Провадження № 33/803/978/25 Справа № 243/61/25 Суддя у 1-й інстанції - Соловйова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
14 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Кривий Ріг, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2025 року якою,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, волонтера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., позбавлено права керувати транспортним засобом на строк 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції:
21.12.2024 року, о 11-12 год, в м. Слов'янськ, вул.. Шевченко, буд. 78, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Almera н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги:
З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Відео наявне в матеріалах справи складається із різних файлів і переривається. На момент керування транспортним засобом був тверезим, лише після приїзду додому випив горілки.
Працівники поліції не зупиняли його, а підійшли до вже припаркованого автомобілю.
Наголошує, що припинив рух авто через поломку двигуна. Після зупинки чекав на допомогу евакуатора, залишаючись біля авто. Працівники поліції під'їхали до нього пізніше.
Стверджує, що підстав для проходження ним огляду на стан сп'яніння не було. Жодних ознак сп'яніння в нього не було, їх вигадали працівники поліції, адже різкий запах з роту був викликаний ліками від болю в серці, які він прийняв одразу після зупинки. Працівниками поліції не були точно названі ознаки сп'яніння.
Рапорт інспектора та протокол про адміністративне правопорушення не можуть бути беззаперечними доказами у справі. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути доказом вчинення такого правопорушення. Інших же доказів вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП судом наведено не було.
Позиції сторін в суді:
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Висновки суду:
На підставі ч. 7ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В ст. 252 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року(надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із пунктом 3 розділу 1 Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 7розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з ч.ч.2,3,5 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №982620; диском з відеозаписом, в якому зафіксовані всі обставини скоєння ОСОБА_1 правопорушення; рапортом працівника поліції щодо обставин скоєння правопорушення водієм.
Твердження особи щодо того, що відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції не є безперервним, тому його можна вважати неналежним та недопустимим доказом, жодним чином не спростовує доведеності винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, так як обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються саме сукупністю доказів. При цьому, на відеозаписі з місця події зафіксовані необхідні складові об'єктивної сторони правопорушення, а саме факт відмови особою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Крім того, слід зазначити, що наявний відеозапис не є фрагментарним та відображає послідовну хронологію подій, які мали місце.
Відеозаписом, отриманим з камери, встановленої у службовому транспортному засобі працівників поліції, який рухався одночасно з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , зафіксовано рух транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 . Зазначена обставина спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції наблизились до нього вже після здійснення ним зупинки транспортного засобу. Вказаний відеозапис оцінюється апеляційним судом як доказ факту керування транспортним засобом та його зупинки під керуванням ОСОБА_1 саме на вимогу працівників поліції.
Апеляційним судом підтверджено, що на відеозаписах з камер працівників поліції безпосередньо не зафіксовано моменту виходу особи з транспортного засобу. Водночас, судом встановлено, що на цих же відеозаписах зафіксовано запитання працівника поліції до особи щодо транспортного засобу, яким вона керувала, а також дати та часу її зупинки. При цьому ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом та його зупинки. На запитання про наявність претензій до працівників поліції ОСОБА_1 відповів про їх відсутність. Будь-яких відомостей про несправність автомобіля та вимушеної зупинки у зв'язку із цими обставинами ОСОБА_1 поліцейським не повідомляв.
Також апеляційний суд зазначає, що на відеозаписі з місця зупинки чітко зафіксовано, як водій відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатору чи в закладі охорони здоров'я.
На відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції називає ознаку алкогольного сп'яніння, що наявна у особи, а саме різкий запах алкоголю з роту. Цим самим спростовується довід апеляційної скарги, що ознаки сп'яніння працівником поліції названі не були.
Щодо наявності або відсутності у особи ознак алкогольного сп'яніння апеляційний суд зазначає наступне. Норми діючого законодавства України не передбачають окремого виду огляду для виявлення ознак сп'яніння, разом з цим, виявлення у водія ознак сп'яніння є суб'єктивною думкою поліцейського, яку він складає на підставі аналізу дій водія під час спілкування із ним, а наявність або відсутність стану сп'яніння у водія перевіряється за допомогою проходження відповідного огляду. В даному випадку, водій ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Апеляційний суд зазначає, що рапорт та протокол не є самостійними беззаперечними доказами вини особи, у вчиненні адміністративного правопорушення, обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, в даному випадку рапорт та протокол поліцейського повністю узгоджується з іншими доказами у справі, а тому є належними та допустимими доказами.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КупАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив з наведенням відповідних мотивів.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя