Справа №209/2167/25
Провадження №1-кп/209/196/25
Іменем України
15 травня 2025 року Дніпровський районний суд м. Кам'янського у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024041790001077 та клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, без постійного місця реєстрації та проживання, раніше неодноразово судимого, останні рази:
- 25.06.2020 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 29.09.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. ст. 190 ч. 2, 70 ч. 4 до 4 років позбавлення волі, звільнений 15.08.2023 умовно-достроково на 7 місяців 27 днів;
- 22.11.2024 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 4 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК країни, суд -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 ..
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_5 вчинив під час випробування, встановленого попереднім вироком, в тому числі, особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років; наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні під час випробування, встановленого попереднім вироком, особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину, а саме у кримінальному правопорушенні проти життя та здоров'я людини та проти власності, не маючи місця проживання, роботи чи навчання, іншого законного джерела доходу та утриманців, тобто міцних та сталих соціальних зв'язків, які могли б утримувати його в межах міста, у будь-який час з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин може залишити межі міста/області; безперешкодно чинити спроби незаконного впливу на свідка у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 особисто або із залученням інших осіб, чи використовуючи сучасні засоби комунікації, безперешкодно чинити спроби незаконного впливу на свідка з метою спонукання його до ухилення від подальшої явки до суду, відмови від надання показань, надання неправдивих показань чи зміни показань у суді тощо; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: після встановлення працівниками поліції місця перебування ОСОБА_5 23.12.2024 року, останнім з метою уникнення покарання, що йому загрожує, скоїв спробу самогубства, що підтверджується показаннями допитаного свідка ОСОБА_7 , у зв'язку з тим ОСОБА_5 було госпіталізовано до КЗ КМР «МЛШМД» із діагнозом «проникаюче поранення черевної порожнини, поранення великого чепця, внутрішньочеревна кровотеча»; вчинити інше кримінальне правопорушення: враховуючи той факт, що громадянин ОСОБА_5 , раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкого злочину, а саме кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я людини та проти власності, що свідчить про те, що він не дотримується соціальних норм поведінки, не працевлаштований - може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Стверджує, що неможливо запобігти зазначеним ризикам, які не зменшились, які виправдовують тримання особи під вартою, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор та потерпіла кожен окремо підтримали клопотання, просили його задовольнити; обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 кожен окремо та разом не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали та обговоривши доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, дійшла наступного висновку.
З'ясовано, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18 травня 2025 року без визначення розміру застави.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Статтею 199 КПК України передбачений порядок продовження строку тримання під вартою, зокрема ч. 3 даної статті передбачає, що клопотання про продовження строків тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я людини та тяжкого - проти власності, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, офіційно не працевлаштований, не одружений, який не має місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які аргументовано посилається прокурор у своєму клопотанні, які на сьогоднішній день не зменшились.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема, ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, того, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Даний висновок також не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
А тому, продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою є виправданим, а підстави для обрання менш обтяжливого запобіжного заходу відсутні.
Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються останньому,в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної його процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за даних умов.
Будь-які інші обставини, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 липня 2025 року без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1