Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2025 року Справа№640/11170/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Позивач просить суд: 1) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру починаючи з 26.09.2020 року; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру починаючи з 26.09.2020 року не нижчому ніж 28106, 83 грн з урахуванням проведених виплат та індексацій.
Позов мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 05 травня 2022 року позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про виплату йому пенсії без обмеження максимальним розміром, проте отримав відмову.
Позивач вважає такі дії ГУ ПФУ в м. Києві протиправними, у зв'язку із чим звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року було відкрито провадження у справі № 640/11170/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/11170/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Тарасенку І.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року, суддя Тарасенко І.М. прийняв справу № 640/11170/22 до свого провадження.
Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, був повідомлений про розгляду справи судом засобами електронної пошти, своїм правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
05 травня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату його пенсії без обмеження її максимального розміру починаючи з 26.09.2020 року.
Листом № 10938-9611/Ф-8-2800/22 від 31.05.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розмір позивача з дати призначення (26.09.2020 року) становить 24655,11 грн.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції від 03.10.2017 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) з 01.01.2018 року не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» і «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 року - 1638,00 грн, з 01.07.2020 року - 1712,00 грн, з 01.12.2020 року і з 01.01.2021 року - 1769,00 грн, з 01.07.2021 року - 1854,00 грн, з 01.12.2021 року - 1934,00 грн.
Отже, позивачу було пояснено, що починаючи з 26.09.2020 року з урахуванням статті 43 Закону сума його пенсії до виплати становить - 17120, 00 грн, з 01.12.2020 року - 17690,00 грн, з 01.01.2021 року - 17690, 00 грн, 01.07.2021 року - 18540, 00 грн, з 01.12.2021 року - 19340,00 грн.
Пенсійний фонд у вказаному листі зазначив, що згідно з перевіркою пенсійної справи позивача встановлено, що пенсія йому призначена і виплачується згідно до норм чинного законодавства.
Зазначені дії відповідача, які полягають в обмеженні пенсії позивача максимальним розміром, позивач вважає протиправними та такими, що не відповідають Конституції України, правовим позиціям Верховного Суду, нормам матеріального права, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Суд зазначає, що під час розгляду даної справи застосовується законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) в редакції Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VIII), яка набрала чинності з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
В той же час, Рішенням КСУ № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини вказаного вище Рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 року констатується відсутність частини сьомої статті 43 в Законі № 2262-XII, яка з вказаної дати втратила чинність.
Разом з тим, Законом № 1774-VIII, який, відповідно до його Прикінцевих положень, набрав чинності з 01.01.2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням Рішення КСУ №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, які полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Суд враховує і те, що згідно з статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), в редакції Закону № 911-VIII, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, за приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Отже, враховуючи, що частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення Рішення КСУ № 7-рп/2016, то зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) внесені Законом № 1774 до цієї норми, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 522/16882/17, від 12.03.2019 року у справі № 522/3049/17 та від 15.04.2019 року у справі № 127/4270/17.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, є протиправним.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн (квитанція № 0.0.2614989655.1 від 20.07.2022 року).
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії - задовольнити повністю.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) протиправними, щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження її максимального розміру починаючи з 26.09.2020 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження її максимального розміру починаючи з 26.09.2020 року не нижчому ніж 28106, 83 грн з урахуванням проведених виплат та індексацій.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко