з питань залишення позову без розгляду
13 травня 2025 року м. Рівне №640/33816/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р.; представник позивача: не з'явився, представника відповідача: Ліщук О.В. (в режимі відеоконференції); розглянувши у відкритому судовому засіданні процесуальне питання, пов'язане з розглядом адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНВЕРС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання перевірки незаконною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
31.12.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНВЕРС" до Головного управління ДПС у м. Києві про:
визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 12.11.2020 № 227-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БІЗНЕС ІНВЕРС" (код 41953935)";
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві від 16.12.2020 № 0157440701 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 689898,00 грн;
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві від 16.12.2020 № 0157450701 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем "адміністративні штрафи та інші санкції" в сумі 1020,00 грн;
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві від 16.12.2020 № 0157430701 щодо зменшення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в сумі 525479,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2021 позовну заяву ТОВ "БІЗНЕС ІНВЕРС" прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/33816/20 відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами загального позовного провадження. Також вказаною ухвалою у справі призначено підготовче засідання на 12.04.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 у справі № 640/33816/20 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
На виконання вимог частини третьої статті 29 КАС України, Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва судову справу № 640/33816/20 передано на розгляд та вирішення Рівненському окружному адміністративному суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, головуючою суддею для розгляду справи № 640/33816/20 призначено суддю Поліщук О.В.
Ухвалою суду від 13.03.2025 адміністративну справу № 640/33816/20 прийнято до провадження судді Поліщук О.В. та призначено до судового розгляду по суті на 08.04.2025. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи: подати до суду додаткові пояснення щодо актуальності публічно-правового спору.
Поштове відправлення з копією зазначеної вище ухвали направлялось позивачу на адресу місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, 02.04.2025 на адресу суду повернувся конверт із вкладенням.
08.04.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, як і не надіслав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Ухвалою суду від 08.04.2025, занесеною до протоколу судового засідання, з метою забезпечення правильного та всебічного розгляду справи, за відсутності можливості здійснення розгляду даної справи без участі представника позивача, розгляд справи відкладено на 13.05.2025.
Поштове відправлення з копією повістки направлялось позивачу на адресу місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, 22.04.2025 на адресу суду повернувся конверт із вкладенням.
13.05.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, як і не надіслав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування позивача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати процесуальні документи у справі такими, що вручені позивачу.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі № 440/18128/21.
13.05.2025 у судовому засіданні судом поставлено на обговорення учасників справи питання щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неявкою позивача у судові засідання. Представник відповідача не заперечував щодо цього, при вирішенні зазначеного питання покладався на розсуд суду, додатково зауважив, що не наполягає на розгляді справи по суті. Зазначив, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Вирішуючи питання щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п'ятою статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19), від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) та від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21 (провадження № 11-156заі23).
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
2) ненадходження до суду заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
3) неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, судом встановлено наявність сукупності умов передбачених частиною п'ятою статті 205 КАС України, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, для залишення позову без розгляду.
При цьому, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника, а тому, будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Оскільки позивач та його представник, які належним чином були повідомлені про час, дату і місце судового засідання, не з'явилися для розгляду справи в судові засідання, призначені на 08.04.2025 та 13.05.2025, не надали доказів поважності причин неявки, не подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, а також враховуючи, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, у свою чергу неявка позивача та його представника позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу, що за змістом частини 4 статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 205, 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНВЕРС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання перевірки незаконною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 15 травня 2025 року.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК