Справа №760/15933/24 1-кс/760/6944/24
26 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000127 від 14 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статтею 111-1 Кримінального кодексу України підозрюваній:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новоайдар, Новоайдарського р-ну, Луганської обл., українки, громадянці України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
Клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження № 22023130000000127 від 14 лютого 2024 року, відповідає вимогам статей 183, 184 КПК України.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу РФ, не пізніше 25.01.2023 (точної дати органом досудового розслідування на даний час не встановлено) з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування до органів виконавчої влади т.зв. «лнр», добровільно прийняла рішення сприяти окупаційній адміністрації з метою впровадження так званого «законодавства ЛНР» та виконання службових обов'язків, покладених на неї окупаційною владою.
З цією метою ОСОБА_6 не пізніше 25.01.2023 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), будучи обізнаною про факт ведення рф агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Луганської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, впровадження так званого «законодавства лнр» та виконання службових обов'язків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, погодилась на пропозицію невстановлених представників незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, так званої «Администрации Новоайдарского района Луганской народной республики» добровільно зайняти посаду начальника сектора «Ведения Государственного реестра изберателей», тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Разом з цим, займаючи посаду начальника сектору державного реєстру виборців, ОСОБА_6 керується так званим законом «луганської народної республіки» №70-ІІ від 02.10.2015 року «О государствевном реестре изберателей» відповідно до якого виконує наступні обов'язки:
- здійснює загальну організацію роботи очолюваного нею незаконно, створеного окупаційною владою органу влади на користь країни-агpecopa;
- забезпечує ведення реєстру виборців в порядку, встановленому законом лнр та розпорядником Реєстру;
- вносить до бази даних ресєтру нові записи, вносить зміни до бази даних ресєтру, знищує записи бази даних Реєстру на підставах та у порядку встановленому законом лнр;
- здійснює візуальний і автоматизований контроль повноти і коректності даних в реєстрі;
- веде облік усіх дій щодо зміни бази даних ресєтру у порядку та за формою, яка встановлена розпорядником реєстру
- приймє учать в медійних заходах, які проводяться окупаційною адміністарцією представляючи сектор державного реєстру виборців.
Таким чином ОСОБА_6 перебуваючи на займаній посаді, з моменту свого призначення та по даний час, усвідомлюючи протиправний характер своїх умисних дій, направлених на повалення основ національної безпеки України та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи злочинні наміри та цілі, будучи наділеною організаційно-розпорядчими функціями, маючи вплив на осіб, які перебувають під її прямим підпорядкуванням, здійснює загальну організацію роботи очолюваного нею підрозділу у незаконно створеному окупаційною владою органі влади на користь країни-агpecopa, а також забезпечуючи ведення реєстру виборців, чим приймає безпосередню участь в організації та проведенні незаконних виборів та референдумів на тимчасово окупованій території.
За таких обставин, ОСОБА_7 , добровільно зайняла посаду начальника сектора «Ведения Государственного реестра изберателей» у незаконному органі виконавчої влади, створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Луганської області, з метою виконання рішень окупаційної адміністрації, спрямованих на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою-агресором частини території України, шляхом впровадження так званого «законодавства ЛНР».
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється органом досудового розслідування у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
12.06.2024 у рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
12.06.2024 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик останньої на 13.06.2024, 14.06.2024, 17.06.2024, опубліковано на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур'єр», за результатами чого підозрювана до органу досудового розслідування не з'явилась.
12.06.2024 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик останньої на 13.06.2024, 14.06.2024, 17.06.2024, опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора», за результатами чого підозрювана до органу досудового розслідування не з'явилась.
Станом на теперішній час, будь-яких відповідей на належне повідомлення про підозру до органу слідства від ОСОБА_6 не надходило, що свідчить про її умисне ухилення від органів досудового розслідування.
Згідно з матеріалів кримінального провадження підозрювана ОСОБА_6 , перебуває на території Луганської області, яка на даний час тимчасово окупована.
18.06.2024 підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено у розшук, про що винесено постанову про оголошення у розшук.
У клопотанні поставлене питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із існуванням ризиків переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставини вчинення кримінального правопорушення; здійснювати вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни ними показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до частини 1 статті 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваної, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статті.
Згідно частини 6 статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає можливим здійснювати розгляд клопотання за відсутності підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра не була вручена, а повідомлення про виклик ОСОБА_6 взагалі не могла отримати. Повідомив, що у нього немає зв'язку з ОСОБА_6 , узгодить позицію немає можливості.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що пред'явлена органом досудового розслідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозра ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідає вимогам статей 276-278 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_6 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшов своє підтвердження ризик переховування від органів досудового розслідування, у якому вона підозрюється, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, тривалий час перебуває у розшуку, оскільки переховується від органів слідства та суду. Крім того, на даний час підозрювана ОСОБА_6 знаходиться на окупованій території України, у зв'язку з чим була оголошена у розшук.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_6 , її майновий та сімейний стан, обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній вразі визнання ОСОБА_6 винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбаченого частиною 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до частини 6 статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 18.06.2024 року перебуває у розшуку, і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 303, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до частини 6 статті 193 КПК України після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1