Справа №760/14712/24 1-кс/760/6525/24
23 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській обл. ОСОБА_5 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000397 від 15 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статтею 111-1 Кримінального кодексу України підозрюваній:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Талаківка, Маріупольського р-ну, Донецької обл., українки, громадянці України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
Клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження № 22024101110000397 від 15 травня 2024 року, відповідає вимогам статей 183, 184 КПК України.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , виконуючи обов'язки директора (завідуючого) закладу дошкільної освіти, керувалась у своїй діяльності положеннями Закону України «Про дошкільну освіту» від 01.04.2022 №2179-ІХ (зі змінами та доповненнями) та була обізнана, що згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про дошкільну освіту» держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компоненту дошкільної освіти).|
Також останній достеменно було відомо, що згідно положень ст. 7 вказаного вище Закону, завданнями дошкільної освіти є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей іншій націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.
Відповідно до вказаного, в ході виконання свої службових обов'язків, ОСОБА_6 , керувалась Базовим компонентом дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти), затверджений наказом Міністерства освіти та науки України від 12.01.2021 №33, згідно положень якого Базовий компонент дошкільної освіти - це державний стандарт, що визначає вимоги до обов'язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку (6 (7) років), а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародник стандартів якості освіти. Державний стандарт, орієнтований на збагачень виховних традицій українського суспільства сучасними досягненнями та прогресивними світовими тенденціями у сфері освіти. Дошкільна освіта є невід'ємним складником та першим рівнем у системі освіти (нульовий рівень Національної рамки кваліфікацій), стартовою платформою особистісного розвитку дитини.
Таким чином, ОСОБА_6 , усвідомлювала значення дошкільне освіти для дитини та її вплив на формування у дитини світогляду т відношення до батьківщини, а також була обізнана, що здійснення освітньої діяльності в закладах дошкільної освіти в Україні проводиться на підставі зазначених вище нормативно-правових актів та у відповідності до Державного стандарту дошкільної освіти, в основу якого покладено традиційні для дошкільної освіти ідеї гуманістичної педагогіки, спрямоване на гуманне ставлення до дитини, теорії природо відповідності, за якою дитині треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу, ідеї про патріотичне та громадянське виховання.
Разом з тим, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та окупації смт. Талаківка, Донецької області ОСОБА_6 , продовжила виконувати обов'язки директора (завідуючої комунального закладу дошкільної освіти ясла-садок №93 «Зернятко» комбінованого типу Сартанської селищної ВЦА Донецької області.
В подальшому 30.11.2022 на території окупованого м. Маріуполю окупаційною адміністрацією держави-агресора створене так зване «Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учрежден Талаковский «ясли-сад «Зернышко», комбинированного типа администрации города Мариуполя» (юридична адреса: м. Маріуполь, смт. Талаківка, вул. Соборна 237; ОГРН наданий окупаційною адміністрацією держави агресора: 1229300138540; керівник/завідуючий: ОСОБА_6 ; відомо про види діяльності організації у відповідності з даними ЄДРЮО (рус. ЕГРЮЛ): основний код 85.11: освіта дошкільна).
При цьому, згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628-111 (зі змінами та доповненнями) заклад дошкільної освіти начальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
В свою чергу, ОСОБА_6 , розуміючи, що територія смт. Талаківка, Донецької області окупована і протиправно встановлено владу окупаційної адміністрації держави-агресора, знаючи, що заклади дошкільної освіти в Україні здійснюють свою діяльність за українським законодавством, зокрема відповідно до Державного стандарту дошкільної освіти, діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні, реалізуючи рішення та дії держави-агресора, спрямовані на організацію освітнього процесу, впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти на захоплених рф територіях Донецької області, добровільно погодилася на пропозицію невстановлених представників так званої «адміністрації м. Маріуполя», щодо незаконного призначення її «директором» у так званому «Муниципальному бюджетному дошкольну образовательному учреждении Талаковский «ясли-сад «Зернышко» комбинированного типа администрации города Мариуполя».
Усвідомлюючи все вищевикладене; а також, злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, діючи з прямим умислом, не пізніше 18.04.2023, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території - смт. Талаківка, Донецької області, діючи умисно, реалізуючи свій і злочинний умисел, з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти на захоплених рф територіях Донецької області, а також з метою вчинення умисних дій спрямованих на руйнування системи освіти; як фахової української, тобто державної освіти в цілому - не маючи законних підстав та повноважень, перебуваючи на посаді директора запровадила в так званому «Муниципальному бюджетному, дошкольному образовательному учреждении «ясли-сад «Невский» комбинированного типа администрации города Мариуполя» навчальні програми держави агресора та побудувала навчальний процес за стандартами освіти держави-агресора.
В свою чергу, у відповідності до статті федерального конституційного закону «о принятии в российскую федерацию донецкой народной республики и образования в составе российской федерации нового субъекта - донецкой народной республики» от 04.10.2022 №5-ФКЗ (погоджений державною думою рф 03.10.2022 та погоджений 04.10.2022 радою федерації) (далі закон №5- ФКЗ) донецька народна республіка приймається до російської федерації у відповідності з конституцією російської федерації та статею 4 федерального конституційного закону від 17.12.2001 №6-ФКЗ «О порядке принятия в российскую федерацию и образования в ее составе нового субъекта российской федерации».
Так, згідно частини 1 статті 4 закону 5-ФКЗ законодавчі та інші нормативні правові акти російської федерації діють на території донецької народної республіки з дня прийняття в російську федерацію донецької народної республіки і створення у складі російської федерації нового суб'єкту якщо інше не передбачене дійсним федеральним конституційним законом.
В свою чергу, згідно ч.4 ст. 10 федерального закону «Об образовании ї Российской Федерации» від 29.12.2012 №273-Ф3 (в редакції від 04.08.2023 (далі - Закон №273-Ф3) в російській федерації встановлюються наступні рівн загальної освіти: 1) дошкільна освіта; 2) начальна загальна освіта; 3) основи, загальна освіта; 4) середня загальна освіта.
Також, згідно п.1 ч.1 ст. 10 Закону 273-ФЗ система освіти включає в себе федеральні державні освітні стандарти і федеральні державні вимоги, освіти стандарти і самостійно встановлені вимоги, освітні програми різних видів рівня та/або спрямування.
В свою чергу, федеральні державні освітні стандарти (далі - ФДОС) - це сукупність вимог, обов'язкових при реалізації основних освітніх програм початкового загального, основного загального, середнього (повного загального, початкового професійного, середнього професійного і вищого професійної освіти освітніми закладами, які мають державну акредитацію.
Так, згідно наказу міністерства освіти і науки російської федерації від 17.10.2013 №1155 (зі змінами та доповненнями від 21.01.2019), зареєстрованого в міністерстві юстиції російської федерації від 14.11.2013 №30384, затверджено ФДОС дошкільної освіти.
Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого протиправного наміру, направленого на здійснення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі дошкільної освіти, визначеної «Федеральным законом «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ, будучі службовою особою, організувала навчальний процес, який відповідає стандартам освіти держави-агресора, зазначений ФГОС 1155 та забезпечила здійснення навчання учнів у так званому «Муниципальному бюджетному до школьному образоватеьному учереджденни Талаковський «ясли-сад «Зернышко» комбинированного типа администрации города Мариуполя» за підручниками та освітньою програмою рф.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється органом досудового розслідування у колабораційній діяльності, а саме у здійсненні громадянкою України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
21травня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
21 травня 2024 року у газеті «Урядовий кур'єр» опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_6 на 27 травня 2024, 28 травня 2024, 29 травня 2024.
Однак, підозрювана ОСОБА_6 , до слідчого управління для проведення процесуальних дій не з'явилась та про поважні причини неприбуття на виклик не повідомляла.
Згідно з матеріалів кримінального провадження підозрювана ОСОБА_6 , перебуває на території Донецької області, яка на даний час тимчасово окупована.
30 травня 2024 року постановою старшого слідчого 1 відділу СУ ГУ СБ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 підозрювану ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, у зв'язку з перебуванням останньої на тимчасово окупованій території.
У клопотанні поставлене питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із існуванням ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до частини 1 статті 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваної, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статті.
Згідно частини 6 статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає можливим здійснювати розгляд клопотання за відсутності підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Вважає, що порушено процесуальний порядок вручення підозри, а тому ОСОБА_7 не набула статусу підозрюваної. Також повідомив, що у нього немає зв'язку з ОСОБА_7 , узгодить позицію немає можливості, а тому вважає, що наявне порушення права на вільний вибір захисника підозрюваною.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що пред'явлена органом досудового розслідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозра ч. 3 ст. 111-1 КК України, відповідає вимогам статей 276-278 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_7 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшов своє підтвердження ризик переховування від органів досудового розслідування, у якому вона підозрюється, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, тривалий час перебуває у розшуку, оскільки переховується від органів слідства та суду. Крім того, на даний час підозрювана ОСОБА_7 знаходиться на окупованій території України, у зв'язку з чим була оголошена у міжнародний розшук.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_7 , її майновий та сімейний стан, обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній вразі визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбаченого частиною 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до частини 6 статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 30.05.2024 року перебуває у міжнародному розшуку, і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 303, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до частини 6 статті 193 КПК України після затримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1