафіксувавши наступні географічні координати: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , після чого з використанням мобільного телефону з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 під обліковим записом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ) в інтернет-месенджері «Telegram» передала дану інформацію вищевказаному представнику РФ, а саме: інформацію що має значення для ефективного забезпечення обороноздатності України, а також об'єктів, які є важливими для національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди національним інтересам України. В подальшому, ОСОБА_5 , 20.12.2024, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, за власною ініціативою, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, в умовах воєнного стану, використовуючи заздалегідь підготовлену нею шпаківню, обладнану відеокамерою та джерелом живлення, здійснила її розміщення в районі земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:151:0013 (поблизу адреси: АДРЕСА_1 ), на ділянці залізничної колії (ІНФОРМАЦІЯ_10) з метою відеоспостереження за логістичними шляхами Сил оборони України. В подальшому, ОСОБА_5 у вищезазначений період часу, у листуванні в месенджері «Telegram» надіслала співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянину РФ ОСОБА_7 скріншот, на якому зафіксовано ділянку залізничної колії (ІНФОРМАЦІЯ_10), яким АТ « Українська залізниця » здійснює транспортування сил та засобів Збройних сил України. Дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразилися у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, що виразилось у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Так, 21.03.2025 громадянці України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та 21.03.2025 слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.05.2025. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Таким чином, підозра ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 16.12.2024; протоколом огляду від 06.01.2025; протоколом проведення обшуку від 21.03.2025; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 05.03.2025; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 21.03.2025; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 04.04.2025; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 08.04.2025; протоколом проведення слідчого експерименту від 04.04.2025; протоколом проведення слідчого експерименту від 08.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності. Разом з тим, з метою закінчення досудового розслідування, необхідністю проведення низки слідчих (розшукових) заходів, та процесуальних дій, а також прийняття процесуальних рішень, спрямованих на забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин злочинів та надання їм належної правової оцінки, необхідно наступне: отримати всі висновки вже призначених судових експертиз, які виконуються в ІНФОРМАЦІЯ_8 (комп'ютерно-технічні експертизи); провести огляд предметів, речей та документів вилучених в ході проведення обшуку від 21.03.2025; провести тимчасовий доступ до речей і документів операторів мобільного зв'язку; встановити інших можливих осіб, які причетні до вчинення даного кримінального правопорушення або були очевидцями події, прийнявши по ним відповідні процесуальні рішення; після отримання висновків усіх судових експертиз вирішити питання про повідомлення про підозру у нових епізодах або про зміну раніше повідомленої підозри; повідомити сторону захисту про закінчення досудового розслідування; ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження; скласти та вручити обвинувальний акт; виконати інші слідчі дії, необхідність у яких виникне в ході виконання вище перелічених слідчих дій. Результати проведення зазначених слідчих (розшукових) дій, судових експертиз та заходів мають важливе значення для судового розгляду кримінального провадження та для виконання яких потрібен час не менше шести місяців. Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних слідчих (розшукових) дій та заходів, є виняткова складність кримінального провадження, а саме: великий обсяг проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень; тривалість проведення огляду вилучених у ході обшуків речей; велика кількість експертиз; складність та тривалість окремих експертиз; великий обсяг інформації, отриманої під час здійснення досудового розслідування, котрий необхідно перевірити, проаналізувати та прийняти відповідні процесуальні рішення з метою об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, введення воєнного стану на території України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 необхідно продовжити з наступних підстав: Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Необхідність продовження стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_5 , існує ризик того, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може виїхати за межі країни або іншим чином переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що у подальшому, у разі визнання її судом винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, унеможливить притягнення останньої до встановленої законом кримінальної відповідальності. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Також, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_5 ніде не працює, нікого на утриманні не має. В свою чергу відсутність тісних соціальних зв'язків вказує на наявність ризику її переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Тобто, підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити будь-які речі (чорнові записи, комп'ютерну техніку, мобільні термінали) про які невідомо органу досудового розслідування. Враховуючи, що ОСОБА_5 за допомогою Інтернет-месенджеру «Telegram» спілкувалась з представником спецслужб Російської Федерації, отримувала від нього таким чином завдання (вказівки та інструкції), перебуваючи не під вартою вона може вчинити дії, направлені на видалення облікового запису у вказаному Інтернет-месенджері, видалення або спотворення переписки тощо. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Так, хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось затримати правопорушника, на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння вказаного злочину, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про їх переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення для провадження, уникати спілкування з органом досудового розслідування шляхом переховування на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на можливих (невстановлених) свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом застосування до останніх методів залякування, погроз, або пропозицій надання неправдивих показань, зміни ними наданих раніше показань. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що підозрювана ніде офіційно не працевлаштована, докази того, що підозрювана десь працювала чи працює не здобуті та не надані стороною захисту. За відсутності роботи немає джерела доходів, що створює ризик негативного впливу на поведінку підозрюваної та може спровокувати в подальшому вчинення злочинних дій. Окрім того, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає, що підозрювана схильна до вчинення кримінальних правопорушень проти власності, що в свою чергу підвищує соціальну небезпеку підозрюваної та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є дуже актуальним та ймовірним. Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останньої, виконання нею процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_5 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 та відповідно до ст. 199 КПК України, їй необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення. Відповідно до положень ч. 4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України. Вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність продовження підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання нею обов'язків підозрюваного, передбачених законодавством. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду із зазначеним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання, просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказували що ризики на які посилається прокурор не обґрунтовані та в судовому засіданні не доведені.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши пояснення сторін, приходжу до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184, 199 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.05.2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2025 року, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024040000000049, до шести місяців, тобто до 10 липня 2025 року.
Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1)особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
В судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, підозрювана відповідно, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, згідно ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, вважає за доцільне не визначати розміру застави.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22024040000001508 від 20.12.2024 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1