15 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/3408/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови йому у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії у розмірі не менше 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше 65% відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з та інших додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 р., для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2023 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови №704 станом на 01.01.2023 з обов'язковим зазначенням у ній відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення. Позивач, вважаючи вказані дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
З 31.03.2025 по 14.04.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці; 14.03.2025 та 21.03.2025 - на періодичному навчанні.
Відповідно до положень ч.5 ст. 262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Щодо викладених доводів представника відповідача у відзиві про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що відповідачем, в порушення положень статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Представник відповідача до початку розгляду справи по суті оформленого належним чином та викладеного окремим письмовим документом клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не подавав. Із клопотанням в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення процесуального строку для подання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача також не звертався.
Викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що згідно висновків Верховного Суду у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ та членам їх сімей, не підлягає застосуванню встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Листом від 02.01.2025 за №10/128 відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його заяви та зазначив про відсутність підстав для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - постанова №704).
Пунктом 4 вказаної постанови в редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру.
В тому числі, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.
При цьому, у цих примітках норми права не містяться.
Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, при розгляді даного спору, суд бере до уваги, що у подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова №103) до постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме:
"Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови №704 не був приведений у відповідність до норми пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з постановою №704, в редакції постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 постанови №704.
У зв'язку із чим, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18 (тобто з 29.01.2020) діє редакція пункту 4 постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому, слід звернути увагу на те, що порядок дій, який повинен вчинити відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 постанови №103 та змін до пункту 4 постанови №704, не змінився.
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а.
Отже, оскільки розрахункова складова грошового забезпечення (посадового окладу та інших видів забезпечення) була збільшена, тому достатніми є підстави для видачі довідки із розрахованими в бік збільшення складовими грошового забезпечення військовослужбовця для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Відтак, відмовляючи позивачу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови № 704, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), відповідач діяв неправомірно, що є підставою для задоволення позову.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Також суд враховує те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу у наданні та підготовці довідки Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 є протиправними.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 зазначити конкретні розміри надбавки за особливості проходження військової служби та премію, суд зауважує, що визначення конкретних розмірів додаткових видів грошового забезпечення у спірних правовідносинах є обов'язком ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання якого він повинен враховувати положення Постанови №704.
З огляду на вказане суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Згідно з частинами 1-2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
15.05.25