Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2025 року Справа№200/2678/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
14.04.2025 року ОСОБА_1 через свого представника та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 14.03.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року, виплаченої 14.03.2025 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №200/15495/21;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 14.03.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року, виплаченої 14.03.2025 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №200/15495/21.
Позов обґрунтовував тим, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №200/15495/21 захищені його порушені права на індексацію грошового забезпечення.
14.03.2025 року на виконання зазначеного судового рішення відповідач виплатив йому індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4089,10 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року у загальній сумі 112 840,52 грн. (із одночасним утримання військового збору 1,5%), що підтверджується банківською випискою.
Проте, компенсацію втрати частини доходів (індексації грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідач йому не нарахував та не виплатив.
Вважаючи свої права на компенсацію втрати частини доходів (індексації грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням строків їх виплати порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначав, що компенсація втрати частини доходів позивачу не виплачувалася, оскільки Військова частина НОМЕР_1 не отримувала заяви позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, досудове врегулювання спору не відбувалося. Крім того, бюджетне асигнування військової частини здійснюється в неналежному обсязі. Тому, на думку відповідача, немає підстав для визнання протиправними дій або бездіяльності відповідача. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.11.2017 року по 14.05.2020 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , з 15.05.2020 року по 27.07.2020 року у Військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на грошове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 27.07.2020 року № 163 позивача у зв'язку зі звільненням з військової служби (через закінчення строку контракту) з 27.07.2020 року виключено зі списків особового складу частини.
Права позивача на належне грошове забезпечення порушувалися відповідачем, і були захищені та відновлені в судовому порядку.
Так, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №200/15495/21 скасовано рішення суду першої інстанції і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 089,10 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, та з урахуванням вже виплачених сум індексації за цей період; в задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.
14.03.2025 року на виконання зазначеного судового рішення відповідач виплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4089,10 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року у загальній сумі 112 840,52 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою та платіжною інструкцією від 13 березня 2025 року № 1243.
Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є складовою належної працівникові заробітної плати (грошового забезпечення).
Відповідно до ст. ст. 1 й 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (тобто, з 01 січня 2001 року). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Детально це питання врегульовано Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 20 лютого 2018 року в справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року в справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17, від 15 серпня 2018 року в справі № 653/3356/17, від 18 квітня 2019 року в справі №161/4656/17, від 16 грудня 2020 року в справі №521/21718/16-а, від 29 квітня 2021 року в справі №240/6583/20 зазначав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону, окремих положень наведеного Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Позивач набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Питання обчислення суми такої компенсації врегульовано ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та п.п. 4 та 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Відповідно ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Пунктом 5 цього Порядку визначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, вирішальними складовими для застосування формули обчислення суми компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати є:
1) суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць;
2) період невиплати доходу (за виключенням місяця його виплати);
3) індекс інфляції в період невиплати доходу.
Такі висновки суду відповідають положенням вказаних нормативно-правових актів, в тому числі додатку до зазначеного Порядку, в якому наведені приклади обчислення суми такої компенсації.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та визнається сторонами, після набрання судовим рішенням (постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №200/15495/21), про яке йдеться в даній справі, законної сили позивачу за відповідний минулий період дохід у вигляді сум індексації грошового забезпечення був нарахований та виплачений як заборгованість.
Проте у місяці, в якому здійснено виплату такої заборгованості, та станом на час розгляду даної справи компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення нею інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів - індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року (що виплачена на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №200/15495/21) - у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів - індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року (що виплачена на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №200/15495/21) - у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 15 травня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда