14 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/860/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Центр» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Центр» (далі - ТзОВ «ПТФ «Центр», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2025 № 0010950705, від 13.01.2025 № 0008880902, від 14.01.2025 № 0010940705, від 13.01.2025 № 0008620902.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 02.12.2024 № 4045-п “Про проведення фактичної перевірки ТзОВ “ПТФ “Центр» проведено фактичну перевірку AЗС, де здійснює свою господарську діяльність TзOB “ПТФ “Центр», та яка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 13.12.2024 № 03/34518/09-02/44613659.
На підставі вказаного акту фактичної перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийняло ППР від 14.01.2025 № 0010950705, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення п. 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР., на суму 109169,40 грн. та від 13.01.2025 № 0008880902, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення ст. п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України (незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового), на суму 356000,00 грн.
Водночас, ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 02.12.2024 № 4046-п “Про проведення фактичної перевірки ТзОВ “ПТФ “Центр» проведено фактичну перевірку AЗС, де здійснює свою господарську діяльність TзOB “ПТФ “Центр», та яка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Луцька, 1а, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 13.12.2024 № 03/34501/09-02/44613659.
На підставі вказаного акту фактичної перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийняло ППР від 14.01.2025 № 0010940705, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення п. 1, 2, статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР на суму 38777,46грн. та податкове повідомлення-рішення №0008620902 від 13.01.2025, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України (незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового) на суму 355000,00грн.
Позивач не погоджується із вказаними ППР та вважає, що вони суперечить нормам чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню з таких підстав.
Зокрема, вказує на те, що у наказах № 4045-п від 02.12.2024 та № 4046-п від 02.12.2024 про проведення фактичної перевірки позивача не вказано конкретних (фактичних) підстав для її проведення, а є лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та відсутні будь-які посилання на інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податку законодавства. Жодних правових підстав, які б вказували на необхідність реалізації податковим органом функцій, відповідачем не наведено. У зв'язку з цим вважає, що фактична перевірка проведена в порушення її порядку призначення.
Також зазначає, що особливістю фактичної перевірки є перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки). Однак, перевірка даних за минулий період часу (відповідно до статті 102 ПК України, тобто за період 1095 днів) носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.
Що стосується порушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, встановлених під час проведення фактичних перевірок, позивач зазначає наступне.
Під час проведення фактичних перевірок жодного факту приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо та передачі покупцеві товару з непроведенням розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або невидача покупцю розрахункового документа встановлено не було. Будь-яких доказів на підтвердження таких фактів податковим органом не надано.
Контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено жодного факту не використання ТОВ «ПТФ «Центр» реєстратора розрахункових операцій при здійсненні розрахункових операцій, який використовувався до та під час перевірки.
Зауважує, що підприємство використовує належно зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи спеціалізовані реєстратори розрахункових операцій (РРО) із відповідними фіскальними номерами № 3001010801, № 3001100038, які внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (затв. наказом ДПС України від 21.12.№744), сфера застосування яких, в тому числі, є і реалізація пального, що свідчить про їх відповідність наведеним вище вимогам. Крім того, відпуск пального на АЗС без застосування системи РРО є технічно неможливим.
Щодо встановлених під час фактичних перевірок нестач чи надлишку пального зазначає, що з акту перевірки на АЗС за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Луцька,1а вбачається, що за результатами співставлення з обліковими даними пального по РРО надлишок та нестача нафтопродукту встановлено, як різниця облікованого залишку на момент перевірки згідно Х-звіту, та залишку нафтопродуктів згідно з показниками рівнемірів-лічильників, встановлених у кожному резервуарі. Таким чином, за результатами співставлення з обліковими даними залишків пального по РРО встановлено всього нестачу пального в кількості 115,33л на загальну суму 5916,43грн. та надлишок нафтопродуктів в кількості 621,68л на суму 29902,81грн.
З Акту перевірки на АЗС за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська,1 вбачається, що перевіряючими встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 72779,60грн при продажу ДП-3- Євро 5-ВО на суму 12634,10грн., А-95Євро5-ЕО преміум на суму 20584,80грн., А-95-Євро 5-ЕО на суму 31997,77грн. та ДП-3-Євро 5-ВО на суму 7562,93грн.
Зауважує, що при проведенні фактичної перевірки податковою було встановлено нестачу на загальну суму 27664,76 грн, що на думку перевіряючих свідчить про порушення підприємством вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в частині проведення розрахункових операцій без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документа.
Звертає увагу на те, що стаття 17 Закону №265/95-ВР передбачає застосування фінансової санкції саме за непроведення розрахункових операцій через РРО, тобто визначальною ознакою є саме проведення розрахункової операції та надання розрахункового документу. Однак, під час проведення фактичної перевірки жодного факту приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо та передачі покупцеві товару з непроведенням розрахункових операцій без використання РРО та/або невидача покупцю розрахункового документа встановлено не було. Будь-яких доказів на підтвердження таких фактів не надано у зв'язку з чим підстави для накладення на підприємство фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 265/95-ВР, відсутні.
Поряд з цим, звертає увагу на те, що стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає застосування фінансової санкції саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Проте, податковим органом не вказано та не надано доказів фактичної реалізації ПММ, які не обліковані у встановленому порядку, у зв'язку з чим підстави для накладення на підприємство фінансових санкцій, передбачених ст. 20 Закону №265/95-ВР, відсутні.
Щодо порушення вимог пункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, то вказує на те, що згідно з положеннями пп.230.1.3. п.230.1 ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Звертає увагу на те, що в актах перевірок зазначено, що згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ «Паливно-торгова фірма «Центр» (44613659) у поданих формах J0210401 «Довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» не формувало та не відображало у них (нульовий показник) даних, тобто підприємством по уніфікованому номеру акцизного складу: №1018824 та №1020875 подавалися Довідки з нульовими даними.
Оскільки дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, формуються програмою автоматично на підставі отриманих даних з рівнемірів-лічильників без фізичного втручання людини, а склад податкового правопорушення передбачає саме за не формування та подання таких довідок, а не щодо можливих невірних даних у їх змісті, тому вважає, що позивач виконав вимоги чинного законодавства.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 105).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ДПС у Волинській області позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних ППР від 14.01.2025 № 0010950705, від 13.01.2025 № 0008880902, від 14.01.2025 № 0010940705, від 13.01.2025 № 0008620902. Також вказує на те, що накази від 02.12.2024 № 4045-п та № 4046-п про проведення фактичної перевірки позивача відповідають вимогам ПК України, прийняті з дотриманням визначеної законодавством процедури та за наявності передбачених ПК України підстав.
Разом з цим, з наказів вбачається, що період діяльності, що перевіряється, визначений ст.102 ПК України. ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок крім ст. 102 ПКУ (не пізніше 1095 днів). Отже, ГУ ДПС у Волинській області досліджувався період діяльності згідно норм податкового законодавства та виданих наказів на проведення фактичної перевірки.
Окремо посилається на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.01.2025 № 0010950705, від 13.01.2025 № 0008880902, від 14.01.2025 № 0010940705, від 13.01.2025 № 0008620902.
Так, відповідно до наданого Х-звіту за 04.12.2024 на АЗС були наявні залишки пального, а саме: А-95-Євро 5-Е 5 із залишком 11224,06 л., А-92-Євро-5EO Premium із залишком 7703,55 л., А-94-Євро 5-Е із залишком 0,00 л., ДП-3-Євро 5-ВО із залишком 6715,15 л.
Фактичним заміром пального 04.12.2024 на акцизному складі ПММ (уніфікований номер 1018824), які були проведені працівниками АЗС №4 в присутності працівників контролюючого органу, з врахуванням об'єму залишків нафтопродуктів в трубопроводі встановлено наступні залишки пального: А-95-Євро 5-Е 5 (резервуар №1) в кількості 11180,80 літрів; А-92-Євро-5EO Premium (резервуар №2) в кількості 7528 літрів; А-94-Євро 5-Е (резервуар №3) в кількості 0,0 літрів; ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 11180,80 літрів.
За результатами співставлення з обліковими даними пального по РРО та враховуючи дозволену похибку вимірювання (додаток №1 до акта перевірки) встановлено надлишок нафтопродуктів, які підлягають оприбуткуванню по: ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 621,68 літрів на суму 29902,81 грн. Таким чином, під час зняття залишків нафтопродуктів встановлено наявність необлікованого товару (надлишок пального, з врахуванням дозволеної похибки) в кількості 621,68 літри на загальну суму 29 902,81 грн. за цінами реалізації, чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.
Крім того, за результатами співставлення з обліковими даними пального по РРО та враховуючи дозволену похибку вимірювання встановлено нестачу нафтопродуктів за цінами реалізації при продажу А-92-ЄВРО 5EO Premium (резервуар №2) в кількості 115,33 літрів на суму 5916,43 грн., яким порушено вимоги п. 1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг».
Фактичним заміром пального під час перевірки 03.12.2024 на акцизному складі з уніфікованим номером 1020875 працівниками АЗС №6 з магазином у присутності перевіряючих за допомогою метроштока встановлені наступні залишки пального: ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №1) в кількості 7517,70 літрів, А-95 Євро5-EO Premium (резервуар №2) в кількості 3380,00 літри, А-95-Євро 5-ЕО (резервуар №3) в кількості 15544,60 літри та ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 150,60 літрів.
Відповідно до х-звіту за 03.12.2024 року на момент зняття залишків нафтопродуктів у резервуарах залишок становив: ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №1) в кількості 7841,60 літрів, А-95 Євро5-EO Premium в кількості 3788,24 літри, А-95-Євро 5-ЕО в кількості 16287,60 літри та ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 309,69 літрів. Таким чином, за результатами співставлення з обліковими даними залишків пального по РРО з врахуванням дозволеної похибки встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 72779,60 грн. при продажу ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №1) на суму 12634,10 грн., А-95 Євро 5-ЕО Premium (резервуар №2) на суму 20584,80 грн., А-95- Євро 5-ЕО на суму 31997,77 та ДП-3-Євро 5-ВО на суму 7562,93 грн., чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Окрім того, звертає увагу на те, що статтею 20 Закону №265/95-ВР чітко визначено, що фінансова санкція застосовується до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Тобто, законодавець передбачив фінансову відповідальність не тільки за реалізоване необліковане пальне, а й за необліковане пальне, яке знаходиться в господарській одиниці суб'єкта господарювання.
Щодо порушення вимог пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, то вказує на те, під час проведення фактичних перевірок АЗС позивача встановлено, що згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ "Паливно-Торгова фірма "Центр" не було забезпечено подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального (Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску), з нульовими показниками) та залишків пального на акцизному складі пального, чим порушено пп. 230.1.3, п.230.1, статті 230 ПК України.
Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Крім того, учасники справи не зверталися до суду із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не підлягало судом вирішенню по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказів від 02.12.2024 №4045-п, №4046-п (файл додатки до позову ст. 12-13) Головним управлінням ДПС у Волинській області були проведені фактичні перевірки господарських одиниць позивача, а саме:
1. АЗС №6 з магазином, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, за результатами якої був складений акт перевірки №03/34518/09-02/44613659 від 13.12.2024 (файл додатки до позову ст. 14-21).
В ході проведення фактичної перевірки АЗС №6 з магазином встановлено, що на вказаній АЗС використовується 4 резервуари для зберігання пального, які обладнані 4 рівнемірами - сигналізаторами ультразвуковими УУС-01 №№12501, 12502, 12503, 12504; наявність 2 місць відпуску пального наливом, які фактично обладнані 8 витратомірами - лічильниками виробництва Tankanlagea Salzkotten Gmbh, типу MPD-SK-U8/4/8, заводський номер U983-98 із заводськими номерами вимірювача об'єму №№25794,25955, 25959,25989,25954,25793, 25792, 25795.
Фактичним заміром пального під час перевірки 03.12.2024 на акцизному складі з уніфікованим номером 1020875 (Додаток 1 до акту перевірки) працівниками АЗС №6 з магазином у присутності перевіряючих за допомогою метроштока встановлені наступні залишки пального: ДП-З-Євро 5-ВО (резервуар №1) в кількості 7517,70 літрів, А-95Євро5-ЕО
Рremium (резервуар №2) в кількості 3380,00 літри, A-95-Євро 5-ЕО (резервуар №3) в кількості 15544,60 літри та ДП-З-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 150,60 літрів.
Відповідно до Х-звіту за 03.12.2024 року на момент зняття залишків нафтопродуктів у резервуарах залишок становив: ДП-З-Євро 5-ВО (резервуар №1) в кількості 7841,60 літрів, А-95Євро5-ЕО Рremium (резервуар №2) в кількості 3788,24 літри, А-95- Євро 5-ЕО (резервуар №3) в кількості 16297,60 літри та ДП-З-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 309,69 літрів.
Таким чином, за результатами співставлення з обліковими даними залишків пального по РРО з врахуванням дозволеної похибки (додаток 1 до акта перевірки) встановлено розрахункового документа на загальну суму 72779,60 грн. при продажу ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №1) на суму 12634,10 грн., А-95 Євро 5-ЕО Premium (резервуар №2) на суму 20584,80 грн., А-95- Євро 5-ЕО на суму 31997,77 та ДП-3-Євро 5-ВО на суму 7562,93 грн., чим порушено вимоги п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг».
Крім цього перевіркою встановлено, що згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ "Паливно-Торгова фірма "Центр" в періоді з 21.12.2023 по 10.12.2024 у поданих формах 10210401 «Довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248) не формувало та не відображало у них (нульовий показник) даних про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих v системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у 356 поданих довідках.
При цьому згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ "ПТФ «Центр» в періоді перевірки у поданих формах 10210301 «Довідок про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри» жодного разу не вказало інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.
Таким чином під час проведення перевірки встановлено, що згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ "Паливно-Торгова фірма "Центр" з 21.12.2023 по 10.12.2024 не було забезпечено подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального (Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального уніфікований номер 1020875 в кількості 356 довідок, чим порушено пп. 230.1.3, п.230.1, статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2025 № 0010950705, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення п. 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР на суму 109169,40 грн. та від 13.01.2025 № 0008880902, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення ст. п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України (незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового), на суму 356000,00 грн (а.с. 98-99).
2. АЗС № 4 з магазином, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Луцька, 1а, за результатами якої був складений акт перевірки №03/34501/09-02/44613659 від 13.12.2024 (файл додатки до позову ст. 22-28).
В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що відповідно до наданого Х-звіту за 04.12.2024 на АЗС були наявні залишки пального, а саме: А-95-Євро 5-Е 5 із залишком 11224,06 л., А-92-Євро-5EO Premium із залишком 7703,55 л., А-94-Євро 5-Е із залишком 0,00 л., ДП-3-Євро 5-ВО із залишком 6715,15 л.
Фактичним заміром пального 04.12.2024 на акцизному складі ПММ (уніфікований номер 1018824), які були проведені працівниками АЗС №4 в присутності працівників контролюючого органу, з врахуванням об'єму залишків нафтопродуктів в трубопроводі встановлено наступні залишки пального: А-95-Євро 5-Е 5 (резервуар №1) в кількості 11180,80 літрів; А-92-Євро-5EO Premium (резервуар №2) в кількості 7528 літрів; А-94-Євро 5-Е (резервуар №3) в кількості 0,0 літрів; ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 11180,80 літрів.
За результатами співставлення з обліковими даними пального по РРО та враховуючи дозволену похибку вимірювання (додаток №1 до акта перевірки) встановлено надлишок нафтопродуктів, які підлягають оприбуткуванню по: ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 621,68 літрів на суму 29902,81 грн.
Таким чином, під час зняття залишків нафтопродуктів встановлено наявність необлікованого товару (надлишок пального, з врахуванням дозволеної похибки) в кількості 621,68 літри на загальну суму 29 902,81 грн. за цінами реалізації, чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг».
Крім того, за результатами співставлення з обліковими даними пального по РРО та враховуючи дозволену похибку вимірювання встановлено нестачу нафтопродуктів за цінами реалізації при продажу А-92-ЄВРО 5EO Premium (резервуар №2) в кількості 115,33 літрів на суму 5916,43 грн., яким порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг».
Крім цього перевіркою встановлено, що згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ "Паливно-Торгова Фірма "Центр" в періоді з 22.12.2023 по 10.12.2024 у поданих формах 10210401 «Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі пального» (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 248) не формувало та не відображало у них (нульовий показник) даних про:
- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих v системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у 355 поданих довідках.
Таким чином під час проведення перевірки встановлено, що згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ "Паливно-Торгова фірма "Центр" з 22.12.2023 по 10.12.2024 не було забезпечено подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального (Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального уніфікований номер 1018824 в кількості 355 довідок, чим порушено пп. 230.1.3, п.230.1, статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2025 № 0010940705, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення п. 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР на суму 38777,46 грн. та від 13.01.2025 № 0008620902, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України (незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового), на суму 355000,00 грн (а.с. 101 зворот - 102).
Не погоджуючись із застосуванням фінансових санкцій на підставі оскаржуваних прийнятих податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
За приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа №804/1113/16), від 24.05.2019 (справа №826/16221/15), від 03.10.2019 (справа №820/850/16), від 16.10.2019 (справа №820/11291/15), від 22.11.2019 (справа №815/4392/15) тощо. Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
З урахуванням наведеного, суд у цій справі надає оцінку доводам позивача щодо неправомірності проведення фактичної перевірки (а саме: контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки за відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для її проведення; наказ про проведення перевірки складений з порушенням статті 81 ПК України).
Так, системний аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 06.07.2022 у справі №420/1242/21.
Стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки (вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №120/5229/20-а).
Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 у справі №500/1331/21 зазначив, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов'язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
В постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №160/2357/21 сформовано висновок про те, що норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача. Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17,19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом. Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкта з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
При цьому, необхідно зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.
Як вбачається з наказів ГУ ДПС у Волинській області від 02.12.2024 № 4045-п, №4046-п, відзиву на позовну заяву, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
На думку суду, ГУ ДПС у Волинській області не повинно було зазначати у вказаних наказах інформацію, яка отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача, фактична перевірка контролюючим органом була проведена за встановлених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстав.
Крім цього, позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідно до наказів ГУ ДПС в Волинській області від 02.12.2024 №4045-п, 4046-п визначено провести фактичну перевірку позивача за період діяльності, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
З цього приводу суд зазначає, що ПК України не встановлює будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок Верховним Судом у справі №826/8284/17 (постанова від 20.05.2022).
Отже, твердження позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки, за минулий період діяльності носить характер документальної перевірки, є безпідставним.
Враховуючи вищевказане доводи позивача щодо неправомірності проведення ГУ ДПС у Волинській області фактичних перевірок не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та судом не встановлено таких порушень вимог податкового законодавства під час призначення та проведення фактичних перевірок, що мають наслідком протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Щодо інших підстав позову щодо наявності/відсутності в діях платника податків порушень податкового законодавства, виявлених під час перевірки, суд вказує на наступне.
Так, стосовно виявлених перевірками порушень позивачем пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме встановлено:
- надлишок нафтопродуктів, які підлягають оприбуткуванню, а саме: ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 621,68 літрів на суму 29902,81 грн;
- нестачу нафтопродуктів за цінами реалізації при продажу А-92-ЄВРО 5EO Premium (резервуар №2) в кількості 115,33 л на суму 5916,43 грн; за допущення яких до позивача застосовані фінансові санкції оскаржуваним ППР від 14.01.2025 №0010940705 в сумі 38777,46 грн;
- надлишок пального ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №1) в кількості 7841,60 л, А-95 Євро5-EO Premium в кількості 3788,24 л, А-95-Євро 5-ЕО в кількості 16287,60 л та ДП-3-Євро 5-ВО (резервуар №4) в кількості 309,69 л на загальну суму 72779,60 грн, що є непроведенням розрахункових операцій через РРО, за допущення якого до позивача застосовані фінансові санкцій оскаржуваним ППР від 14.01.2025 №0010950705 в сумі 109169,40 грн, суд зазначає про таке.
Так, актами фактичних перевірок встановлено, зокрема, надлишки та нестачу пального, у зв'язку з чим податковий орган вважає, що суб'єкт господарювання здійснив реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а також встановлено надлишок пального, що у свою чергу, на думку контролюючого органу, є непроведенням розрахункових операцій через РРО.
Відповідно до пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі - Інструкція № 281).
Згідно з підпунктом 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281 на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор автозаправної станції має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на автозаправну станцію за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту автозаправної станції за формою №17-НП (додаток 14).
Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною автозаправною станцією, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті автозаправної станції за формою №17-НП.
Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється автозаправною станцією на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП, яка ведеться безпосередньо на автозаправній станції, що підтверджується підписами оператора автозаправної станції та водія (підпункт 10.3.2.1 пункту 10.3. Інструкції №281).
За правилами підпунктів 10.3.3.2, 10.3.4.2 пункту 10.3 Інструкції №281 заправлення за талонами та відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Підпунктами 4.2.5.5, 4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції №281 передбачено, що місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об'єму відпущених пального або олив.
З аналізу наведених правових норм слідує, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та РРО діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1%. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним РРО, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
За приписами підпунктів 10.4.1, 10.4.3 пункту 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими товарно-транспортними накладними здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
При цьому облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано пунктом 16 Інструкції №281.
Відповідно до пунктів 16.1, 16.2 Інструкції №281 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи. Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
З наведеного слідує, що суб'єкт господарювання, який займається хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України зобов'язаний здійснювати облік руху нафти та нафтопродуктів відповідно до Інструкції №281, який полягає на початкову етапі у прийнятті працівниками АЗС за марками та видами палива за даними товарно-транспортних накладних та оприбуткування прийнятого нафтопродукту на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) за марками та видами, тобто внесення записів в журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП. Подальший облік нафти та нафтопродуктів безпосередньо на АЗС здійснюється матеріально відповідальними особами АЗС у змінному звіті за формою №17-НП.
Зведений обліковий документ (змінний звіт) разом із первинними документами (товарно-транспортними накладними тощо) є підставою для бухгалтерського обліку нафтопродуктів.
Відповідач, посилаючись на порушення позивачем пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР вказав, що станом на час фактичних перевірок АЗС встановлено надлишки та нестачу пального, внаслідок чого у першому випадку, на думку податкового органу, суб'єкт господарювання здійснював реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а в іншому випадку не здійснив розрахункові операції через РРО.
Суд не погоджується із такими висновками контролюючого органу та зазначає, що сам по собі факт надлишку чи нестачі палива не свідчить про порушення позивачем відповідних норм Закону №265/95-ВР, оскільки може бути наслідком інших обставин, зокрема обліком нафтопродуктів.
Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №809/1253/16 єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення дати обліку звітів АЗС за формою №16-НП і №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Твердження контролюючого органу щодо реалізації ТОВ “ПТФ “Центр» без належного ведення порядку обліку палива, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.
Фактичними перевірками не підтверджено жодного факту приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо та передачі покупцям товару з непроведенням розрахункових операцій без використання РРО та/або невидача покупцю розрахункового документа встановлено не було.
Також контролюючим органом під час проведення фактичних перевірок не встановлено жодного факту невикористання ТОВ “ПТФ “Центр» реєстратора розрахункових операцій при здійсненні розрахункових операцій, який використовувався до та під час перевірки.
Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою КМУ від 29 серпня 2002 року №1315, умовою включення моделі РРО до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій є її відповідність встановленим фіскальним вимогам.
Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року №13 до складу спеціалізованого електронного контрольно- касового апарату (далі - ЕККА) для автозаправних станцій (далі - АЗС) повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно- роздавальними колонками (далі - ПРК) та фіскальний блок.
За п. 5 вказаних Вимог, фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі.
Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися: всіма ПРК - у разі від'єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА; окремим роздавальним краном ПРК -у разі відсутності зв'язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам'яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.
Відповідач не заперечує, що позивач використовує належно зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи спеціалізовані реєстратори розрахункових операцій (РРО) із відповідними фіскальними номерами та заводськими номерами, які внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, сфера застосування яких - в тому числі й реалізація пального, що свідчить про їх відповідність наведеним вище вимогам.
Таким чином, враховуючи положення Інструкції та Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, встановленими Додатком №7 до протокольного рішення від 27 червня 2002 року №13 Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, відпуск пального на АЗС без застосування системи РРО є технічно неможливим та не доведено податковим органом.
Щодо встановлення під час перевірок залишків та нестач нафтопродуктів слід заначити наступне.
За змістом підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції №281 облік нафти і нафтопродуктів на АЗС ведеться в одиницях об'єму. Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Підпунктом 4.3.1 п. 4.3 вказаної Інструкції визначено, що об'єм та маса нафти і нафтопродуктів визначаються у стаціонарних резервуарах, залізничних цистернах, танках суден, мірах повної місткості та технологічних трубопроводах, градуйованих відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту України, та/або за допомогою об'ємних та масових лічильників.
Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.
За змістом вказаних приписів фактичний обсяг нафтопродуктів у резервуарах вимірюється рівнемірами-лічильниками.
З актів зняття залишків нафтопродуктів на АЗС вбачається, що надлишок та нестача нафтопродуктів встановлено, як різниця облікованого залишку на момент перевірки згідно Х-звіту, та залишку нафтопродуктів згідно з показниками рівнемірів-лічильників, встановлених у кожному резервуарі.
Проте, в актах перевірки та додатках до них не зазначено інформації щодо методів, способів, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, як того вимагає Інструкція №281.
Крім того, акт та інші матеріали перевірки не містять фактів неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, що використовується в господарській діяльності позивача, чи у змінному звіті за формою №17-НП, контролюючий орган не провів співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №17-НП та за формою № 13-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах.
Відтак, на думку суду, належними доказами не підтверджено нестачу чи надлишок пального на вказаних господарських одиницях позивача.
Крім того, стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає застосування фінансової санкції саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 808/8767/15), застосування такої санкції можливо до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операцій (такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/2402/16).
Податковою не надано доказів фактичної реалізації нафтопродуктів, які не обліковані у встановленому порядку, у зв'язку з чим відсутні підстави для накладення на позивача фінансових санкцій, передбачених статтею 20 Закону №265/95-ВР.
Також не встановлено непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у зв'язку з чим правові та фактичні підстави для застосування до позивача фінансової санкції, передбаченої статтею п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, відсутні.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки під час судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності в діях позивача порушень пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону № 265-95/ВР, тому з наведених вище мотивів та підстав, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 14.01.2025 № 0010950705, від 14.01.2025 № 0010940705.
Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, суд зазначає наступне.
Правовідносини щодо порядку подання до центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну, податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, регулюються ПК України, постановою КМУ від 24.04.2019 № 408, якою затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, постановою КМУ від 22.11.2017 №891, якою затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944, яким затверджено Формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі.
Відповідно до визначення, наведеного у пп. 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно з пп.14.1.224 п.14.1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Згідно з п. 230.1.3 ст. 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 230.1 статті 230 ПК України постановою КМУ від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемiрiв- лічильників рiвня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок № 891).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №891 обіг пального - це будь-які операції, що передбачають:
- фiзичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комiсiї, доручення, вiдповiдального зберігання та iншi операції):
- фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комiсiї, доручення, вiдповiдального зберігання та iншi операції).
Згідно з п. 6 Порядку №891 на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про:
- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах;
- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу на підставі показань витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу;
- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показання витратомірів та рівнемірів щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15 °С, крім показань паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів.
Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затверджено Наказом Міністерства фінансів України 27 листопада 2018 року № 944 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 р. за № 4/32975 (далі - Формат).
Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п.1 Розділу І Формату).
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Формату реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:
- довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (довідка 1);
- довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (довідка 2).
Довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального (п.3 Розділу ІІ Формату).
Згідно з п.5 Розділу ІІ Формату основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу.
В таблиці 3 Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри вказується інформація про дні в які акцизний склад не працює, зокрема дати дня, з початку якого акцизний склад не працює; дати дня, до закінчення якого акцизний склад не працює.
У випадку зміни даних здійснюється коригування Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.
Суд зазначає, що вимоги щодо складання електронного документу стосовно обсягу обігу пального на акцизному складі встановлені нормами абз. 13, 15 пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Так, електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників. В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Таким чином, із вищенаведеного слідує, що електронний документ заповнюється автоматично з приладів обліку пального та може заповнюватись відповідальною особою розпорядника акцизного складу без автоматичного формування даних тільки під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника.
Форму довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями.
Із актів фактичних перевірок слідує, що згідно даних АІС «Податковий Блок» ТОВ «ПТФ «Центр» у вказані в актах перевірки періоди з 21.12.2023 по 10.12.2024 та з 22.12.2023 по 10.12.2024 у поданих формах 10210401 «Довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» не формувало та не відображало у них (нульовий показник) даних, тобто підприємством подавалися Довідки з нульовими даними (356 довідок за період з 21.12.2023 по 10.12.2024 та 355 довідок за період з 22.12.2023 по 10.12.2024).
Суд зауважує, що дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, формуються програмою автоматично на підставі отриманих даних з рівнемірів-лічильників після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та в автоматичному режимі подаються до ДПС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Натомість, відповідачем не заперечується, що позивачем у поданих формах J0210401 «Довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» сформовані, подані та отримані податковою довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі пального з нульовими показниками.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до розрахунків сум штрафних фінансових санкцій, за порушення позивачем пп. 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України застосовано відповідальність, передбачену пп. 128-1.3 ст. 128.1 ПК України.
Згідно з пп. 128-1.3 ст. 128.1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що у цьому випадку склад податкового правопорушення настає саме за несвоєчасне формування та неподання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.
Натомість, контролюючим органом не заперечується, що позивачем у поданих формах 10210401 «Довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» своєчасно сформовані, подані та отримані податковою довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі пального. Вказані довідки наявні у матеріалах справи.
Суд зауважує, що податковим правопорушенням в розумінні п. 109.1 ст. 109 ПК України є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 2 цього самого пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Своєю чергою, як визначено пунктом 112.2 статті 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачено відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Таким чином, обов'язок доведення вини Кодексом покладено саме на контролюючий орган, без виконання якого особу не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
В цьому випадку ТОВ «Паливно-торгова фірма «Центр» у поданих формах 10210401 - "Довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" формувало та відображало дані про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі, що відображено у сформованих, поданих та отриманих податковою Довідках та не заперечується та не спростовано відповідачем.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що оскільки дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, формуються програмою автоматично на підставі отриманих даних з рівнемірів-лічильників, податкове правопорушення настає саме за несвоєчасне формування та подання таких довідок, а не щодо можливих невірних даних у їх змісті, тому у цьому випадку відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог п. 230.1.3 ст. 230 ПК України.
Тому податкові повідомлення-рішення від 13.01.2025 № 0008880902 та від 13.01.2025 № 0008620902 слід визнати протиправними та скасувати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 12885,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.01.2025 № 565 (а.с. 33).
Натомість відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити за пред'явлення цього адміністративного позову судовий збір у сумі 10307,36 грн. (1,5% від ціни позову, тобто, від 858946,86 грн та із застосуванням коефіцієнта пониження 0,8).
З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 10307,36 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 14.01.2025 № 0010950705, від 13.01.2025 № 0008880902, від 14.01.2025 № 0010940705, від 13.01.2025 № 0008620902.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Центр» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 10307,36 грн (десять тисяч триста сім гривень 36 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Центр» (43027, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Г. Гонгадзе, 5, код ЄДРПОУ 44613659).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя Р.С. Денисюк