14 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/18401/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2024 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2024 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що у період проходження військової служби відповідач безпідставно не нараховував і не виплачував індексацію грошового забезпечення протягом періоду з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Оскільки відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації є підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, а посадові оклади військовослужбовців були підвищені у січні 2008 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294), при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 05 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року належить застосовувати базовий місяць - січень 2008 року. З 01 березня 2018 року у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704) підвищено посадові оклади військовослужбовців, водночас, для нарахування індексації до такого підвищення застосуванню підлягають індекси споживчих цін, що відповідають місяцю підвищення посадового окладу , і у березні 2018 року таким індексом є 252,9, а сума індексації, як стверджує позивач, складає 4456,10 грн. Проте відповідач при визначенні суми індексації за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2024 року не врахував норму пункту 5 Порядку № 1078 та не визначив розмір належної індексації у березні 2018 року не вирахувавши різницю між таким розміром індексації та розміром підвищення грошового забезпечення позивача, тому, як доводить позивач, не виплатив у повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2024 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зауважує на тому, що у зв'язку з відсутністю механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з січня 2016 року по лютий 2018 року, індексація грошового забезпечення не здійснювалась. Щодо визначення базовим місяцем січень 2008 року, на думку відповідача, слід врахувати, що до 01 січня 2016 року, базовий місяць змінювався при зростанні грошових доходів населення, тому жодним чином для позивача він не може бути встановлений з 01 січня 2008 року. Оскільки питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить, як вважає відповідач, до його компетенції, то підстав зобов'язувати військову частину нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця немає. Водночас зауважує, що з 01 березня 2018 року у зв'язку набранням чинності Постановою № 704 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення до дня звільнення з військової служби.
У додаткових поясненнях відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до прикінцевих положень пункту 3 Закону України "Про Державний бюджет України за 2023 рік" дію Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-XII) зупинено на 2023 рік, у зв'язку з чим зупинено дію й Порядку № 1078. Тому починаючи з 01 січня 2023 року індексація грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_1 не нараховувалась. На переконання відповідача, незалежно від того, коли у військовослужбовця виникне чи виникло право на індексацію, у 2023 році вона не нараховується, а призупинення нарахування індексації у 2023 році, як вважає відповідач, стосується як поточної індексації протягом 2023 року, так і минулих періодів до 01 січня 2023 року.
Розглянувши доводи у позовній заяві та заперечення у відзиві на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням такого.
Суд встановив, що на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01 липня 2015 року № 29 капітана ОСОБА_1 , признченого наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 25 травня 2015 року № 175 на посаду начальника групи підготовки артилерії відділення підготовки (фахівців із забезпечення дій Високомобільних десантних військ) Військової частини НОМЕР_1 Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, який прибув з військової частини - польова пошта НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 01 липня 2015 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , де дотепер згідно з відповіддю у листі Військової частини НОМЕР_1 від 23 квітня 2025 року за вих. № 812/16730 проходить службу позивач.
Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_1 б/н б/д (а.с.28-29) індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по листопад 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась, у період з грудня 2018 року по грудень 2022 року (а.с.29-31) виплачувалась з урахуванням березня 2018 року як базового, а з січня 2023 року (а.с.31) не нараховувалась та не виплачувалась.
При цьому, фіксована сума індексації ОСОБА_1 не виплачувалась.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 3 Закону № 1282-XII передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2016 року.
Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Постановою Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013 були внесені зміни до Порядку № 1078.
З 01 грудня 2015 року редакція пункту 5 Порядку № 1078 (на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Внаслідок цих змін Порядок № 1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Системне тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) свідчить про те, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, з 01 грудня 2015 року для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за займаною посадою.
Вказана правова позиція відповідає висновку, який викладено в постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 15 квітня 2024 року у справі № 380/2263/22.
Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою № 1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
При цьому, від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися до березня 2018 року, зазначене відбулося на підставі Постанови № 704.
Отже, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013) є січень 2008 року.
При цьому, повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013) не є дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Тому доводи відповідача щодо його виключної компетенції у визначенні "місяця підвищення доходу" не є обґрунтованими.
Що ж до доводів відповідача про те, що фінансування на виплату індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по лютий 2018 року не закладалось до бюджету, то згідно з висновками Верховного Суду у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у цій справі суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної у цій справі бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Щодо вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то за змістом цих норм (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення", яка набрала чинності з 15 березня 2018 року, абзац шостий викладено в такій редакції: "До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.".
А згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 278 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення", яка набрала чинності з 02 квітня 2021 року, абзац п'ятий викладено в такій редакції: "У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.". Крім того, в абзаці шостому слово "(окладів)" замінено словами "(посадових окладів)".
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 за подібних з цією справою обставин надавав оцінку нормам абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Згідно із викладеною позицією Верховного Суду, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).
При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Застосовуючи вказаний у справі № 400/3826/2 підхід та ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 можна дійти висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має він право на отримання суми індексації-різниці.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
З урахуванням викладених підходів Верховним Судом у постановах у від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23, від 06 червня 2024 року у справі № 380/14704/22, зазначено про те, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суду належить встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
Відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100 %.
У постанові від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3 %.
Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн).
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд з'ясував, що згідно із довідкою Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в матеріалах справи нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становить 15160,00 грн, а саме: посадовий оклад 1135,00 грн; оклад за військовим званням 125,00 грн; надбавка за вислугу років 441,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 850,50 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 113,50 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода 5685,00 грн; премія 6810,00 грн.
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року складає 15914,85 грн, а саме: посадовий оклад 5360,00 грн; оклад за військовим званням 1340,00 грн; надбавка за вислугу років 3015,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 1311,53 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 536,00 грн; премія 4352,32 грн.
Отже, збільшення грошового доходу позивача становить 754,85 грн, що є меншим розміру можливої індексації, тому є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Наданими відповідачем довідками підтверджується, що ОСОБА_1 у період з грудня 2018 року по грудень 2022 року (а.с.29-31) проведено індексацію грошового забезпечення у зв'язку з перевищенням величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 Порядку № 1078. Однак, виплата указаної індексації не спростовує необхідність щомісячної виплати "індексації-різниці" на виконання абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з 01 березня 2018 року по грудень 2022 року в розмірі 4463,15 грн.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 420/17338/22.
Разом з тим, з матеріалів справи суд встановив, що, починаючи з 2023 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Так, відповідно до вимог пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік", серед іншого, зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-XII. Це означає, що й підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог статті 6 Закону № 1282-XII, застосуванню упродовж 2023 року не підлягає.
А тому відповідач у 2023 році звільнений від обов'язку здійснювати нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, а обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Відтак підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо не врахування абзаців 4, 5, 6 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року відсутні.
Такі ж висновки підтримано Верховним Судом у постанові 28 червня 2024 року у справі № 200/2319/23.
При вирішенні спору в частині щодо нарахування індексації за період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року, суд виходить із того, що статтею 39 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється. А тому, у разі зростання посадового окладу з січня 2024 року сума індексації грошового забезпечення має визначатися з урахуванням положень пункту 5 Порядку № 1078, тобто значення індексу споживчих цін у січні приймається за 1 або 100 відсотків і для проведення подальшої індексації, обчислення індексу споживчих цін починається з лютого 2024 року. У разі, якщо підвищення посадових окладів у січні 2024 року не відбувається, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з січня 2024 року.
Згідно з доказами в матеріалах справи, що не заперечується відповідачем, індексація грошового забезпечення позивача з січня 2024 року не нараховувалась та не виплачувалась, що відповідно до викладеного вище визнається судом протиправним.
Отже, виходячи зі встановлених судом обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності його дій у межах спірних правовідносин, а також докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за встановлених обставин справи та викладеного у цьому рішенні праворегулювання з урахуванням правозастосовчої практики Верховного Суду позов належить задовольнити частково.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 липня 2024 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
14.05.25