Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 травня 2025 року Справа № 520/33586/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 запитуваної інформації; - зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати позивачу, ОСОБА_1 інформацію, що підтверджує видачу йому довідки про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з лютого 2022 року по липень 2022 року та інформацію, що підтверджує направлення зазначеної довідки до Військової частини НОМЕР_2 ; - зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати позивачу, ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з лютого 2022 року по липень 2022 року.
В обґрунтування позову покликається на те, що 14.10.2024 звернувся до відповідача із запитом у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», однак станом на момент подання адміністративного позову до суду жодної відповіді та запитуваної інформації не отримано. У зв'язку із наведеним звернувся до суду за захистом свого обрушеного права.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що надати запитувану інформаціє не вдається за можливе, адже така не є у володінні відповідача. Позивач особисто у відрядження до відповідача не прибував (будь які відомості, стосовно посади позивача, його перебування, переміщення та виконання завдань, у тому числі - бойових, у відповідача відсутні, оскільки він не являється військовослужбовцем відповідача). Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду відмовлено у клопотанні відповідача про заміну останнього на належного відповідача.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмово провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд становив, 14.10.2024 позивач (заявник) через свого представника до відповідача із запитом у якій просив повідомити: - чи видавалася заявнику довідка про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з лютого 2022 року по липень 2022 року; - чи направлялася зазначена довідка до Військової частини НОМЕР_2 . У разі видачі заявнику довідки про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та направлення її до військової частинитА2072, просить повідомити номер та дату довідки, а також вказати реквізити підтвердження направлення військовій частині. Однак, якщо зазначена довідка не видавалася, просить видати заявнику довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з лютого 2022 року по липень 2022 року. Відповідь просить надати у 15-й денний термін, передбачений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", направити на поштову адресу представника та продублювати на електронну адресу представника заявника. Заява направлена до відповідача за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» 15.10.2024.
Позивач вважає дії відповідача протиправними у зв'язку із ненаданням відповіді на заява та запитувані документи, у зв'язку із чим 07.12.2024 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Щодо покликання сторони позивача у адміністративному позові про застосування до спірних правовідносин норм ЗаконуУкраїни «Про доступ до публічної інформації», суд зазначає наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною 1 та 2 статті 2 Закону № 2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону №2939-VI, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
В силу вимог частин 1 та 4 статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з частиною третьою цієї статті у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Іншими словами, відповідь на запит на інформацію повинна бути надана не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі продовження строку розгляду запиту - не пізніше 20-ти робочих днів з дня отримання запиту.
Водночас, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та не бути знищеною після закінчення строків зберігання.
Стосовно не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.
Розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.
Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду 25.06.2019 по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Таким чином, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №9901/381/20, від 02.04.2020 у справі №9901/22/20.
Аналізуючи зміст запиту представника заявника від 14.10.2024 установлено, що такий запит направлено у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та просить надати відповідь у п'ятнадцятиденний термін; зміст цього запиту не стосується вже створеної відповідачем публічної інформації, а з аналізу запитуваної інформації. То така я не охоплюється змістом поняття доступу до публічної інформації.
Невірне застосування сторонами норм закону, які регулюються спірні правовідносини, не може бути підставою для застосування їх судом при вирішенні даної справи, адже саме під час ухвалення рішення суду суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносини (п. 3. ч. 1 ст. 244 КАС України).
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносини норми Закону України «Про звернення громадян», на які також покликалась сторона позивача у запиті від 14.10.2024.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що реалізація права на звернення має наслідком виникнення кореспондуючого обов'язку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів його розглянути і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 800/416/17.
Суд зазначає, що відповідач у своїй діяльності має додержуватися вимог законодавства і не може виходити за межі наданих йому повноважень.
Отже, відповідач приймає та розглядає звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг, встановлений статтями 15, 16 вищевказаного Закону.
За приписами ст. ст. 15, 18 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно зі ст. ст. 19, 20 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Таким чином, зважаючи на законодавчо встановлений обов'язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
Аналіз зазначених вище норм права, дає підстави зробити висновок, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків, при цьому, таке право кореспондується із обов'язками органів влади здійснити розгляд таких звернень, з урахуванням їх функціональних обов'язків.
Щодо належності відповідача у цій справі, суд прийшов наступного.
Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належного відповідача й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі №480/2784/21, зважаючи на законодавчо встановлений обов'язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що відповідач, якому адресовано заяву позивача від 14.10.2024 не розглянув її у межах строку установленого Закону України «Про звернення громадян», не направив її за належність у разі встановлення такого, про що стверджує у відзиві на позов.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд критично оцінює доводи сторони відповідача про те, що запитувана інформація не входила до їх повноважень, алде жодних дій, які б свідчили про направлення запиту позивача від 14.10.2024 за належністю до уповноваженого органу стороною відповідача не вчинено, про що також не повідомлено сторону позивача у відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян».
Доказів надання відповіді на вказаний запит позивача відповідачем не надано. Таким чином, відповідачем порушено строк розгляду запиту від 14.10.2024, який визначений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".
З урахуванням наведене вище, з метою належного способу захисту суд прийшов переконання про те, що відповідачем допущено бездіяльність щодо нерозгляду заяви представника позивача від 14.10.2024, а відтак таку суд визнає протиправною. З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд прийшов переконання про зобов'язання відповідача розглянути запит позивача від 14.10.2024 та надати повну та обґрунтовану відповідь на питання поставлені позивачем у цій заяві.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про безпосередню участь в бойових діях в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з лютого 2022 року по липень 2022 року, то така вимога на переконання суду заявлена позивачем на майбутнє, адже доказів належного розгляду запиту позивача із надання запитувати документів від 14.10.2024 у встановлений законом строк не надано до суду, а тому стверджувати про неналежне виконання суб'єктом владних повноважень свої повноважень на даний час немає, а відтак у такій позовній вимогі слід відмовити.
У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі дій щодо розгляду запиту від 14.10.2024 буде незгоден, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, суд прийшов висновку про задоволення позову частково.
У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду запиту представника заявника ОСОБА_1 - Дуди Юлії Михайлівни від 14 жовтня 2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати заявнику ОСОБА_1 та/або представнику заявника ОСОБА_1 - Дуді Юлії Михайлівні відповідь на запит від 14 жовтня 2024 року у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач військова частина, місцезнаходження - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 24981824.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 15.05.2025.
Суддя М. І. Садова