14 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/956/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення №262440026699 від 20.12.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком;
зобов'язання повторно розглянути заяву від 16.12.2024 (реєстраційний номер №22746) про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із зарахуванням до страхового стажу періодів: з 25.09.1981 по 24.11.1982 роботи на Пінському заводі, Республіка Білорусь; з 25.07.1983 по 31.07.1989 навчання у Гродненському медичному інституті; з 01.08.1989 по 01.04.1990 проходження інтернатури у Пінському пологовому будинку; з 01.04.1990 по 23.10.1997 роботи у Пінському пологовому будинку, Республіка Білорусь.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, досягнувши 60 років, 16.12.2024 звернулась до Пенсійного фонду України у м. Києві через електронний пенсійний кабінет на ВЕБ-порталі ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши необхідні документи.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №262440026699 від 20.12.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії та зазначено, що страховий стаж позивача складає 26 років 01 місяць 00 днів. Зокрема, відповідачем не було зараховано позивачу періоди роботи згідно записів у трудовій книжці, оскільки на титульній сторінці наявне необумовлене виправлення по батькові.
Позивач не погоджується з рішенням ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні пенсії за віком, вважає його протиправним та таким, що порушує її конституційне право на соціальний захист.
Вказує на те, що відповідно до статті 48 КЗпП України та статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом про трудову діяльність працівника та таким, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
При цьому пенсійним органом розрахований страховий стаж позивача лише за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку та безпідставно не взято до розрахунку страхового стажу періоди роботи позивача до 01 січня 1998 року за записами в її трудовій книжці, які містять усі необхідні відомості щодо прийому, переведень та звільнення позивача з роботи, відбитки печаток підприємств, номери наказів, а тому є достатніми для зарахування їх до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком.
Зазначає, що разом із заявою про призначення пенсії була подана відповідачу копія свідоцтва про удочеріння серії НОМЕР_1 , що засвідчує факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , удочерено ОСОБА_3 , з присвоєнням їй прізвища « ОСОБА_4 » та по батькові « ОСОБА_5 », про що зроблений запис відділом ЗАГС виконкому Пінської міської ради 12.05.1982. На підтвердження зміни свого прізвища на « ОСОБА_6 » позивач надала відповідачу копію свідоцтва про шлюб. Відтак, відсутність у трудовій книжці запису про підставу виправлення по батькові позивача є формальним недоліком, що не спотворює змісту записів щодо періодів трудової діяльності, які не містять очевидних недоліків.
Вважає, що такий недолік заповнення трудової книжки при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу, не є достатньою підставою для не зарахування періодів роботи особи до страхового стажу, адже визначальним є підтвердження факту зайнятості особи та виконання роботи на підставі трудового договору на підприємстві.
Спірні періоди роботи позивача у Республіці Білорусь з 25.09.1981 по 23.10.1997, які відповідачем не включені до страхового стажу, знайшли своє повне відображення в трудовій книжці, записи у якій відповідають вимогам законодавства, засвідчені відповідними печатками роботодавців і дефектів їх вчинення не мають.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 16.12.2024, досягнувши 60 років, звернулась до Пенсійного фонду України у м. Києві через електронний пенсійний кабінет на ВЕБ-порталі ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши документи: посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 ; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.01.2015 №3004-8713; довідку про присвоєння РНОКПП; паспорт громадянина Республіки Білорусь № НОМЕР_3 ; трудову книжку НОМЕР_4 ; диплом серії НОМЕР_5 , виданий 23.06.1989; свідоцтво про народження від 12.05.1982 серії НОМЕР_6 ; свідоцтво про усиновлення (удочеріння) від 12.05.1982 серії НОМЕР_1 ; свідоцтво про шлюб; довідку про відкритий рахунок в банку (а.с.29,13-25).
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №262440026699 від 20.12.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку із невиконанням однієї з умов передбаченої статтею 26 Закону, а саме наявність у 2024 році не менше 31 року страхового стажу.
У рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 01 місяць 00 днів. До страхового стажу позивача згідно наданих документів не зараховано періоди роботи згідно записів у трудовій книжці, оскільки на титульній сторінці наявне необумовлене виправлення по батькові.
Додатково повідомлено, що «періоди трудової діяльності на території республіки білорусь до страхового стажу зараховуються по 31.12.1991 на умовах передбачених статтею 24-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності до 01 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (а.с.12).
Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ у Волинській області, позивач звернулася за захистом своїх прав з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваних у даній адміністративній справі дій та рішення з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07. 2003 №1058-ІV
За нормами статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.
З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.
Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1).
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
За приписами пунктів 4.1, 4.7 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ у Волинській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком не взяло до уваги відомості трудової книжки позивача НОМЕР_4 від 26.09.1981, внаслідок чого до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи згідно записів в даній трудовій книжці.
При цьому пенсійним органом розрахований страховий стаж позивача лише за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку починаючи з 01 січня 1998 року та безпідставно не взято до розрахунку страхового стажу періоди роботи позивача до 01 січня 1998 року за записами в її трудовій книжці.
Такі дії, ГУ ПФУ у Волинській області обгрунтовані тим, що трудова книжка позивача заповнена з порушенням законодавства, а саме: на титульній сторінці наявне необумовлене виправлення по батькові.
Судом, на підставі запису на титульній сторінці трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_4 від 26.09.1981, встановлено, що трудова книжка була видана на прізвище « ОСОБА_7 ».
У зв'язку з усиновленням (удочерінням) позивача, на титульній сторінці трудової книжки в графі "прізвище" внесено запис про зміну прізвища з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_4 " та в графі "по батькові" внесено запис про зміну по батькові з " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_5 ", про що відповідальною особою роботодавця зроблено відповідний запис "прізвище змінено на підставі паспорта НОМЕР_7 ", який скріплено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства. Факт усиновлення підтверджується свідоцтвом про усиновлення (удочеріння) від 12.05.1982 серії НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_10 була удочерена ОСОБА_3 з присвоєнням їй прізвища « ОСОБА_4 » імені « ОСОБА_11 » та по батькові « ОСОБА_5 », що також підтверджується свідоцтвом про народження від 12.05.1982 серії НОМЕР_6 , виданим на ім'я ОСОБА_12 (а.с.17-18).
В подальшому, у зв'язку з одруженням позивача, на титульній сторінці трудової книжки в графі "прізвище" внесено запис про зміну прізвища з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_6 ", про що відповідальною особою роботодавця зроблено відповідний запис "прізвище змінено на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_8 від 24.12.1983", який скріплено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства.
Вищенаведене вказує на зміну по батькові позивача з " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_5 ", про що зроблено відповідні записи на титульній сторінці трудової книжки позивача та підтверджено належними доказами. Такий недолік заповнення трудової книжки, як відсутність у трудовій книжці запису про зміну по батькові після усиновлення (удочеріння) при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу, не є достатньою підставою для не взяття до уваги відомостей трудової книжки та не дослідження періодів роботи згідно записів у даній трудовій книжці при розрахунку страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії по віку.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. Тому, порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на належну пенсію.
Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Наявність сумнівів у відповідача, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого страхового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не взято до уваги відомості трудової книжки НОМЕР_4 від 26.09.1981 при розрахунку страхового стажу позивача та, як наслідок, протиправно не враховано до страхового стажу позивача даних трудової книжки, яка відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Відтак, висновок відповідача про те, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 01 місяць 00 днів (який розрахований лише за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку) є протиправним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Волинській області від №262440026699 від 20.12.2024 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком є передчасним, необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 ККС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов'язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. Натомість, у випадку, коли суб'єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Враховуючи вищенаведене, оскільки при розгляді заяви позивача від 16.12.2024 ГУ ПФУ у Волинській області взагалі не взяло до уваги та не розглянуло записи трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_4 від 26.09.1981, не надало їм оцінку (в тому числі періодам роботи позивача у Республіці Білорусь з 25.09.1981 по 23.10.1997), суд зазначає, що вимоги позивача про зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи: з 25.09.1981 по 24.11.1982 на Пінському заводі, Республіка Білорусь; з 25.07.1983 по 31.07.1989 навчання у Гродненському медичному інституті; з 01.08.1989 по 01.04.1990 проходження інтернатури у Пінському пологовому будинку; з 01.04.1990 по 23.10.1997 роботи у Пінському пологовому будинку, Республіка Білорусь, не підлягають задоволенню, оскільки зарахування (чи незарахування) вказаних періодів є дискреційними повноваженнями відповідача.
Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області від №262440026699 від 20.12.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2024 про призначення пенсії за віком з урахуванням відомостей трудової книжки НОМЕР_4 від 26.09.1981 та висновків, викладених у судовому рішенні.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з урахуванням зазначеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн, сплачені згідно з квитанцією від 30.01.2025 №8030-3856-0234-0899 (а.с.8).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №262440026699 від 20 грудня 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням відомостей трудової книжки НОМЕР_4 від 26 вересня 1981 року та висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук