Справа № 209/3383/25
Провадження № 1-кп/209/222/25
15 травня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого (адвоката) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Кам'янського обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041790000252 від 02.04.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
27.02.2009 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано 6 місяців за вироком Кіровського районного суду від 18.09.2008 до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
22.05.2012 Дніпровським районним судом м Дніпродзержинськ за ст. 395 КК України до арешту строком 3 місяці;
14.04.2014 Заводським районним судом м.Дніпродзержинськ за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська відмінено іспитовий строк, покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі;
29.04.2020 року Дніпровським райсудом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст.186, ст.185, ч.2 ст.309 , ч. 1 ст.70 КК України до позбавлення волі до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
21.07.2020 року Петриківським судом по ст.263 ч.2, ч.1, 185 ч.1, ч.З, 70 ч.1 КК України до 3 років 6-ти місяців позбавлення волі, строк відбування покарання із 27.01.2020 року.
08.09.2020 вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2ст.185, ч.4ст.70КК України, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі, строком на 4 роки 1 місяць, строк відбування покарання із 27.01.2020 року.
02.06.2022 Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України дообмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначеним покарання шляхом поглинення покарань призначеним за даним вироком та за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.09.2020, до відбуття покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі. 16.12.2022 Софіївським районним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2022 більш суворим покаранням призначеним за вироком від 31.05.2022 та остаточно призначити до відбуття 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.05.2023 вирок суду від 02.06.2022 змінити: звільнити від призначеного покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України виключити з вироку суду від 02.06.2022 ч. 4 ст. 70 КК України, вирок Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 08.09.2020 виконувати самостійно.
28 квітня 2025 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності.
Так, 03.02.2025 року, у денний час доби (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 перебував на зупинці громадського транспорту «Зелений папугай» по б. Будівельників у м. Кам'янське, де побачив раніше незнайому йому ОСОБА_6 , у якої при собі був мобільний «Xiaomi Redmi 12C», синього кольору, об'ємом пам'яті 4/128 Gb, IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про те, що Указом Президента України від №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку зі збройною агресією РФ та повномасштабним вторгненням на територію України введено режим воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи в зазначеному місці, у вказаний час, керуючись корисливим мотивом, впевнившись, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 відволіклась та не спостерігає, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів з пакету, що знаходився поруч з потерпілою ОСОБА_6 , таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12С», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , яка майнової цінності для потерпілої не становить, які належать потерпілій ОСОБА_6 .
Заволодівши вищевказаним мобільним телефоном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та у подальшому розпорядився зазначеним вище майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди у розмірі 3 907 гривень 40 коп, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано ч. 4 ст. 185 КК України, що виразилось у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану
У підготовчому судовому засіданні сторонами кримінального провадження подана угода про визнання винуватості, укладена 15 травня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншої сторони, в присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , та за письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 на укладення угоди, добровільно, за ініціативою обвинуваченого, згідно якої ОСОБА_4 , беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 4 ст. 185 КК України, обставиною, що пом'якшує його покарання, є щире каяття та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 місяці, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.04.2025, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років 3 місяці.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та за невиконання згідно вимог ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.
В підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що розуміє та обізнаний із наданими йому законом правами, наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. ст. 473, 474, 476КПК України, пред'явлене йому обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі за вказаних в обвинувальному акті обставинах. У вчиненому щиро кається. Угоду уклав добровільно, будь-якого насильства, примусу та погроз до нього не застосовувалося, укладення ним угоди не є наслідком будь-яких обіцянок чи інших обставин, ніж ті, що зазначені в угоді. Просить затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому засіданні зазначив, що надана суду угода відповідає вимогам закону, тому просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджену міру покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому засідання вказала, що угода про визнання винуватості укладена відповідно до норм чинного законодавства та просить затвердити укладену між прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_7 угоду про визнання винуватості, пояснила, що обвинуваченому зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.ст. 473, 474, 476 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче засіданні не з'явилася, надала до суду заяву, у якій просила підготовче засідання по кримінальному провадженню №12025041790000252 від 02.04.2025 проводити без її участі.
Сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи без участі потерпілої, яка 15 травня 2025 року надали письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншої сторони, в присутності захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
У цьому кримінальному провадженні угода між прокурором та ОСОБА_4 складена та підписана 15.05.2025 у присутності захисника, адвоката - ОСОБА_5 про що свідчать підписи останніх у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні.
У п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів, що свідчить про дотримання вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України.
Згідно з положеннями абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні складові елементи, передбачені зазначеною нормою.
Укладена між прокурором та обвинуваченою угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 .
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1,4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди обвинуваченим ОСОБА_4 є добровільною, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
У підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, виходячи з меж судового розгляду, які визначаються змістом угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що факт вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження в суді, а його дії при укладенні угоди вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше неодноразового судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, дітей на утриманні не має.
До обставин, які пом'якшують покарання суд, на підставі ч.1 ст.66 КК України, відносить щире каяття .
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочину.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій, суд врахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь тяжкості скоєного правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд дійшов висновку, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді.
Узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.04.2025, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років 3 місяці, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Саме таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципу пропорційності, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та буде відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Таким чином, суд дійшов висновку, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тому угода про визнання винуватості, укладена 15 травня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілої ОСОБА_6 , підлягає затвердженню.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Так, вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.04.2025, який на час постановлення цього вироку не набрав законної сили, ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі.
При призначені покарання, суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №766/39/17 провадження № 51-8867кмо18 від 01.06.2020 року, при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили: якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів).
Враховуючи, що у даній справі ОСОБА_4 вчинив злочини до постановлення вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.04.2025, остаточне покарання слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, а саме за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Також в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 з врахуванням правил ч.5 ст.72 КК України, слід зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.04.2025, починаючи з 27.02.2025 та до набрання цим вироком законної сили.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не обирався. Виходячи з цього, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 у цьому провадженні має рахуватись з часу набрання вироком законної сили.
Відповідно до положень ст. 174 КПК України, вирішити питання щодо скасування арешту майна.
Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 1047/25 від 08.04.2025 сумі 400 чотириста) гривень 00 копійокпідлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 376, 468, 469, 472- 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025041790000252, укладену 15 травня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 за письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.04.2025, більш суворим покаранням призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
ОСОБА_4 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.04.2025, починаючи з 27.02.2025 та до набрання цим вироком законної сили, з врахуванням правил, передбачених ст.72 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.04.2025 у справі № 209/2851/25 (провадження № 1-кс/209/332/25), на мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 12С», синього кольору, об'ємом пам'яті 4/128 ГБ, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який було вилучено 07.04.2025 року, а саме з метою збереження речових доказів з забороною їх відчуження, розпорядження, та права користування.
Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 12С», синього кольору, об'ємом пам'яті 4/128 ГБ, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні в камері схову СВ ВП №1 Кам'янського РУП повернути власнику - ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1047/25 від 08.04.2025 в сумі 400 чотириста) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам'янського до Дніпровського апеляційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку із урахуванням положень ст. 389-1 КК України.
Суддя: ОСОБА_1