15.05.2025
Справа № 482/2443/24
Номер провадження 2/482/77/2025
Іменем України
15 травня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
встановив:
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Ярмуша В.В., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , як до спадкоємця майна покійної ОСОБА_3 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, який позивачка придбала у ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання права власності на даний будинок..
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.03.2014 року позивачка придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому ОСОБА_3 передала позивачці ключі від будинку та правовстановлюючі документи на нього, а також сторони домовилися про нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу в майбутньому.
Проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, у зв'язку із чим позивачка безповоротно втратила можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаного майна, а тому, посилаючись на викладене, просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна та визнати за нею право власності на це майно.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, але від її представника - адвоката Ярмуша В.В. до суду надійшла заява про підтримання позовної заяви та про розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, не заперечував проти їх задоволення, справу просив розглядати за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
26.03.2014 року ОСОБА_3 склала письмову розписку про те, що вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 48000,00 грн. за проданий нею житловий будинок в АДРЕСА_1 . Зобов'язалася оформити нотаріально вказаний житловий будинок на ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 14.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 18.02.1992 року державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 234, ОСОБА_3 , за життя, успадкувала після смерті своєї матері, житловий будинок з надвірними спорудами в с. Новопетрівське Новоодеського району Миколаївської області.
Відповідно до реєстраційного посвідчення Вознесенського міжміського бюро технічної інвентаризації № 418 від 16.03.1992 року, на підставі вказаного вище свідоцтва про право на спадщину, посвідчено право власності ОСОБА_3 на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки комунального підприємства «Новоодеське бюро технічної інвентаризації» від 22.04.2025 року № 104, власником нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_3 .
Відповідно до копії спадкової справи № 186/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадщину, після смерті останньої прийняв її син ОСОБА_2 , який 03.06.2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше майно.
Крім того, з матеріалів спадкової справи встановлено, що за життя, а саме 26.03.2014 року ОСОБА_3 склала заповіт, який було посвідчено секретарем Новопетрівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 57, за яким ОСОБА_3 заповіла житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .
Також згідно з витягом з реєстру Костянтинівської територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.02.2014 року.
Крім того, згідно із спадковою справою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у свої спадкові права щодо житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , не вступав. Відповідно до заяви від 05.03.2025 року про визнання позову вказав, що не має жодного відношення до вказаного будинку, оскільки такий ОСОБА_2 заповідала позивачці ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності до ч.ч. 1 і 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 337 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій будинок розташований, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 657 ЦПК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно положень ч. 4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Виходячи з викладено суд приходить до висновку, що покійній ОСОБА_3 дійсно, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, належав житловий будинок АДРЕСА_1 , який вона продала ОСОБА_1 , а тому, хоча сторони, у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 26 березня 2014 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 18.02.1992 року державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 234, належав ОСОБА_3 .
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.М. Кічула