14 травня 2025 року Справа № 280/10628/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМ України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100 000 гривень в період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбаченої Постановою КМ України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з розрахунку 100 000 гривень в період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022;
- витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- точні періоди за які, як позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць;
- точні періоди його безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ;
- наявність чи відсутність бойового наказу (бойового розпорядження) згідно п. НОМЕР_2 Окремого Доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- наявність чи відсутність журналу бойових дій, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення, постовою відомістю згідно п. 3 Окремого Доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- накази головнокомандувача щодо визначення районів ведення бойових дій, за період з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- наявність чи відсутність рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань згідно п. 3 Окремого Доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022, що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 21.05.2022 по 08.12.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.12.2022 № 310 про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вказано, що додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн щомісячно позивачу у повному обсязі не нараховувалась і не виплачувалась, що призвело до порушення права позивача на отримання зазначеного виду грошового забезпечення. На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 20.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою витребувано від відповідача додаткові докази, а саме: належним чином завірені копії - точні періоди за які, як позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць;
- точні періоди його безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ;
- наявність чи відсутність бойового наказу (бойового розпорядження) згідно п. НОМЕР_2 Окремого Доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- наявність чи відсутність журналу бойових дій, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення, постовою відомістю згідно п. 3 Окремого Доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- накази головнокомандувача щодо визначення районів ведення бойових дій, за період з 21.05.2022 по 08.12.2022;
- наявність чи відсутність рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань згідно п. 3 Окремого Доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022, що стосується позивача з 21.05.2022 по 08.12.2022.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, о визначальною умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168), є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується відповідними документами. Додатково наголошує, що у період з травня 2022 року по грудень 2022 року позивач отримував додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно за кожен місяць служби. Крім того, за період здійснення заходів, визначених абзацом першим пункту 1 Постанови № 168, позивачу було додатково нараховано 70 000 гривень на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 01.04.2023. У зв'язку з цим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
27.11.2024 від відповідача надійшли витребувані докази.
Від позивача 29.11.2024 надійшло клопотання про накладення штрафу на відповідача за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом.
29.11.2024 відповідач надав заперечення в яких просить відмовити у задоволенні клопотання позивача від 29.11.2024 про накладення штрафу на відповідача.
Ухвалою суду від 14.05.2025 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач з 21.05.2022 по 08.12.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.12.2022 № 310 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Разом з тим, протягом періоду проходження позивачем військової служби, а саме з 21.05.2022 до моменту його виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , відповідачем не було проведено повний розрахунок, належний при звільненні військовослужбовця.
Позивач вважає дії відповідача, що полягають у безпідставному ненарахуванні та невиплаті йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах за період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022, такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо здійснення повного розрахунку, 03.09.2024 позивачем було направлено відповідачу письмову заяву з вимогою надати детальну інформацію стосовно нарахування та виплати належної йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
10.09.2024 відповідачем було отримано вищезазначену заяву позивача. У відповідь на вказане звернення, листом № 470/1/2103 від 23.09.2024 відповідачем було надано довідку № 470/2/595 від 20.09.2024 про основні та додаткові види грошового забезпечення позивача з якої останньому стало відомо про нараховані суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Незважаючи на це, відповідачем не було здійснено нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з розрахунку 100 000 (ста тисяч) гривень пропорційно дням участі у бойових діях або заходах за період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022.
Позивач вважає, що ненарахування та невиплата йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 (ста тисяч) гривень пропорційно дням участі у бойових діях або заходах за період з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022, є протиправною бездіяльністю відповідача, а тому звернувся з даним позовом до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 2, 3, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони. Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 (яка, згідно з пунктом 2, набирає чинності з дня її опублікування (19 липня 2022 року) та застосовується з 24 лютого 2022 року) у пункті 1 (Постанови № 168): “ 1) в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; 2) доповнити пункт після абзацу 1 новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення." ; 2. Абзац 6 пункту 2 після слів "під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану" замінити словами "у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів". 3. Доповнити постанову пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів"».
Згідно з наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98 (який, як у ньому зазначено, застосовується з 24 лютого 2022 року) внесені зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298, Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке, згідно з пунктом 14, має застосовуватися з 01 червня 2022 року (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24 лютого 2022 року) під терміном “безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
У пункті 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 зазначено: “Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення».
Суд звертає увагу, що за приписами статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
Отже, з огляду на вказані норми можливо дійти висновку про те, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.
Судом досліджено довідку № 470/2/595 від 20.09.2024, яка засвідчує отримання ОСОБА_1 додаткової винагороди протягом періоду з травня по грудень 2022 року у сумі 30 000 гривень щомісячно, пропорційно відпрацьованому часу.
Водночас, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 01.04.2023 підтверджує рішення про виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 70 000 гривень старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 , колишньому юрисконсульту військової частини НОМЕР_1 , за його безпосередню участь у матеріально-технічному забезпеченні військових підрозділів оборони АДРЕСА_1 в межах загальної системи логістики ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » протягом визначених у наказі днів:
травень 2022 року: 21, 22, 4 числа (3 дні);
червень 2022 року: 5, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 28 (9 днів);
липень 2022 року: 5, 7, 9, 11, 12, з 14 по 18, 21, з 23 по 31 (20 днів);
серпень 2022 року: з 1 по 8, 10, з 13 по 17, з 19 по 22 (18 днів).
Аналізуючи наведені обставини та документальні підтвердження, суд зазначає, що позивачу протягом травня-грудня 2022 року виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень на місяць, а за період безпосередньої участі у заходах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 01.04.2023 йому було нараховано додатково 70 000 гривень.
Суд констатує відсутність у матеріалах адміністративної справи належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів протягом періоду з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022, що могло б слугувати безумовною підставою для нарахування та виплати йому додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Суд критично оцінює посилання позивача на довідки Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2024 № 470/1/1/452 щодо його безпосередньої участі у бойових діях - забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом періоду з 21.05.2022 по 28.06.2022, з 04.07.2022 по 15.10.2022, з 18.10.2022 по 07.11.2022, з 15.11.2022 по 08.12.2022. Суд зазначає, що зазначені довідки самі по собі не є безумовним доказом безпосередньої участі позивача саме у бойових діях. Факт перебування позивача на відповідній території без належного підтвердження здійснення ним конкретних заходів та/або бойових дій у цих районах не є достатньою правовою підставою для нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Щодо клопотання про накладення штрафу на відповідача за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
зловживання процесуальними правами;
неподання заяви, клопотання чи заперечення протягом встановленого судом строку без поважних причин;
неповідомлення про зміну свого місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або номера засобу зв'язку в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналіз наведеної норми свідчить, що підставою для застосування штрафу є, зокрема, неподання заяви, клопотання чи заперечення протягом встановленого судом строку без поважних причин. При цьому, КАС України не містить окремого процесуального обов'язку учасника справи повідомляти суд про неможливість подання доказів у встановлений строк.
Водночас, частиною першою статті 80 КАС України передбачено обов'язок учасників справи подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, визначені судом. У разі неможливості подати докази у встановлений строк, учасник справи зобов'язаний повідомити про це суд та зазначити причини такої неможливості, а також надати докази поважності цих причин.
Таким чином, хоча КАС України прямо не передбачає обов'язку повідомляти суд про неможливість подання доказів, така дія є проявом добросовісного виконання учасником справи свого процесуального обов'язку щодо подання доказів та сприяння суду у встановленні обставин справи.
Однак, застосування штрафу, як міри процесуального примусу, можливе лише у випадках, прямо передбачених законом. Оскільки КАС України не встановлює відповідальності у вигляді штрафу за неповідомлення суду про неможливість подання доказів, за відсутності інших встановлених статтею 149 КАС України підстав, клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 14 травня 2025 року.
Суддя Р.В. Сацький