15.05.2025
Справа № 482/989/25
Номер провадження 1-кс/482/394/2025
Іменем України
15 травня 2025 року місто Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024152020000076 від 27.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст.358 КК України про арешт майна, -
До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №№42024152020000076 від 27.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст.358 КК України про арешт майна шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження та розпорядження до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України, за адресами:
-АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 код платника податків( НОМЕР_1 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;
-АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 код платника податків( НОМЕР_1 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;
-АДРЕСА_3 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 код платника податків( НОМЕР_2 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
На обґрунтування клопотання вказано, 23.04.2020 одноособово ОСОБА_6 засновано товариство з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (далі - ТОВ «ТОКА») (код ЄДРПОУ 43600324).
В подальшому, частку ОСОБА_6 у статутному капіталі в розмірі 60% номінальною вартістю 30 000 грн придбано ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу частки №1 у статутному капіталі Товариства та акту приймання приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства від 23.09.2020, а частку в розмірі 40% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 20 000 грн придбано ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу частки №2 у статутному капіталі Товариства та акту приймання приймання-передачі частки (частини частки) від 23.09.2020 у статутному капіталі Товариства, яку 01.03.2021 призначено директором Товариства.
Упродовж 2021-2024 року учасники Товариства вносили до статутного капіталу додаткові кошти для збільшення статутного капіталу Товариства без зміни співвідношення часток, шляхом розподілу прибутку підприємства та особистими грошима.
Так, 15.03.2021 на загальних зборах учасників вирішено збільшити статутний капітал ТОВ «ТОКА» з 50 000 грн до 2 000 000 грн, шляхом збільшення часток учасників, а саме: ОСОБА_7 з 30 000 грн до 1 200 000 грн (частка в Товаристві 60%) та ОСОБА_8 з 20 000 грн до 800 000 грн (частка в Товаристві 40%) та прийнято рішення, що нерозподілений прибуток Товариства за 2020 рік учасники направляють на збільшення статутного капіталу Товариства, а саме на збільшення статутного капіталу Товариства ОСОБА_7 направив нерозподілений прибуток в розмірі 570 000 грн, ОСОБА_8 направила нерозподілений прибуток в розмірі 380 000 грн.
На Загальних зборах учасників Товариства 14.03.2024 вирішено збільшити статутний капітал Товариства з 2 000 000 грн до 5 100 000 грн шляхом збільшення часток учасників, а саме: ОСОБА_7 з 1 200 000 грн до 3 060 000 грн (частка в Товаристві 60%) та ОСОБА_8 з 800 000 грн до 2 040 000 грн (частка в Товаристві 40%).
Загалом, ОСОБА_7 у вищевказаний період сформував особистими коштами та за рахунок розподілу прибутку підприємства свою частку у Статутному капіталі Товариства у сумі 3 060 000 грн, таким чином повністю сформував належну йому частку в Товаристві в розмірі 60%.
У подальшому, у невстановлений у ході досудового розслідування час, місці, але не пізніше 01.09.2024, у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», яка складала 60 % статутного капіталу, вартістю 3 060 000 грн, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства.
Відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, Статуту, Загальні збори Учасників Товариства (далі - Збори) є вищим органом управління Товариства. Кожен Учасник Товариства має право бути присутнім на Зборах, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного Зборів. Кожен Учасник Товариства на Зборах має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства. Частка в 1 (один) відсоток від розміру Статутного капіталу дорівнює 1 (одному) голосу.
Відповідно до п.п. 3 п. 7.2.4 Статуту, до виключної компетенції Зборів належить зміна розміру статутного капіталу Товариства.
Відповідно до п.п. 7.6.1, 7.6.2, 7.2.4 Статуту, рішення Зборів приймаються відкритим голосуванням. Рішення з питань, передбачених підпунктами 2, 3 та 12 пункту 7.2.2 цього Статуту, приймаються трьома чвертями голосів усіх Учасників, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення Зборів з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх Учасників, які мають право голосу з відповідних питань.
У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 01.09.2024, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», вартістю 3 060 000 грн, знаходячись у невстановленому слідством місці, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 повністю сформований внесок до статутного капіталу Товариства, умисно та протиправно, як директор Товариства склала довідку від 01.09.2024, до якої внесла завідомо неправдиві відомості про те, що на вказану дату ОСОБА_7 не сплатив свій внесок до статутного капіталу ТОВ «ТОКА» у жодній спосіб, а ні грошовими коштами, а ні рухомим майном, а ні будь-якими іншими майновими правами, після чого завірила довідку відбитком печатки ТОВ «ТОКА».
У подальшому, ОСОБА_8 , знаходячись 19.11.2024 за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Киндибіне, вул. Горького, 13/3, продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, направлених на заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», достовірно знаючи, що ОСОБА_7 у повному обсязі сформований внесок до статутного капіталу Товариства, діючи умисно склала протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «ТОКА» від 19.11.2024 до якого внесла недостовірні данні про несплату ОСОБА_7 внеску до статутного капіталу товариства та виключення у зв'язку з цим його зі складу учасників ТОВ «ТОКА».
Вказаний протокол, якій містить недостовірні дані, ОСОБА_8 підписала 19.11.2024, знаходячись за адресою: м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 37, у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_9 , яка засвідчила нотаріально справжність її підпису.
Після цього, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи 20.11.2024 у приміщенні Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області, розташованої за адресою: м. Південне (Южне), проспект Григорівського десанту, 18, подала державному реєстратору ОСОБА_10 , складені нею та завірені нотаріально завідомо підроблені документи, а саме: нотаріально засвідчену копію протоколу №1 загальних зборів від 19.11.2024, а також копію Довідки від 01.09.2024, на підставі яких проведено реєстраційну дію «Державну реєстрацію змін складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи», шляхом вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про засновника товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» ОСОБА_7 .
У подальшому, 20.11.2024, продовжуючи свої умисні протиправні дії, ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області за адресою: м. Південне (Южне), проспект Григорівського десанту, 18, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА», подала державному реєстратору ОСОБА_10 для реєстрації, заздалегідь виготовлене нею Рішення №2 загальних зборів учасників ТОВ «ТОКА» від 19.11.2024 про зменшення статутного капіталу Товариства та перерозподіл часток учасника Товариства, відповідно до якого одноособово ОСОБА_8 на зборах учасників Товариства прийнято рішення про зменшення статутного капіталу Товариства, до 2 040 000 грн, 100 % розміру якого належить ОСОБА_8 , тим самим заволоділа часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ «ТОКА» у розмірі 60 % вартістю 3 060 000 грн.
30.04.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України. Санкція зазначеної статті передбачає позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
До повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_8 було зареєстровано майно за адресами:
-Миколаївська область м. Миколаїв, проспект Героїв України, будинок 75г, квартира
АДРЕСА_4 .
-АДРЕСА_3 .
Проте, в ході досудового розслідування встановлено, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 - 19.03.2025 перереєстровано на ОСОБА_4 код платника податків( НОМЕР_1 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та договору дарування від 29.03.2025 №202.
Нерухоме майно за адресою:АДРЕСА_2 , перереєстровано на ОСОБА_4 код платника податків( НОМЕР_1 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та договору дарування від 26.03.2025 №204.
Нерухоме майно за адресою:АДРЕСА_3 , перереєстровано на ОСОБА_5 код платника податків( НОМЕР_2 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та договору дарування від 06.05.2025 №1087.
З викладеного вбачається з урахуванням спричинено збитку Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОКА» понад 3 млн. грн. ОСОБА_8 вжила заходи щодо перереєстрації на інших осіб наявного майна з метою невідшкодування у подальшому завданого збитку вказаному Товариству.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Частина 5 статті 170 КПК України зазначає - у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально правового характеру у виді конфіскації майна.
Посилаючись на вищевикладене, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, подальшого уникнення можливості відчуження майна, яке підлягає можливій конфіскації, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження та розпорядження, до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.
Прокурор у судове засідання не з'явився.
Прокурор просив про розгляд клопотання за відсутності власників даного майна, а також їхніх захисників чи представників, оскільки існує реальна загроза перереєстрації права власності на вказане майно, запобігання можливості його приховування або знищення, яке необхідно арештувати з метою забезпечення можливої конфіскації.
У зв'язку з тим, що вказане майно під час досудового розслідування вже було відчужено на користь інших осіб, є підстави вважати, що вказане нерухоме майно може і в подальшому бути відчужено, а тому є підстави для розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення власника такого майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України неявка вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст.358 КК України.
Відомості за даними фактами внесені до ЄРДР за №42024152020000076 від 27.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст.358 КК України.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного. Подане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України. Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст.132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого. Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Незастосування арешту на вищевказане майно може привести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею враховані вимоги пп.1, 2, 5 ч.2 ст.173 КПК України. Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на майно, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, подальшого уникнення можливості відчуження майна, яке підлягає можливій конфіскації, необхідно накласти арешт на належне вказаним вище особам нерухоме майно.
Тому слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження та розпорядження, до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України щодо вказаного майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати, що вище зазначене нерухоме майно під час досудового розслідування було відчужено підозрюваною, обмеження права власності на це майно на даному етапі досудового розслідування є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, подальшого уникнення можливості відчуження майна, яке підлягає можливій конфіскації.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Відповідно до статті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 372, КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження та розпорядження до скасування арешту в порядку, встановленому КПК України, за адресами:
-АДРЕСА_1 яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , код платника податків( НОМЕР_1 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;
-АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , код платника податків( НОМЕР_1 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;
-АДРЕСА_3 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , код платника податків( НОМЕР_2 ), відповідно витягу від 06.05.2025 з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1