Справа № 640/9499/21 Головуючий у 1-й інстанції: Парненко В.С.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу «Дружба» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі за адміністративним позовом гаражно-будівельного кооперативу «Дружба» до комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дії, скасування припису та доручення, -
Гаражно-будівельний кооператив «Дружба» звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо здійснення демонтажу майна - шлагбаума, що належить на праві власності ГБК «Дружба», яке знаходиться за адресою: 03110, м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1;
- визнати протиправними дії комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення припису № 2100710 від 19.01.2021 року по виявленню порушень при встановлені шлагбауму та щодо здійснення демонтажу майна - шлагбаума, що належить на праві власності ГБК Дружба, яке знаходиться за адресою: 03110, м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1;
- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.02.2021 року № 064-634 про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою, шлагбауму, розміщеного по вул. Нечуя-Левицького, 1 в м. Києві з назвою підприємства невідомий.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що гаражно-будівельний кооператив «Дружба» по будівництву та експлуатації гаражів створено на підставі рішення Залізничного райвиконкому народних депутатів м. Києва в 1987 році. Місцезнаходження кооперативу: м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1.
Згідно рішення Київської міської ради від 29.04.1999 №225/326 гаражно-будівельному кооперативу «Дружба» в постійне користування надана земельна ділянка площею 1,6324 га, яка розташована по вул. Нечуя-Левицького, 1 в м. Києві що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ №007373.
16.11.2000 Київським управлінням земельних ресурсів дана земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі за ГБК «Дружба».
Інспектором КП «Київблагоустрій» було виявлено елемент благоустрою - шлагбаум у зв'язку з чим винесено припис № 2100710 з метою отримання проектно- дозвільної документації на встановлення елементу благоустрою за адресою: м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1. Встановлено термін на виконання вимог припису - 3 дні. В разі відсутності проектно-дозвільної документації вказано на необхідність демонтувати власними силами, відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
У зв'язку з відсутністю власника тимчасової споруди, відповідно до вимог п.20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, припис наклеєно на тимчасову опору та здійснено фотофіксацію.
08.02.2021 у зв'язку із ненаданням позивачем проектно-дозвільної документації у встановлений приписом №2100710 від 19.01.2021 термін (3 дні) на елемент благоустрою - шлагбаум по вул. Нечуя-Левицького 1 у в м. Києві Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення (доручення №064-634 від 02.12.2021) про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою, шлагбауму, розміщеного по вул. Нечуя-Левицького, 1 в м. Києві.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що доводи позивача не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки оскаржуване доручення було прийнято з урахуванням невиконання вимог припису, адже його вимоги не було виконано (взагалі не надано проектно-дозвільної документації, докази надання документації відсутні), тобто з боку позивача не було вчинено законодавчо визначеної реакції на припис, у зв'язку із чим підстави для задоволення вимог позову відсутні.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України "Про благоустрій населених пунктів" від 06 вересня 2005 року №2807- IV.
Згідно з ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV, норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 34, п. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 40 Закону № 2807-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Відповідно до п. 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:
1) проведення перевірок території;
2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;
3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;
4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 "Про міський благоустрій" було затверджено Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва, яким надано повноваження інспекторам КП "Київблагоустрій" здійснення контролю за станом благоустрою м. Києва.
Пунктом 1 вказаного Положення визначено, що головний інспектор та інспектор з благоустрою м. Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП "Київблагоустрій" наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою м. Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.
Повноваження, зокрема, інспектора КП "Київблагоустрій" проводити перевірки у сфері благоустрою та виносити приписи з метою з'ясування наявності/відсутності дозвільної документації визначено п. 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва.
Пунктом 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва визначено, що у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.
Отже, у разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою посадова, особа контролюючого органу, зокрема, інспектор КП "Київблагоустрій", зобов'язаний скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Правил благоустрою міста Києва затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року, в якому зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою (п. 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва).
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису
Отже, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк дозвільну документацію на розміщення елементу благоустрою або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
Як встановлено судом першої інстанції, припис №2100710 від 19.01.2021 містить посилання на встановлення порушення п.20.1.1 Правил благоустрою за адресою: Святошинський р-н., вул. Нечуя-Левицького 1 та яким було запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, повідомлено про те, що у разі відсутності документації демонтувати шлагбаум власним силами протягом трьох діб. У разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
Про виконання припису повідомити за адресою або телефоном: 489-31-28, м. Київ, вул. Дегтярівська 31, корп. 2.
Разом з цим, зміст припису містить назву нормативно-правового акту, який порушено, а саме Правила благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що задля прийняття одного з рішень, або прийняття наявних документів на елемент благоустрою або констатації про їх невідповідність вимогам чинного законодавства, по-перше, має бути надано проектно-дозвільну документацію на встановлення елементу благоустрою, по-друге, має бути здійснено аналіз таких документів для прийняття одного з рішень.
Разом з цим, доводи апелянта про те, що останнім виконані вимоги припису та надані наявні дозвільні документи на елемент благоустрою (шлагбаум), колегія суддів оцінює критично, оскільки єдиним документальним доказом, наявним у матеріалах справи, що підтверджує надання документів на виконання вимог припису, це лист за №107 від 27.01.2021.
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, жодних доказів на підтвердження вручення чи направлення даного листа адресату позивач не надав.
Як вбачається зі змісту довідки про перебування шлагбаума на балансі ГБК «Дружба», що є додатком до листа №107 від 27.01.2021, вона була складена 09.02.2021, тобто вже після винесення Департаментом міського благоустрою оскаржуваного доручення.
З наведеного вище слідує, що апелянтом пропущений встановлений термін для виконання вимог припису №2100710 від 19.01.2021.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:
- утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію;
- утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини) (частина друга статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.
Згідно 15.2 Правила благоустрою міста Києва підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою, яка надається на кожен окремий об'єкт за умови відповідності наданої дозвільної та проектної документації законодавчим і нормативним вимогам.
Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою є документом на підставі якого фактично фіксується та здійснюється контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів міста Києва.
Однак, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою у зв'язку із встановленням шлагбаума.
Натомість, як вбачається з доданого позивачем до матеріалів справи листа Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.05.2020, останній контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку із встановленням шлагбаума не видавав.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», які встановлюють обмеження при використанні об'єктів благоустрою, на об'єктах благоустрою забороняється встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції.
Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 за №252/26697, автомобільні дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.
Як зазначено в частині першій статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» території загального користування (вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки), прибудинкові території належать до об'єктів благоустрою населених пунктів.
Частиною першою статті 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено вимогу, згідно з якою об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Права громадян у сфері благоустрою передбачені частиною першою статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Разом з цим, дана стаття не наділяє громадян правом встановлювати за власним бажанням та на власний розсуд в довільно визначеному ними місці засоби обмеження руху (шлагбауми) і порушувати при цьому об'єкти благоустрою.
Більше того, за приписами частини другої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на громадян покладено обов'язок утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію, дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Забезпечення наявності проїздів чи смуг, придатних до проїзду пожежних машин, передбачено ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров'я», ДБН В 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.2-15. 2005 «Житлові будинки. Основні положення».
Елемент благоустрою не повинен заважати під'їзду пожежної техніки, швидкої допомоги, і не має перешкоджати руху транспорту, що проїжджає повз. Конструкціями не можна закривати в'їзд на територію інших будинків, підприємств тощо.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять дозволу Інспекції з пожежної безпеки, районної адміністрації з планом розміщення системи шлагбаума, відповідних комунальних служб, яким як і пожежній, важливо мати безперешкодний доступ для проїзду своїх ремонтних бригад на територію.
Метою прийняття рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою та вжиття таких заходів примусового характеру органами у сфері благоустрою населених пунктів є приведення території населеного пункту у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм (Закону України «Про благоустрій населених пункті», Правил благоустрою м. Києва), направлених на захист суспільних інтересів територіальної громади.
Щодо доводів апелянта про те, що Правила благоустрою м. Києва не регулюють порядок встановлення шлагбаумів, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 17.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 визначено, що технічний засіб для обмеження руху транспортних засобів - спеціальний пристрій, який обмежує рух транспортного засобу.
Таким чином, шлагбауми та паркувальні півсфери відносяться до технічних засобів регулювання руху транспортних засобів, оскільки націлені на певне регулювання транспортного потоку.
При цьому, відповідно до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» технічні засоби регулювання дорожнього руху є елементами благоустрою.
Щодо доводів апелянта про те, що дії по демонтажу шлагбаума були незаконними, колегія суддів до уваги не бере, з огляду на таке.
В силу п. 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пп. 13.3.3 п.13.3 цих правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської роди від 27 січня 2011 року №94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою м. Києва.
Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об'єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою м. Києва.
Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7), надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25).
Таким чином, саме Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контролюючим органом у сфері благоустрою міста та відповідно приймає рішення про демонтаж та вживає відповідні заходи, для демонтажу виявлених елементів.
Згідно статуту комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (є загальнодоступним на офіційному сайті підприємства://blagoustriy.kiev.ua/) останній підпорядкований Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань, визначених законодавством та цим статутом.
Предметом діяльності комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є, зокрема, демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламо носіїв, залишків будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) та самовільно розміщених об'єктів, що порушують правила благоустрою міста.
До повноважень комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не відноситься здійснення оцінки правомірності чи неправомірності прийнятого рішення про демонтаж.
В свою чергу, саме Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є органом, що вживає заходи із демонтажу п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва). Заходи із демонтажу, в даному випадку, полягають у залученні організацій із наявною матеріально-технічною базою для можливості реалізації прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вищевикладене, здійснюючи демонтаж спірного шлагбауму КП «Київблагоустрій» керувалось дорученням, виданим Департаментом, яке зобов'язувало (покладало обов'язок) вчинити ці дії.
Правовий статус такого доручення наведено у Правилах благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради 25.12.2008 №051/1051, відповідно до яких (п. 13.3.3), воно є формою рішення розпорядчого характеру, що підлягає обов'язковому виконанню підприємством, яке здійснює демонтаж.
Таким чином, проведення демонтажу є виконанням рішення (доручення) Департаменту, яке є першопричиною настання цих наслідків.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, проаналізувавши вказані вище та інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу «Дружба» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.