15 травня 2025 року Справа 160/12763/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши клопотання відповідача - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "ЮЖКОКС" з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.02.2025 р. №50/32-00-04-01-01-01-05393079.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, без зазначення будь-яких конкретних підстав для здійснення переходу зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін в загальне з викликом.
Суд, вивчивши означене клопотання відповідача, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.02.2025 р. №50/32-00-04-01-01-01-05393079 на загальну суму 126303, 26 грн, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до п.4 ч.4 ст.12 КАС України.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного)
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні, а відтак суд відмовляє у задоволенні означеного клопотання.
Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Водночас, суд зазначає, що будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у поданому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
На підставі означеного, суд вважає клопотання відповідача щодо переходу зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження необґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька