15.05.2025
Справа № 482/985/25
Номер провадження 1-кс/482/393/2025
Іменем України
15 травня 2025 року місто Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області клопотання слідчого СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024152020000076 від 27.11.2024 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України про арешт майна, -
До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024152020000076 від 27.11.2024 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України про арешт:
- на 11/100 частки комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
- на транспортний засіб Peugeot Parther, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
На обґрунтування клопотання вказано, що 23.04.2020 одноособово ОСОБА_6 засновано товариство з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (далі - ТОВ «ТОКА») (код ЄДРПОУ 43600324).
В подальшому, частку ОСОБА_6 у статутному капіталі в розмірі 60% номінальною вартістю 30000 грн придбано ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу частки №1 у статутному капіталі Товариства, та акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства від 23.09.2020, а частку в розмірі 40% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 20000 грн придбано ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу частки №2 у статутному капіталі Товариства, та акту приймання-передачі частки (частини частки) від 23.09.2020 у статутному капіталі Товариства, яку 01.03.2021 призначено директором Товариства.
Упродовж 2021-2024 року учасники Товариства вносили до статутного капіталу додаткові кошти для збільшення статутного капіталу Товариства без зміни співвідношення часток, шляхом розподілу прибутку підприємства та особистими грошима.
Так, 15.03.2021 на загальних зборах учасників вирішено збільшити статутний капітал ТОВ «ТОКА» з 50 000 грн до 2 000 000 грн, шляхом збільшення часток учасників, а саме: ОСОБА_7 з 30 000 грн до 1 200 000 грн (частка в Товаристві 60%) та ОСОБА_5 з 20 000 грн до 800 000 грн (частка в Товаристві 40%) та прийнято рішення, що нерозподілений прибуток Товариства за 2020 рік учасники направляють на збільшення статутного капіталу Товариства, а саме на збільшення статутного капіталу Товариства ОСОБА_7 направив нерозподілений прибуток в розмірі 570 000 грн, ОСОБА_5 направила нерозподілений прибуток в розмірі 380 000 грн.
На Загальних зборах учасників Товариства 14.03.2024 вирішено збільшити статутний капітал Товариства з 2 000 000 грн до 5 100 000 грн шляхом збільшення часток учасників, а саме: ОСОБА_7 з 1 200 000 грн до 3 060 000 грн (частка в Товаристві 60%) та ОСОБА_5 з 800 000 грн до 2 040 000 грн (частка в Товаристві 40%).
Загалом, ОСОБА_7 у вищевказаний період сформував особистими коштами та за рахунок розподілу прибутку підприємства свою частку у Статутному капіталі Товариства у сумі 3 060 000 грн, таким чином повністю сформував належну йому частку в Товаристві в розмірі 60%.
У подальшому, у невстановлений у ході досудового розслідування час, місці, але не пізніше 01.09.2024, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», яка складала 60 % статутного капіталу, вартістю 3 060 000 грн, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства.
Відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, Статуту, Загальні збори Учасників Товариства (далі - Збори) є вищим органом управління Товариства. Кожен Учасник Товариства має право бути присутнім на Зборах, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного Зборів. Кожен Учасник Товариства на Зборах має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства. Частка в 1 (один) відсоток від розміру Статутного капіталу дорівнює 1 (одному) голосу.
Відповідно до п.п. 3 п. 7.2.4 Статуту, до виключної компетенції Зборів належить зміна розміру статутного капіталу Товариства.
Відповідно до п.п. 7.6.1, 7.6.2, 7.2.4 Статуту, рішення Зборів приймаються відкритим голосуванням. Рішення з питань, передбачених підпунктами 2, 3 та 12 пункту 7.2.2 цього Статуту, приймаються трьома чвертями голосів усіх Учасників, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення Зборів з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх Учасників, які мають право голосу з відповідних питань.
У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 01.09.2024, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», вартістю 3 060 000 грн, знаходячись у невстановленому слідством місці, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 повністю сформований внесок до статутного капіталу Товариства, умисно та протиправно, як директор Товариства склала довідку від 01.09.2024, до якої внесла завідомо неправдиві відомості про те, що на вказану дату ОСОБА_7 не сплатив свій внесок до статутного капіталу ТОВ «ТОКА» у жодній спосіб, а ні грошовими коштами, а ні рухомим майном, а ні будь-якими іншими майновими правами, після чого завірила довідку відбитком печатки ТОВ «ТОКА».
У подальшому, ОСОБА_5 , знаходячись 19.11.2024 за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Киндибине, вул. Горького, 13/3, продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, направлених на заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», достовірно знаючи, що ОСОБА_7 у повному обсязі сформований внесок до статутного капіталу Товариства, діючи умисно склала протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «ТОКА» від 19.11.2024 до якого внесла недостовірні данні про несплату ОСОБА_7 внеску до статутного капіталу товариства та виключення у зв'язку з цим його зі складу учасників ТОВ «ТОКА».
Вказаний протокол, якій містить недостовірні дані, ОСОБА_5 підписала 19.11.2024, знаходячись за адресою: м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 37, у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_8 , яка засвідчила нотаріально справжність її підпису.
Після цього, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи 20.11.2024 у приміщенні Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області, розташованої за адресою: м. Південне (Южне), проспект Григорівського десанту, 18, подала державному реєстратору ОСОБА_9 , складені нею та завірені нотаріально завідомо підроблені документи, а саме: нотаріально засвідчену копію протоколу №1 загальних зборів від 19.11.2024, а також копію Довідки від 01.09.2024, на підставі яких проведено реєстраційну дію «Державну реєстрацію змін складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи», шляхом вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про засновника товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» ОСОБА_7 .
У подальшому, 20.11.2024, продовжуючи свої умисні протиправні дії, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області за адресою: м. Південне (Южне), проспект Григорівського десанту, 18, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», подала державному реєстратору ОСОБА_9 для реєстрації, заздалегідь виготовлене нею Рішення №2 загальних зборів учасників ТОВ «ТОКА» від 19.11.2024 про зменшення статутного капіталу Товариства та перерозподіл часток учасника Товариства, відповідно до якого одноособово ОСОБА_5 на зборах учасників Товариства прийнято рішення про зменшення статутного капіталу Товариства, до 2 040 000 грн, 100 % розміру якого належить ОСОБА_5 , тим самим заволоділа часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА» у розмірі 60 % вартістю 3 060 000 грн.
30.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України. Санкція зазначеної статті передбачає позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №425617040 від 06.05.2025 встановлено, що у власності ОСОБА_5 , наявне нерухоме майно, у вигляді комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , з 11/100 частки власності, на підставі договору купівлі-продажу №105 від 24.09.2004.
Згідно інформації з територіального сервісного центру №4843 встановлено, що станом на 06.05.2025 за ОСОБА_5 , зареєстровано транспортний засіб Peugeot Parther, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
На обґрунтування необхідності арешту майна слідчий вказав, що з метою забезпечення завдань кримінального провадження, уникнення можливості відчуження майна яке підлягає можливій конфіскації, необхідно накласти арешт на належне підозрюваній ОСОБА_5 рухоме та нерухоме майно.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Частина 5 статті 170 КПК України зазначає - у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Перелік майна, що необхідно арештувати:
- 11/100 частки комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
- транспортний засіб Peugeot Parther, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Посилаючись на вищевикладене, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, уникнення можливості відчуження майна яке підлягає можливій конфіскації, слідчий просить слідчого суддю, накласти арешт на належне підозрюваній ОСОБА_5 вказане рухоме та нерухоме майно.
В судове засідання слідчий не з'явився.
Слідчий просив про розгляд клопотання за відсутності та повідомлення власника даного майна, його захисника чи представника, оскільки існує реальна загроза перереєстрації права власності вказаного майна, запобігання можливості його приховування або знищення, яке необхідно арештувати з метою забезпечення можливої конфіскації.
Враховуючи, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 було відчужено нерухоме майно, суд вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення власника та без його участі.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 206-2 КК України.
Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за №42024152020000076 від 27.11.2024 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкцією ч. 3 ст. 206-2 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно ч.4 ст. 170 зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на 11/100 частки комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; на транспортний засіб Peugeot Parther, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати, про необхіність арешту вказаного майна, в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Відповідно до статті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. ст.117,170-173 КПК України, слідчий суддя-
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт (заборонити відчуження та розпорядження) на:
- 11/100 частки комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
- транспортний засіб Peugeot Parther, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
3. Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1