15 травня 2025 року м. Житомир
справа № 240/4857/24
категорія 108020100
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Прайм" до Житомирської митниці про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіріт Прайм" звернулося до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії щодо відбору проб (зразків) товарів, які оформлені актами б/н про взяття проб (зразків) товарів від 29.12.2023, від 29.12.2023, від 11.01.2024, від 11.01.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №КТ-UA101000-0004-2024, прийняте 15.01.2024 Житомирською митницею;
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №КТ-UA101000-0005-2024, прийняте 16.01.2024 Житомирською митницею;
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №КТ-UA101000-0007-2024, прийняте 19.01.2024 Житомирською митницею;
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №КТ -UA101000-0008-2024, прийняте 19.01.2024 Житомирською митницею.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було подано ЕМД №23UA101070010793U1, №23UA101070010794U0, №24UA101070000005U8, №24UA101070000006U7 на товар розчинник універсальний “Solvent LKS Brand V», призначений для змиву органічних забруднень і відкладень з поверхонь обладнання та механізмів, а також для розведення чи розчинення масляних фарб і алкідних емалей, із зазначенням в гр.33 коду товару за УКТЗЕД 3814009090. Разом з ЕМД були надані документи, визначені в графі 44. Відділом класифікації товарів Житомирської митниці прийнято рішення №КТ-UA101000-0004-2024 від 15.01.2024, №КТ-UA101000-0005-2024 від 16.01.2024, №КТ-UA101000-0007-2024 від 19.01.2024, №КТ-UA101000-0008-2024 від 19.01.2024, якими змінено опис товару та код товару на 3811190000 та змінено описову частину (гр. 31)
Позивач не погоджується з рішеннями про визначення коду товару, оскільки ним подано відповідачу всі документи, що підтверджують заявлений код товару згідно з УКТЗЕД 3814009090, подано сертифікати якості, митні декларації країни відправлення, CMR та листи безпеки, у яких містяться відомості про те, що імпортований позивачем товар класифікується на території Європейського Союзу за кодом, заявленим позивачем у митних деклараціях, поданих на території України - “3814009090».
Вказує, що висновок експерта є неповним щодо можливого використання сполук, які входять до складу товару “Розчинник універсальний "Solvent LKS Brand V"», а також наголошує, що експерт не надав відповіді стосовно використання саме ввезеного ТОВ "Спіріт Прайм" товару, який являє собою не окремі сполуки метил-трет-бутиловий етер, метанол, ізо-пропанол, а їх суміш у відповідній пропорції у мас.%.
Така визначальна класифікаційна ознака як функціональне призначення/цільове використання товару визначається не шляхом лабораторних досліджень, а на підставі інформації від виробника продукту, а також інформації від отримувача та/або кінцевого покупця товару.
Вищенаведені підстави свідчать, що оскаржувані рішення про визначення коду товару прийняті посадовими особами відділу Управління МП, КМВ та МТР ЗЕД Житомирської митниці на власний розсуд без врахування визначальної інформації стосовно функціонального призначення/цільового використання товару, наданої ТОВ "Спіріт Прайм", на підставі висновків експерта СЛЕД Держмитслужби щодо можливого використання не самого товару, а його сполук, при цьому експертом не була згадана/наведена всебічна інформація стосовно використання відповідних сполук, що призвело до визначення невірної товарної підкатегорії 3811190000.
Вважаючи, що спірні дії щодо відбору проб (зразків) товарів, які оформлені актами б/н про взяття проб (зразків) товарів та рішення про визначення коду товару є безпідставним та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач - Житомирська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву від 09.04.2024 (за вх.№20535/24), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 жовтня 2022 року №2697-ІХ, з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14 грудня 2022 року №543, та визначальних для класифікації характеристик товару.
Щодо проведення митного огляду та відбору проб товару зазначає, що підставою для проведення митного огляду та відбору проб стало формування системою управління ризиків за вказаними вище кодами (107-3, 905-3), які є обов'язковими для виконання. Зазначене рішення є обґрунтованим, оскільки в ньому зазначені законні підстави. Проведення митного огляду та відібрання проб товару про, що складено відповідний акт у присутності представника декларанта.
Щодо прийняття рішень Житомирською митницею про визначення коду на товар вказує, що за результатами проведених досліджень отримано висновки СЛЕД Держмитслужби від 11.01.2024 №142000-3104-0014, від 11.01.2024 №142000-3104-0013, від 18.01.2024 №142000-3104-0032, від 18.01.2024 №142000-3104-0031, відповідно до яких встановлено склад товару “суміш метил-трет-бутилового етеру 51,70-53,96 мас.% (в основі, як компонент, що за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає), метанолу 45,76-48,03 мас.%, ізо-пропанолу 0,27-0,28 мас.%».
Також експертом СЛЕД зазначено, що складники досліджуваного товару являються кисневмісними компонентами (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол), та є сполуками, які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину.
Тобто результати досліджень містять інформацію про (властивості товар(у), яка не відповідає заявленим характеристикам товару щодо хімічного та кількісного складу, а також сфери застосування товару.
Враховуючи, що наданий до митному оформлення товар містить у своєму складі кисневмісні компоненти (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол), які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину, відповідно до зазначених характеристик, такий товар класифіковано за кодом 3811190000 згідно з УКТ ЗЕД.
З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.
17 квітня 2024 року представник позивача надіслав на електронну адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№21759/24), у якій додатково вказує, що під час взяття проб та зразків товару, посадова особа Житомирської митниці діяла не у відповідності до приписів ч. 2 ст. 356 МК України, у зв'язку із чим була порушена належна правова процедура, встановлена законодавством України з питань митної справи, що має наслідком визнання протиправними всіх подальших дій відповідача та їх результатів.
Зазначає, що Житомирською митницею надано лише копії листів-звернень для отримання дозволу на проведення митного огляду та відбору проб (зразків) товару, які не можна вважати вмотивованим письмовим рішенням керівника митного органу, в тому числі і службовою запискою у зв'язку з наступним: даний лист підписаний інспектором, який відбирав проби, містить прохання на отримання дозволу на відбір проб, лист не містить вмотивованого рішення керівника митного органу.
Ухвалою суду від 24.04.2024 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін до суду.
25 квітня 2024 року представник відповідача надіслав до суду заперечення (за вх.№23661/24), у яких додатково вказує, що підхід до класифікації подібних товарів є системним та підтверджується іншими діючими рішеннями митних органів України.
Також вказує, що додатково наданий до суду експертний висновок Державного підприємства "Державна паливна компанія "Масма" №098 від 13.03.2024 не може бути врахованим при розгляді даної справи, оскільки класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД є повноваженнями митних органів.
Згідно з довідкою від 16.05.2024 розгляд справи відкладено на 30.05.2024, у зв"язку з надходженням до суду клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 30.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті позовних вимог на 18.07.2024.
Протокольною ухвалою суду від 18.07.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.08.2024.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 01.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.08.2024, у зв"язку з надходження до суду клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 08.08.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.10.2024.
Згідно з довідкою від 10.10.2024 судове засідання відкладено на 31.10.2024.
Відповідно до довідки від 31.10.2024 судове засідання відкладено на 28.11.2024.
Ухвалою суду від 28.11.2024 у зв"язку із задоволенням клопотання відповідача викликано в наступне судове засідання свідків.
Протокольною ухвалою суду від 12.12.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2024.
У ході судового розгляду справи судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення представника позивача та представників відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та відповідно до протокольної ухвали суд перейшов до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Прайм" ("Покупець") та Erdetek SP.Z. O.O ("Продавець") укладено зовнішньоекономічний контракт від 14.08.2023 №ERD/SP_PR/14082023 та додаток (Анекс) №5 від 14.11.2023 до нього, відповідно до умов якого "Продавець" продає, а "Покупець" купує нафтопродукти, продукти нафтохімії та СПБТ, в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними в Анексах до контракту, які є його невід'ємною частиною (т.1 а.с. 20-22, 23).
На виконання контракту, згідно з електронними митними деклараціями №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023, №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023, №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024 та №UA101070/2024/000006 ТОВ "Спіріт Прайм" заявлено до митного оформлення товар: “розчинник універсальний “Solvent LKS Brand V» (партія №7). Фізико-хімічний склад: масова частка метил-трет-бутилового етеру (МТБЕ) 55% у якості основного компоненту; метилового спирту (метанол) 45%. Призначений для змиву органічних забруднень і відкладень з поверхонь обладнання та механізмів, а також для розведення чи розчинення масляних фарб і алкідних емалей. Товар поставляється не в аерозольній упаковці. Не містить у своєму складі озоноруйнуючих речовин та прекурсорів. Налив. Дата виробництва 13.12.2023. Торговельна марка нема даних. Виробник Euro Energo Company. Країна виробництва LV» (т.1 а.с. 29, 45, 60, 74). Декларантом визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 3814009090 (графа 33 ВМД).
Для підтвердження заявленого коду товару згідно УКТЗЕД разом із митною декларацією позивачем було подано до Житомирської митниці документи, за переліком, визначеним у графі 44 митних декларацій, зокрема:
- інвойс (invoice) від 18.12.2023;
- рахунок-проформа від 14.12.2023 № FPRO/000026/23;
- сертифікат якості від 18.12.2023;
- CMR від 19.12.2023;
- зовнішньоекономічний договір від 14.08.2023 № ERD/SP _PR/14082023;
- додаток до зовнішньоекономічного договору від 14.11.2023 № 5;
- висновок СЛЕД Держмитслужби № 142000-3104-0405 від 18.10.2023;
- декларація про походження товару від 18.12.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № 231215/000229854 від 15.12.2023 (щодо декларацій №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023, №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023);
- лист-гарантія;
- лист безпеки;
- договір про перевезення №23/10/16 від 16.10.2023;
- довідка про транспортні витрати
- експортна декларація Т1.
Згідно з товарно-супровідних документів одержувач / імпортер: ТОВ “Спіріт Прайм»; відправник/експортер: Erdetek SP.Z. O.O.
Представник митниці вказує, що по всім поставкам позивача автоматизованою системою аналізу управління ризиків серед інших спрацьовано наступні критерії:
- 107-3 “Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»
- 905-3 “Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД».
У зв"язку з вказаним 29.12.2023 та 11.01.2024 Житомирською митницею сформовано та погоджено з керівником митного поста “Коростень» лист-звернення до декларанта (позивача) для отримання дозволу на проведення митного огляду та відбору проб (зразків) товару (т.1 а.с. 140 зворот, 148 зворот, 170 зворот, 177 зворот).
29.12.2023 проведено митний огляд та відібрано проби товару про, що складено акти про взяття проб (зразків) товарів б/н від 29.12.2023 та б/н від 29.12.2023 у присутності представника декларанта Ігоря Михрина, А.Бернацького та 11.01.2024 відібрано проби товару про, що складено відповідні акти б/н від 11.01.2024 та б/н від 11.01.2024 у присутності представника декларанта Галаки Андрія.
Згідно із запитами про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 01.01.2024 №7.19-4/7.19-15-01/7.17/9 та №7.19-4/7.19-15-01/7.17/8, від 02.01.2024 №7.19-2/7.19-15/7.17/53, №7.19-2/7.19-15/7.17/52 відібрані проби передані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД).
За результатами експертного дослідження відібраних зразків спірної партії товару згідно з актами про взяття проб (зразків) товарів б/н від 29.12.2023 та б/н від 29.12.2023 Житомирською митницею отримано висновки СЛЕД Держмитслужби від 11.01.2024 №142000-3104-0013 та №142000-3104-0014 в яких зазначено, що “за результатами проведених досліджень в складі проби, яка надійшла на дослідження у вигляді прозорої, безбарвної рухливої зі специфічним запахом, виявлено суміш метил-трет-бутилового етеру 53,96 мас.%, (в основі, як компонент, що аз кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає), метанолу 45,76 мас.%, ізо-пропанолу 0,28 мас.%».
Також зазначено, що область використання, спосіб застосування та роль, яку відіграє кожен компонент у складі продукту, визначається згідно достовірної інформації від фірми виробника.
Вказано, що досліджена проба містить у своєму складі кисневмісні компонентами (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол), які є сполуками, які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину (т.1 а.с. 189 зворот -191, 198 зворот - 200).
За результатами проведених досліджень та отримання вказаних висновків СЛЕД Держмитслужби Житомирською митницею прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA101000-0004-2024 від 15.01.2024, №КТ-UA101000-0005-2024 від 16.01.2024, згідно з якими код товару "розчинник універсальний “Solvent LKS Brand V» (партія No7). Фізико-хімічний склад: масова частка метил-трет-бутилового етеру (МТБЕ) 55% у якості основного компоненту; метилового спирту (метанол) 45%. Призначений для змиву органічних забруднень і відкладень з поверхонь обладнання та механізмів, а також для розведення чи розчинення масляних фарб і алкідних емалей. Товар поставляється не в аерозольній упаковці. Не містить у своєму складі озоноруйнуючих речовин та прекурсорів. Дата виробництва 13.12.2023. Торговельна марка нема даних. Виробник Euro Energo Company. Країна виробництва LV» заявленого в митних деклараціях №23UA101070010793U1, №23UA101070010794U0 за УКТ ЗЕД 3814009090, змінено на код за УКТ ЗЕД - 3811190000, що має наступний опис: "Продукт з комерційною назвою: “Розчинник універсальний "Solvent LKS Brand V" (партія №7) у вигляді прозорої, безбарвної, рухливої рідини зі специфічним запахом, суміш метил-трет-бутилового етеру 53,96 мас. % (в основі, як компонент, що за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає), метанолу 45,76 мас. %, ізо-пропанолу 0,28 мас. %. Містить у своєму складі кисневмісні компоненти (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол), які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину. Виробник Euro Energo Company. Країна виробництва LV" (т.1 а.с. 192, 201 зворот - 202).
Також за результатами експертного дослідження відібраних зразків спірної партії товару згідно з актами про взяття проб (зразків) товарів б/н від 11.01.2024 та б/н від 11.01.2024 Житомирською митницею отримано висновки СЛЕД Держмитслужби від 18.01.2024 №142000-3104-0031 та №142000-3104-0032, в яких зазначено, що “за результатами проведених досліджень в складі проби, яка надійшла на дослідження у вигляді прозорої, безбарвної рухливої зі специфічним запахом, виявлено суміш метил-трет-бутилового етеру 51,75 мас.%, (в основі, як компонент, що аз кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає), метанолу 47,98 мас.%, ізо-пропанолу 0,27 мас.%».
Зазначено, що область використання та спосіб застосування та роль, яку відіграє кожен компонент у складі продукту, визначається згідно достовірної інформації від фірми виробника.
Вказано, що досліджена проба містить у своєму складі кисневмісні компонентами (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол), які є сполуками, які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину (т.1 а.с. 166 -168, 173-175).
За результатами проведених досліджень та отримання вказаних висновків СЛЕД Держмитслужби Житомирською митницею прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA101000-0007-2024 від 19.01.2024, №КТ-UA101000-0008-2024 від 19.01.2024 згідно з якими код товару "розчинник універсальний “Solvent LKS Brand V» (партія No7). Фізико-хімічний склад: масова частка метил-трет-бутилового етеру (МТБЕ) 55% у якості основного компоненту; метилового спирту (метанол) 45%. Призначений для змиву органічних забруднень і відкладень з поверхонь обладнання та механізмів, а також для розведення чи розчинення масляних фарб і алкідних емалей. Товар поставляється не в аерозольній упаковці. Не містить у своєму складі озоноруйнуючих речовин та прекурсорів. Дата виробництва 13.12.2023. Торговельна марка нема даних. Виробник Euro Energo Company. Країна виробництва LV» заявленого в митних деклараціях №24UA101070000005U8, №24UA101070000006U7 за УКТ ЗЕД 3814009090, змінено на код за УКТ ЗЕД - 3811190000, що має наступний опис: "Продукт з комерційною назвою: “Розчинник універсальний "Solvent LKS Brand V" (партія №7) у вигляді прозорої, безбарвної, рухливої рідини зі специфічним запахом, суміш метил-трет-бутилового етеру 51,70 мас. % (в основі, як компонент, що за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає), метанолу 48,03 мас. %, ізо-пропанолу 0,27 мас. %. Містить у своєму складі кисневмісні компоненти (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол), які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину. Виробник Euro Energo Company. Країна виробництва LV" (т.1 а.с. 169, 176).
Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач замовив експертний висновок у Державному підприємстві "Державна паливна компанія "Масма".
Експертним висновком №098 від 13.03.2024 з класифікації коду продукції за УКТ ЗЕД Державними підприємством "Державна паливна компанія "Масма" вих.№098-м від 13.03.2024 надані наступні висновки:
"1.Розчинник універсальний "Solvent LKS Brand V" є сумішшю основного компоненту метил-трет-бутилового етеру - з масовою часткою 51,7-54% (в основі як компонент, що переважає за масою), метанолу - з масовою часткою 45,8-48%, ізо-пропанолу - з масовою часткою 0,3%.
2. Розчинник універсальний "Solvent LKS Brand V" внаслідок поєднання у одній суміші властивостей полярного метанолу та неполярного МТБЕ дозволяє ефективно застосовувати цей органічний розчинник для змиву органічних забруднень і відкладень з поверхонь обладнання та механізмів, а також для розведення чи розчинення масляних фарб і алкідних емалей.
3. Розчинник універсальний "Solvent LKS Brand V"згідно з УКТ ЗЕД потрібно класифікувати за кодом товарної позиції 3814 00 90 90 «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків: інші: інші».
4. Розчинник універсальний "Solvent LKS Brand V" не підлягає оподаткуванню акцизним податком у розумінні Закону 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", тому що не є складним розчинником (розріджувачем, іншими сумішами) на основі метилового спирту в товарній позиції 3814» (т1 а.с. 216-220).
Позивач не погодившись із діями митного органу щодо відбору проб (зразків) товарів та прийнятими рішеннями про зміну коду товару, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини перша - третя статті 318 МК України).
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина п'ята статті 255 МК України).
Статтею 67 Митного кодексу України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Частинами 1-5 статті 69 Митного кодексу України зазначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 7, ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України).
З наведених вище норм слідує, що класифікацію товарів згідно з УКТЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію.
В свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року №455) затверджено Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок №650, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту І розділу ІІ Порядку № 650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
За змістом пункту 15 розділу ІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення:
необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;
складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.
У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з'ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до абзацу першого пункту 16 розділу ІІ Порядку № 650 взяття проб (зразків) товарів та операції із ними здійснюються відповідно до статей 356 та 357 Кодексу.
Частинами першою та другою статті 356 МК України, яка регулює питання взяття проб (зразків) товарів, передбачено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов'язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для, зокрема, класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (пункт 1).
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Отже, наведеними нормами МК України чітко регламентовано, що взяття зразків (проб) товарів, які є під митним оформленням, відбувається виключно на підставі вмотивованого письмового рішення керівника відповідного митного органу або його заступника.
Суд встановив, що для перевірки відомостей, зазначених у графі 31 поданих позивачем митних декларацій, та їх відповідності наданим документам митний орган вирішив здійснити процедуру відбору проб (зразків) товару.
Для отримання дозволу на відбір проб (зразків) товару за митними деклараціями №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023, №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023, №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024 та №UA101070/2024/000006 від 02.01.2024 головними державними інспекторами митного посту «Коростень» складено листи-звернення від 29 грудня 2023 року, від 29 грудня 2023 року та 11 січня 2024 року, від 11 січня 2024 року до начальника митного посту «Коростень» Житомирської митниці Володимира Макаренка, у яких просили надати їм дозвіл на здійснення відповідно до статті 356 МК України відбору проб (зразків) товару «розчинник універсальний «Solvent LKS Brand V» (партія No7)», заявленого до митного оформлення по МД №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023, №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023, №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024 та №UA101070/2024/000006 від 02.01.2024 (т.1 а.с. 140 зворот, 148 зворот, 170 зворот, 187).
На вказаних листах-зверненнях начальник митного поста «Коростень» В.Макаренко проставив таку резолюцію: «Погоджено», підпис та дата.
29.12.2023 та 11.01.2024 державними інспекторами відділу митного оформлення митного поста «Коростень» складено два акти б/н від 29.12.2023 (щодо зразків товару по МД №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023 та щодо МД №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023) та два акти б/н від 11.01.2024 (щодо зразків товару по МД №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024 та щодо МД №UA101070/2024/000006 від 02.01.2024) про взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (т.1 а.с. 141, 149, 171, 187 зворот -188)
У позовній заяві позивач насамперед стверджує, що у спірному випадку взяття проб (зразків) товару, задекларованого ТОВ «Спіріт Прайм», здійснено посадовими особами митного органу за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Натомість, за позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, начальник митного поста «Коростень» прийняв рішення у формі резолюції щодо дозволу в рамках процедур митного контролю здійснити відбір проб (зразків) товару. Отже, процедура взяття проб (зразків) товару, заявленого до митного оформлення позивачем, відбувалась з обов'язковим дотриманням вимог чинного законодавства.
Оцінюючи такі аргументи сторін з урахуванням наведеного правового регулювання та встановлених фактичних обставин, суд зазначає таке.
Відповідач не надав доказів прийняття керівником митного органу вмотивованого письмового рішення для взяття проб (зразків) товару, поданого до митного оформлення позивачем.
Наявність на листах-зверненнях від 29.12.2023 та від 11.01.2024 резолюції: «Погоджено» не може вважатися таким рішенням, адже частиною другою статті 356 МК України імперативно визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Крім того, в зазначених актах про взяття проб (зразків) товарів від 29 грудня 2023 року (щодо зразків товару по МД №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023, №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023) та від 11 січня 2024 року (щодо зразків товару по МД №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024 та №UA101070/2024/000006 від 02.01.2024), не міститься посилання на таке письмове рішення (т.1 а.с. 140 зворот, 148 зворот, 170 зворот, 187).
Верховний Суд вже неодноразово вирішував питання щодо форми передбаченого частиною другою статті 356 МК України рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) товару.
Зокрема, але не виключно, у постановах від 14 серпня 2018 року у справі №818/3408/15, від 28 травня 2020 року у справі №818/1205/16, від 12 листопада 2020 року у справі №808/1697/15, від 29 липня 2021 року у справі №160/11199/19, від 13 квітня 2021 року у справі №818/294/17, від 27 травня 2021 року у справі №820/6482/16, від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17, від 28 липня 2021 року у справі №815/3903/17 Верховний Суд зазначив, що передбачене частиною другою статті 356 МК України письмове вмотивоване рішення не може бути прийняте у формі резолюції керівника на службовій записці інспектора митного органу.
Верховний Суд у постанові від 25 березня 2024 року у справі №260/585/22 підтримав наведені висновки Верховного Суду та не знайшов підстав для відступу від них. Суд касаційної інстанції критично оцінив висновок апеляційного суду і відповідні доводи митниці про те, що стаття 356 МК України не визначає форми рішення керівника митного органу, а резолюція є однією із форм управлінських доручень у письмовій формі, оскільки такі сформовані без урахування наведених вище висновків Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами.
У спірній ситуації відповідач не дотримав законодавчих вимог, які регламентують підстави і порядок взяття проб (зразків) товарів, що є під митним контролем, позаяк акти про взяття проб (зразків) товарів від 29 грудня 2023 року (щодо зразків товару по МД №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023, №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023) та від 11 січня 2024 року (щодо зразків товару по МД №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024 та №UA101070/2024/000006 від 02.01.2024) не містить посилання на вмотивоване письмове рішення керівника або заступника керівника митного органу, а за встановленими судом обставинами таке рішення керівником митного органу або його заступником не приймалось.
Та обставина, що законодавством не встановлено конкретної форми письмового рішення по взяття проб і зразків, не звільняє митний орган від виконання встановлених законом (МК України) обов'язків та дотримання відповідної процедури.
Отже, суд резюмує, що митним органом не дотримано встановлених частиною другою статті 356 МК України вимог, оскільки не прийнято вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника про взяття проб (зразків) товарів.
Отже, посилання позивача на порушення відповідачем вимог МК України в частині правових підстав здійснення відбору проб (зразків) товару, а також і самої процедури такого відбору знайшли своє обґрунтоване підтвердження у процесі судового розгляду справи.
Тож за наведених вище обставин у сукупності суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо взяття проб (зразків) товару згідно з актами про взяття проб (зразків) товарів б/н від 29 грудня 2023 року (щодо МД №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023), б/н від 29 грудня 2023 року (щодо МД №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023) та б/н від 11 січня 2024 року (щодо МД №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024), б/н від 11 січня 2024 року (щодо МД №UA101070/2024/000006 від 02.01.2024), як наслідок, задоволення позовної вимоги в цій частині.
Щодо позовних вимог про скасування рішень митного органу щодо визначення коду товару, суд зазначає наступне.
Згідно п. 3 розділу І Загальні положення Порядку №650 класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення; рішення про визначення коду товару (далі - Рішення) - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.
Згідно пунктів 2 та 3 зазначеного розділу ІІІ Порядку №650 посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. УКТЗЕД складається з трьох складових частин: Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угрупувань УКТЗЕД (розділ, група, позиція, підпозиція, категорія, підкатегорія) та їх цифрове позначення - код товару. Код товару в УКТЗЕД складається з 10-ти цифр. Структура десятизначного коду товару в УКТЗЕД: Перші дві цифри код групи; Чотири цифри код позиції; Шість цифр код категорії; Вісім цифр код підкатегорії; Десять цифр код підкатегорії.
Для визначення відповідної товарної позиції в УКТЗЕД застосовуються перші чотири правила виключно послідовно, переходячи від ОПІ 1 до ОПІ 2(а), від ОПІ 2(а) до ОПІ 2(б) і так далі. Шосте ОПІ може бути застосовано при визначенні угруповання в рамках визначеної товарної позиції.
Згідно з ОПІ 1 назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.
Згідно з ОПІ 3 у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Згідно з ОПІ 6 для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Частиною другою статті 69 Митного кодексу визначено, що митними органами здійснюється контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. Частиною третьою статті 69 Митного кодексу визначено, що на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Відповідно до частини четвертої статті 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Пунктом 4.5. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 631 від 21.05.2012 р. (далі Порядок №631) визначено митні формальності, які повинні бути виконані при здійснення митного оформлення митної декларації, в тому числі перевірка правильності класифікації товарів, що зазначено у п.4.5.5.
Додатково п. 4.7 Порядку №631 передбачено, що у складних випадках виконання митних формальностей ПМО передає виконання окремої митної формальності за ЕМД до спеціалізованого підрозділу. Після оформлення Запиту, завершення виконання відповідної митної формальності покладається на спеціалізований підрозділ.
Як визначає частина перша статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; у разі виявлення, під час митного оформлення товарів або після нього, порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року№584-УІІ, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД: для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Отже, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристика товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Відповідно до «Пояснень до УКТЗЕД», затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 р. №401, а саме розділу VI групи Група 38 «Різноманітна хімічна продукція» зазначається, що ця група не включає:
(a) окремі елементи або сполуки визначеного хімічного складу, за винятком:
(1) штучного графіту (товарна позиція 3801);
(2) інсектицидів, родентицидів, фунгіцидів, гербіцидів, інгібіторів пророщування та регуляторів росту рослин, дезінфекційних засобів та аналогічних продуктів, поданих у формах або упаковках, як зазначено у товарній позиції 3808;
(3) продукції, яку використовують як заряди для вогнегасників або готових вогнегасних гранат (товарна позиція 3813);
(4) сертифікованих еталонних матеріалів, зазначених у примітці 2 до цієї групи;
(5) товарів, зазначених в примітці 3 (а) або 3 (с) до цієї групи;
(b) суміші хімічних речовин із харчовими продуктами або іншими поживними речовинами, що використовуються у виготовленні продуктів харчування (переважно товарна позиція 2106);
(c) золу, шлак та залишки (включаючи шлам, крім шламу стічних вод), які містять метали, миш'як або їх суміші та відповідають вимогам примітки 3 (а) або 3 (b) до групи 26 (товарна позиція 2620);
(d) лікарські засоби (товарної позиції 3003 або 3004); або
(е) відпрацьовані каталізатори, які використовують для добування недорогоцінних металів або для виробництва хімічних сполук недорогоцінних металів (товарна позиція 2620), відпрацьовані каталізатори, що використовуються переважно для добування дорогоцінних металів (товарна позиція 7112), або каталізатори, які складаються з металів або сплавів металів, що подаються, наприклад, у вигляді тонкоподрібненого порошку або скелетних каталізаторів (розділи XIV або XV).
Згідно з поясненнями до товарної позиції 3814. Товарна позиція 3814 00 «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків», товарної підкатегорії 3814 00 90 90. «Інші»
До цієї товарної позиції включаються органічні розчинники та розріджувачі (з вмістом або без вмісту 70 мас. % чи більше нафтових фракцій) за умови, що вони не є окремими сполуками визначеного хімічного складу і в іншому місці не зазначені. Вони являють собою більш-менш леткі рідини, що використовуються, серед іншого, у виробництві лаків і фарб або як суміші, що видаляють жир, для частин машин і т.д.
Приклади продуктів, що включаються до цієї товарної позиції:
(1) Суміші ацетону, метилацетату та метанолу і суміші етилацетату, бутилового спирту та толуолу.
(2) Суміші, що видаляють жир, для частин машин і т.д., які складаються із суміші таких речовин:
(i) уайт-спіриту з трихлоретиленом; або
(ii) петролейного ефіру з хлорованими продуктами і ксилолом.
До цієї товарної позиції включаються також суміші для видалення фарб чи лаків, що складаються з вищезазначених сумішей з добавками невеликої кількості парафіну (щоб зменшити випаровування розчинника), емульгаторів, гелеутворювачів і т.д.
До цієї товарної позиції не включаються:
(a) окремі розчинники чи розріджувачі визначеного хімічного складу (зазвичай група 29) і складні продукти, використовувані як розчинники або розріджувачі, але включаються до більш конкретної товарної позиції УКТЗЕД, наприклад, сольвент-нафта (товарна позиція 2707), уайт-спірит (товарна позиція 2710), живичний, з деревини (осмолу) чи сульфатний скипидар (товарна позиція 3805); олії, одержані з деревного дьогтю (товарна позиція 3807), неорганічні складні розчинники (зазвичай товарна позиція 3824);
(b) розчинники для видалення лаків для нігтів, розфасовані для роздрібної торгівлі (товарна позиція 3304).
Згідно з поясненнями до товарної позиції 3811, яка визначена митним органом: «Товарна позиція 3811 00 «Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти», товарної підкатегорії 3811 90 00 00. «Інші » - це препарати які являють собою присадки до нафтопродуктів чи інших рідких продуктів, які використовують з тією самою метою для надання цим продуктам бажаних властивостей, їх підсилення або для усунення або зменшення небажаних властивостей.
Водночас згідно з поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затвердженні наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256 (далі - Пояснення), до товарної позиції 3814 00 включаються: розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків; 3814 00 90 інші: на основі ацетону, ксилолу, толуолу, етилцелозольву, сольвентів, уайт-спіриту, етанолу; 3814 00 90 90 інші.
Натомість товарна позиція 3811 включає: антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти; 3811 11 на основі сполук свинцю; 3811 19 00 00 інші.
Суд зазначає, що товарні позиції 3814 00 90 90 та 3811 19 00 00 є спорідненими, тому відмінності між ними можна встановити лише шляхом лабораторних досліджень хімічних властивостей товару.
В свою чергу саме експертним висновком №098 від 13.03.2024 з класифікації коду продукції за УКТ ЗЕД Державного підприємства "Державна паливна компанія "Масма" за вих.№098-м від 13.03.2024 визначено хімічний склад розчинника універсального «Solvent LKS Brand V» та вказано, що масова частка метил-трет-бутилового етеру (МТБЕ) - 51,7- 54 % (в основі як компонент, що переважає за масою); метанол - 45,8 - 48 %; ізопропанол - 0,3%.
Наведено, що розчинник універсальний Solvent LKS Brand V» є сумішшю основного компоненту метил-трет-бутилового етеру - з масовою часткою 51,7-54% (в основі як компонент, що переважає за масою), метанолу - з масовою часткою 45,8-48%, ізопропанолу - з масовою часткою 0,3%.
Розчинник універсальний Solvent LKS Brand V» внаслідок поєднання у одній суміші властивостей полярного метанолу та неполярного МТБЕ дозволяє ефективно застосовувати цей органічний розчинник для змиву органічних забруднень і відкладень з поверхонь обладнання та механізмів, а також для розведення чи розчинення масляних фарб і алкідних емалей.
Також вказано, що наданий зразок розчинника не відноситься до контрольованих речовин згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 (т.1 а.с. 216-220).
При цьому слід зауважити, що дослідження зразків розчинника універсального «Solvent LKS Brand V» відбувалось з урахуванням висновків СЛЕД від 11.01.2024 №142000-3104-0013 та №142000-3104-0014, від 18.01.2024 №142000-3104-0031 та №142000-3104-0032, на підставі цих документів та результатів встановлення хімічного складу розчинника саме у експертному висновку №098 від 13.03.2024 визначено класифікацію розчинника за УКТ ЗЕД.
Суд вказує, що у поясненнях до УКТ ЗЕД у примітках до товарної Групи 38 "Різноманітна хімічна продукція" та Загальних положеннях відсутні будь-які обмеження стосовно складу органічних розчинників і розріджувачів.
До товарної позиції 3814 включаються органічні розчинники та розріджувачі (з вмістом або без вмісту 70 мас % чи більше нафтових фракцій) за умови, що вони не є окремими сполуками визначеного хімічного складу і в іншому місці не зазначені. Вони являють собою більш-менш леткі рідини, що використовуються, серед іншого, у виробництві лаків і фарб або як суміші, що видаляють жир, для частин машин і т.д.
Пояснення до УКТ ЗЕД ніяким чином не встановлюють для товарної позиції 3814 кількісні обмеження "масової частки у складі" для тлумачення "на основі", яке використовується у пункті 215.3.4 Податкового кодексу України для застосування акцизного податку до хімічної продукції з кодом 3814 00 90 90 "Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу".
Лист-роз'яснення Державної митної служби України від 03.06.2020 №2 16-4/16-02-02/7/1302 "Про оподаткування акцизним податком імпорту нафтопродуктів" (далі - Лист роз"яснення №1302) містить тлумачення застосування Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 №466-ІХ (далі - Закон №466-ІХ), яким, зокрема, передбачено встановлення акцизного податку на дизельне паливо з доданими важко-леткими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.
Закон №466-ІХ містить положення про оподаткування акцизним податком товарів, які декларуються при їх ввезенні на митну територію України як складні розчинники (розріджувачі, інші суміші) на основі метилового спирту в товарній позиції 3814.
В свою чергу матеріали справи свідчать, що розчинник універсальний «Solvent LKS Brand V» є сумішшю органічних сполук: метил-трет-бутилового етеру (МТБЕ) 51,7-54%, метанолу у кількості 45,8% -48% та ізопропанолу - 0,3%.
Відповідно до Листа роз"яснення №1302 розчинниками або розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів, згідно з правилом З (Ь) ОПІ.
З огляду на це та згідно з Законом №466-ІХ акцизним податком оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає кожен з інших компонентів.
В експертному висновку №098 вказано ,що розчинник «Solvent LKS Brand V» має вміст метанолу 45,8-48% мас., а метил-трет-бутилового етеру (МТБЕ) 51,7-54%, тобто метанол у складі цієї продукції не є основною речовиною.
Таким чином, на підставі Закону України №466-ІХ розчинник універсальний «Solvent LKS Brand V» має бути бути кваліфікований у товарній категорії 3814 00 90 за кодом УКТ ЗЕД 3814 00 90 90: 3814 00 Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків; 3814 0090 - інші; 3814 00 90 90 - інші (т.1 а.с. 220).
Водночас, відповідачем до суду надано висновки СЛЕД від 11.01.2024 №142000-3104-0013, №142000-3104-0014 та від 18.01.2024 №142000-3104-0032, №№142000-3104-0014 в яких зазначено, що за результатами проведених досліджень в складі проби, яка надійшла на дослідження у вигляді прозорої, безбарвної рухливої зі специфічним запахом, виявлено суміш метил-трет-бутилового етеру 51,70 % -53,96 мас.%, (в основі, як компонент, що за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає), метанолу 45,76 - 48,03 % мас.%, ізо-пропанолу 0,27% - 0,28 мас.%. Також у висновках вказано, що досліджена проба містить у своєму складі кисневмісні компонентами (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол), які є сполуками, які можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину (т.1 а.с. 166-168, 173-175).
Водночас, у наведених висновках метою запитів є: ідентифікувати та встановити відповідність товару заявленому, а сама: визначити хімічний склад товару та інші характеристики, які впливають на однозначну класифікацію згідно з УКТ ЗЕД.
Завдання для дослідження (аналізу, експертизи) у запитах вказано: визначити хімічний склад та фізико-хімічні властивості товару для подальшої його класифікації відповідно до УКТЗЕД. Визначити компоненти хімічного складу та їх відсотковий вміст, необхідні для однозначної ідентифікації та класифікації товарів відповідно до вимог УКТЗЕД, визначити якісний та кількісний склад зразків, чи є вищезазначений розчинник окремою сполукою визначеного хімічного складу, визначити фракційний склад. Встановити, чи являється, чи відноситься, чи може використовуватись за своїм визначеним хімічним складом товар як готова присадка до нафтопродуктів чи як готова присадка до інших рідин, використовуваних з тією самою метою, що і нафтопродукти (у порозумінні пунктів (А) та (В) пояснень до товарної позиції 3811 УКТЗЕД).
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Однак судом встановлено, що вищезазначеними висновками СЛЕД не визначено (не ідентифіковано) як конкретного виду товару, так визначення класифікації товарів відповідно до вимог УКТЗЕД товару, наданого на дослідження, про що зазначено у завданні для дослідження (аналізу, експертизи).
При цьому суд зауважує, що визначення хімічного складу розчинника «Solvent LKS Brand V» за висновками СЛЕД та експертним висновком ДП "ДПК "МАСМА" вих.№098 від 13.03.2024 подібні (з відповідним незначним відхиленням).
В експертному висновку ДП "ДПК "МАСМА" вих.№098 від 13.03.2024 крім здійснення аналізу хімічних характеристик розчинника, також надано оцінку коду УКТЗЕД за нормативно-правовими актами та чітко встановлено код УКТЗЕД, а саме: розчинник «Solvent LKS Brand V» потрібно кваліфікувати за кодом УКТ ЗЕД 3814 00 90 90.
Також в експертному висновку ДП "ДПК "МАСМА" вих.№098 від 13.03.2024 чітко зазначено, що розчинник «Solvent LKS Brand V», внаслідок поєднання у одній суміші властивостей полярного метанолу та неполярного МТБЕ дозволяє ефективно застосовувати цей органічний розчинник для змиву органічних забруднень і відкладень з поверхонь обладнання та механізмів, а також для розведення чи розчинення масляних фарб і алкідних емалей.
Крім того, в експертному висновку ДП "ДПК "МАСМА" вих.№098 від 13.03.2024 зазначено, що ДП "ДПК "МАСМА" не може бути розігнаний на індивідуальні органічні сполуки - метил-трет-бутиловий та ізопропанол на промислових виробничих потужностях, які розташовані в Україні на контрольованій території.
Щодо доводів відповідача про можливість використання засобу як присадки до автомобільного палива (збільшення октанового числа), суд зазначає наступне.
Застосування хімічних речовин у якості добавок (присадок) до автомобільних палив визначається "Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" (далі - "Технічний регламент"), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (зі змінами).
Технічний регламент встановлює, що: згідно з пунктом 12 "Автомобільні бензини" можливе додавання до автомобільних бензинів добавок (присадок), біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру; згідно з пунктом 13 "Дизельне паливо" можливе додавання до дизельного палива добавок (присадок), добавок на основі метилових/етилових естерів жирних кислот.
Водночас, суд повторно вказує, що в експертному висновку вказано, що в Україні на контрольованій території відсутні промислові виробничі потужності, які б дозволяли розігнати досліджений розчинник на індивідуальні органічні сполуки.
Отже, виходячи з хімічного складу розчинника «Solvent LKS Brand V», можливість застосовування його як присадки (добавки) до автомобільних палив, відповідачем не доведено.
В свою чергу у висновках СЛЕД наведені лише припущення, що усі виявлені в складі проби кисневмісні компоненти (метил-трет-бутиловий етер та ацикліні моноспирти (метанол, ізо-пропанол) можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів, що підвищують октанове число, та в деяких випадках корегують вуглеводневий склад та випаровуваність бензину. Водночас, за визначеним хімічним складом надана на дослідження проба не є нафтопродуктом, окремою сполукою визначеного хімічного складу. Отже, конкретний вид товару, наданого на експертне дослідження, фактично висновком СЛЕД не встановлено.
Аналогічного змісту письмові пояснення надано заступником начальника Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції - начальником відділу Катериною Гречкою, яка здійснювала проведення досліджень та надавала висновки СЛЕД, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про визначення коду товару, зазначений експерт викликалася до суду, як свідок, проте не прибула, зважаючи на територіальну віддаленість від суду. За наявності письмових пояснень, представник відповідача не наполягав на повторному виклику вказаного свідка (т.3 а.с. 23-24)
Крім того у висновках СЛЕД зазначено, що область використання, спосіб застосування та роль, яку роль, яку відіграє кожний компонент складі продукту, визначається згідно достовірної інформації від фірми-виробника.
Однак суд зауважує, що позивачем серед інших документів на підтвердження правильності визначення коду імпортованого товару були подані сертифікати якості (від 18.12.2023 № 14-548; від 18.12.2023 № 17-551; від 18.12.2023 № 16-550; від 18.12.2023 №15-549), митні декларації країни відправлення, CMR та листи безпеки, в яких містяться відомості про те, що імпортований позивачем товар класифікується на території Європейського Союзу за кодом, заявленим позивачем у митних деклараціях, поданих на території України «3814 00 90 90».
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Дослідивши висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, суд не приймає такі висновки експертів через неповноту дослідження, а саме: цим висновком, крім наведення технічних характеристик досліджуваної рідини, не визначено (не ідентифіковано) як конкретного виду товару, так і коду УКТ ЗЕД товару, наданого на дослідження, про що зазначено у завданні для дослідження (аналізу, експертизи). Отже, конкретний вид товару, наданого на експертне дослідження, фактично висновком СЛЕД не встановлено.
У відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд зазначає, що докази не можуть будуватися на припущеннях, вони повинні бути обґрунтовані, чітко встановлені обставини та надана відповідна оцінка.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Суд вважає, що в оскаржуваному рішенні та в даній справі, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили, що декларантом невірно визначено класифікацію товару, не надав, а митний орган, як і позивач не наділені спеціальними експертними знаннями, які надали б можливості за результатом наведених у висновків СЛЕД технічних характеристик визначити, до якої саме товарної групи відноситься розчинник Solvent LKS Brand V.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену класифікацію товару за УКТЗЕД; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв'язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірних рішення, яким змінено код УКТЗЕД. До них належать: недотримання встановлених Митним кодексом України взяття проб і зразків товару, відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства прийнятих рішень в межах цих процедур; прийняття рішення про класифікацію за відсутності будь-яких порушень з боку ТОВ; безпідставність прийняття до виконання висновків СЛЕД, що потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом, в тому числі і прийняття рішення про зміну коду УКТЗЕД;
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято оскаржувані рішення про визначення коду товару без всебічного, повного з'ясування, обґрунтування, які саме хімічні/фізичні властивості, виявлені під час експертних досліджень, надають підстави для спростування за документами декларанта того, що розчинник Solvent complex PROF-1 не є товаром, який має класифікуватися у товарній позиції 381400 90 90 УКТЗЕД.
Водночас, позивач надав до матеріалів справи документи, згідно з якими товар класифікуватися у товарній позиції 3814 УКТЗЕД.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову та скасування рішень Житомирської митниці про визначення коду товару №КТ-UA101000-0004-2024 від 15.01.2024, №КТ-UA101000-0005-2024 від 16.01.2024, №КТ-UA101000-0007-2024 від 19.01.2024, №КТ-UA101000-0008-2024 від 19.01.2024.
Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною четвертою ст.134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл судових витрат позивачем надано суду лише копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Спіріт Прайм" №1558384 від 28.02.2024 та договір про надання правничої допомоги №08/02/24/Т.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні інші документи, що підтверджували б обсяг та характер наданих послуг, а також узгоджену між сторонами вартість за вказані послуги.
З огляду на вказане, у наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та необґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг.
В питанні надання доказів суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги, тобто не додержані приписи ч.4 ст.134 КАС України, підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, відсутні.
Суд зазначає, що вимога подання детального опису є обов'язковою і пов'язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Прайм" (вул. Ризька, 73Г, оф. 7/3,м. Київ,04060, код ЄДРПОУ 44423836) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Житомирської митниці щодо взяття проб (зразків) товару згідно з актами про взяття проб (зразків) товарів б/н від 29 грудня 2023 року (щодо МД №UA101070/2023/010793 від 29.12.2023), б/н від 29 грудня 2023 року (щодо МД №UA101070/2023/010794 від 29.12.2023) та б/н від 11 січня 2024 року (щодо МД №UA101070/2024/000005 від 02.01.2024), б/н від 11 січня 2024 року (щодо МД №UA101070/2024/000006 від 02.01.2024).
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про визначення коду товару №КТ-UA101000-0004-2024 від 15.01.2024, №КТ-UA101000-0005-2024 від 16.01.2024, №КТ-UA101000-0007-2024 від 19.01.2024 та №КТ-UA101000-0008-2024 від 19.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Прайм" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 15140 (п"ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 15 травня 2025 р.
15.05.25