14 травня 2025 року м. Рівне №460/3688/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАГРО" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
1.Стислий виклад позицій учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАГРО" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2025 №124133 на суму 17000 грн.
Позивач в обґрунтування позову зазначає про те, що відповідачем протиправно винесена Постанова №124133 від 04.02.2025 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн за те, що під час перевірки виявлено, що водій позивача не надав роздруківку даних роботи тахографа за період з 27.12.2024 з 12 год 18 хв по 02.01.2025 05 год 30 хв за відсутності бланку підтвердження діяльності. Позивач зазначає, що на місці зупинки водій пред'явив всі передбачені законом документи обліку режиму праці для цифрового тахографа, а саме протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, індивідуальну картку водія та сформовану автоматично з цифрового тахографа роздруківку даних роботи тахографа, а тому в діях підприємства відсутні жодні порушення, і підприємство і водій діяли у чіткій відповідності до закону, оскільки жоден нормативний акт не передбачає пред'явлення водієм автомобіля з цифровим тахографом бланку підтвердження діяльності за останні 28 днів, коли водій не керував. Позивач також зазначає про те, що протягом періоду з 27.12.2024 по 02.01.2025 водій не здійснював перевезень і виймав карту. В силу п. 6.4 Положення №340 перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності, однак це є його правом (а не обов'язком), при цьому водій має надати бланк підтвердження діяльності лише у разі відсутності карти водія. А тому позивач вважає, що відсутні факти, які б свідчили про порушення п. 3.3 Інструкції №385 та оскільки на момент перевірки хоч і був відсутній бланк підтвердження діяльності водія, проте за наявності у водія карти для цифрового тахографа та роздруківки даних роботи тахографа, констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в цьому випадку не має жодних підстав. На переконання позивача, відповідачем не було дотримано приписів Порядку №1567 щодо дотримання процедури розгляду матеріалів перевірки, оскільки жодного повідомлення про дату розгляду справи за адресою місцезнаходження підприємства не надходило, що позбавило підприємство законного права бути присутнім під час розгляду справи, подавати відповідні докази, пояснення, заперечення тощо. Крім того позивач зазначає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена неуповноваженою на те особою, оскільки вказана постанова винесена не керівником територіального органу відповідача, а виконуючим обов'язки начальника відділу. За наведеного, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
10.03.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де в обґрунтування заперечень проти задоволення позову вказав на те, що позивача притягнуто до відповідальності не за відсутність роздруківки з цифрового тахографа, а за відсутність інформації про час роботи та відпочинку водія за період з 27.12.2024 з 12 год 18 хв по 02.01.2025 05 год 30 хв, що підтверджується роздруківкою наданою водієм при проведенні перевірки. Наголошує, що водій повинен мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а також водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Відповідач просить врахувати суд ту обставину, що у разі невикористання індивідуальної картки водія не здійснюється фіксація режиму праці та відпочинку. Роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв у випадку невикористання картки не відображатиме інформацію про режим праці та відпочинку водія, фіксація режиму праці та відпочинку відбувається лише тоді, коли індивідуальна картка водія розміщена у слоті тахографа. Відповідач звертає увагу, що за умов невикористання особистої картки водія (а просто її наявності у водія, а не у слоті тахографа), така роздруківка не може бути надана, оскільки невикористання особистої картки водія спричиняє неможливість зробити і надати роздруківку роботи тахографа, що на переконання відповідача мало місце в даному випадку. В контексті зазначеного відповідач зазначає про те, що роздруківка є документом похідним від картки водія, адже процес її створення неможливий без використання картки в тахографі. Також відповідач зазначає, що лист-повідомлення про розгляд справи 04.02.2025 було відправлено на адресу позивача 20.01.2025, вказаний лист прибув у відділення 22.01.2025, а тому відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, позаяк обов'язок відповідача повідомити суб'єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Щодо повноважень в.о. начальника Відділу виносити постанову відповідач зазначає, що наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті на Мартинова Василя з 20.11.2024 покладено виконання обов?язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті до його призначення. Цим наказом Головою Державної служби України з безпеки на транспорті в межах повноважень та у спосіб визначені Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, здійснено призначення працівника територіального органу - Мартинова Василя тимчасово виконуючим обов?язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, а відтак Мартинов Василь станом на дату підписання ним постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №124133 від 04.02.2025 був у законний спосіб наділений відповідними повноваженнями. З огляду на вказане, відповідач вважає, що позивач порушив законодавство про автомобільний транспорт, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
13.03.2025 позивач подав відповідь на відзив, де в обґрунтування заперечень на доводи відповідача наведені ним у відзиві зазначає про те, що у зазначений у акті перевірки період водій не здійснював жодних перевезень, роздруківка даних роботи тахографа не формується за окремі дні, а звинувачення відповідача щодо відсутності у водія автомобіля з цифровим тахографом бланку підтвердження діяльності за тиждень коли водій не керував транспортним засобом не відповідають вимогам закону. Крім того позивач зазначає, що на момент розгляду справи у відповідача не було документального підтвердження повідомлення позивача про дату і час розгляду справи, а отже позивач вважає доводи відповідача безпідставними.
18.03.2025 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив де зазначив, що у водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом, на момент перевірки має бути в наявності чинна особиста картка водія, яку він повинен використовувати у відповідному слоті цифрового тахографа кожного дня протягом часу коли керував транспортним засобом та надавати уповноваженим посадовим особам роздруківки даних роботи тахографа за день перевірки та 28 попередніх днів. Відповідач повністю заперечує доводи позивача наведені ним у відповіді на відзив та вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.
21.03.2025 до суду надійшла відповідь позивача на заперечення на відповідь на відзив, де позивач зазначив про те, що законодавством не визначено жодного обов'язку для водіїв пред'являти роздруківку даних роботи тахографа за 28 попередніх днів, натомість норми законодавства зобов'язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 документів, картку водія або роздруківку даних роботи тахографа за день поїздки. Позивач вважає, що доводи відповідача покладені в основу заперечень на позов не спростовують протиправності прийнятої постанови та дій посадових осіб відповідача під час проведення перевірки транспортного засобу позивача, а тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 27.02.2025 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 27.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 визначено суддю Максимчука О. О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 03.03.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребував додаткові докази у сторін та встановив строки подання заяв по суті справи.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та 10.03.2025 подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
Позивач 13.03.2025 подав до суду відповідь на відзив, у якій виклав свої заперечення на відзив відповідача.
18.03.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача, а 21.03.2025 - відповідь на вказані заперечення від позивача.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАГРО" (код ЄДРПОУ 42672010) зареєстроване як юридична особа 05.12.2018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.02.2025.
Позивач є власником транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та транспортного засобу STAS S34-3AB, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
06.01.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті у с. Шепетин Рівненської області об 14 год 26 хв перевірено транспортні засоби DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 та STAS S34-3AB реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать позивачу, за кермом перебував водій ОСОБА_1 .
За результатами вказаної перевірки складено Акт №АР099056 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме, виявлено порушення статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія документами, а саме: відсутня інформація на паперовому носії про режим праці та відпочинку водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа (з 27.12.2024 12 год 18 хв по 02.01.2025 09 год 30 хв) за відсутності бланка підтвердження діяльності водія. У тому числі зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений з Актом перевірки, про що свідчить його особистий підпис.
В подальшому, матеріали вказаної перевірки були направлені для їх розгляду до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області.
Своїм листом від 20.01.2025 №5815/37/24-25 Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області (відповідач) повідомив позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт для надання пояснень і документів. Повідомлення про розгляд справи на 04.02.2025 направлялось відповідачем 20.01.2025 рекомендованим листом на поштову адресу позивача, що підтверджується списком поштових відправлень АТ "Укрпошта". Лист про розгляд справи прибув до відділення позивача 22.01.2025 та був отриманий позивачем 07.02.2025.
Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт була розглянута 04.02.2025, позивач на розгляд справи не прибув, клопотань, заяв чи пояснень по суті не надавав. За результатами розгляду 04.02.2025 в.о. начальника Відділу державною нагляду (контролю) у Рівненській області Мартиновим В. П. винесено постанову №124133 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2025 №124133 на суму 17000 грн.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду по суті спору.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом №2344-ІІІ, статтею 2 якого передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", “Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до статті 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 №442 (далі - Постанова №442) Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Постанова №103) затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) з дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
В ході розгляду справи з наявних у матеріалах справи копій документів судом встановлено, що старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті в с. Шепетин Рівненської області об 14 год 26 хв 06.01.2025 перевірено транспортні засоби DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 та STAS S34-3AB реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать позивачу, за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 , щодо дотримання вимог Закону №2344-ІІІ.
За результатами вказаної перевірки складено Акт №АР099056 від 06.01.2025 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме виявлено порушення статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія документами, а саме: відсутня інформація на паперовому носії про режим праці та відпочинку водія ОСОБА_1 з цифрового тахографа (з 27.12.2024 12 год 18 хв по 02.01.2025 09 год 30 хв) за відсутності бланка підтвердження діяльності водія.
Згідно з пунктом 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26 Порядку).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку).
З аналізу викладеного законодавства вбачається, що Порядком №1567 установлено обов'язок органу державного контролю повідомити суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб'єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.
При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17 та від 14 грудня 2023 року у справі №280/1426/20, від 21 грудня 2023 року у справі №560/11763/22, від 06 червня 2024 року у справі №340/1617/22.
Відповідно до матеріалів цієї справи повідомлення (запрошення) від 10.01.2025 на розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначений на 04.02.2025, відповідач направив позивачу рекомендованим листом із повідомленням 20.01.2025. Вказане підтверджується роздруківкою трекінгу з офіційного вебсайту Укрпошти. При цьому, цей факт позивачем не заперечується.
Тобто, відповідач виконав свій обов'язок щодо повідомлення суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. При цьому, таке повідомлення було надіслано завчасно.
Окрім того суд зауважує, що будь-яких інших обов'язків з цього приводу Порядок № 1567 на відповідача не покладає, оскільки в межах спірних правовідносин законодавець передбачив лише повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Вказана позиція суду відповідає висновкам викладеним в постанові Верховного Суду України від 27.02.2025 у справі №200/4035/23.
Крім того, суд звертає увагу, що такий рекомендований лист надійшов до поштового відділення (точки видачі) 22.01.2025, однак отриманий позивачем 07.02.2025.
Отже, фактично рекомендований лист з повідомленням позивачу був доставлений завчасно до розгляду справи в Відділі державного нагляду (контролю) в Рівненській області. Той факт, що позивач його забрав у відділенні Укрпошти лише 07.02.2025 і, як наслідок, не був обізнаний про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється судом як порушення останнім пункту 26 Порядку №1567.
Водночас, суд звертає увагу, що нормами Порядку №1567 не встановлено обов'язкової присутності суб'єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб'єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.
За наведеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачу достеменно було відомо про те, що позивачем не отримано повідомлень про розгляд справи, а Порядком №1567 не передбачена можливість розгляду справи без участі суб'єкта у разі відсутності інформації щодо вручення повідомлення про розгляд.
Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт була розглянута 04.02.2025, за результатами розгляду в.о. начальника Відділу державною нагляду (контролю) у Рівненській області Мартиновим В. П. винесено постанову №124133 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Щодо правомірності винесення оспорюваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу згідно зі статтею 60 Закону №2344-ІІІ по суті встановленого порушення, суд зазначає наступне.
Статтею 34 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
За змістом пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: 1) для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; 2) для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до обставин справи, під час перевірки 06.01.2025 щодо здійснення внутрішніх автотранспортних перевезень вантажу, перевізник не забезпечив водія документами, а саме відсутня інформація на паперовому носії про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 за період з 12 год 18 хв 27.12.2024 по 09 год 30 хв 02.01.2025.
Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).
Згідно з пунктом 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
У відповідності до пункту 1.5 Положення №340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: відпочинок - безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд; робочий час водія - час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Згідно з пунктом 2.1 Положення №340 до робочого часу водія включаються: а) змінний період керування; б) підготовчо-заключний період; в) час простоїв не з вини водія (у тому числі коли водій не зобов'язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв'язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу); г) час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів); ґ) час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення; д) час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі); е) час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов'язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм; є) половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем; ж) інший час, передбачений законодавством України.
Змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 10 годин не частіше ніж двічі на тиждень та 9 годин в інші дні. Змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшено понад норми, установлені пунктом 3.1 цього Положення, в разі виникнення непередбачуваних обставин (технічна несправність ТЗ, зупинення руху ТЗ в рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови, перешкоди руху, відсутність місць стоянки). Водій має вказати на роздруківці тахографа характер і причину виникнення непередбачуваних обставин не пізніше ніж у момент прибуття до місця стоянки (пункти 3.1, 3.2 Положення №340).
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що транспортний засіб позивача обладнаний діючими та повіреними цифровим тахографом.
У відповідності до пункту 6.2 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Згідно з пунктом 6.4 Положення №340, графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Згідно з пунктом 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Тобто, законодавець чітко встановив обов'язок водія надати при перевірці відповідному державному органу тахокарти у визначеній кількості (29 штук), а також Бланки підтвердження діяльності в разі відсутності тахокарт, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв, а перевізників - забезпечити їх наявність у водія.
24.06.2010 Міністерство транспорту та зв'язку України наказом №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція №385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух».
Вказана Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, а її норми поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (пункти 1.2, 1.3 Інструкції №385).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні: тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: 1) забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; 2) своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; 3) використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; 4) має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; 5) у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); 6) у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники: 1) забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); 2) зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; 3) аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Таким чином, дія Інструкції № 385 поширюється на усіх автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами. Відповідно, особиста картка водія до цифрового тахографа (тахокарта) та роздруківка даних про роботу і відпочинок входить до переліку обов'язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, поряд з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.
Статтею 49 Закону №2344-III визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні. Так, водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень та дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Аналізуючи положення вказаних норм, суд зазначає, що дія Інструкції №385 поширюється на усіх автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами та відповідно тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа (роздруківка обліку режиму праці та відпочинку водія на паперовому носії) є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються вантажні перевезення автомобільним транспортом, що відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ, входять до переліку обов'язкових документів при здійсненні внутрішніх перевезень.
Суд повторює, що згідно з пунктом 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа.
З наявної в матеріалах справи інформації (роздруківки) з цифрового тахографа, судом встановлено, що поряд з іншими днями та годинами до яких під час перевірки зауважень не виникло, з 12 год 18 хв 27.12.2024 по 09 год 30 хв 02.01.2025 відсутня інформація про час роботи та відпочинку водія з огляду на значення піктограми «?» - режим невідомо.
За таких обставин, а також аналізу вищенаведених норм та змісту Інструкції з використання цифрового тахографа виробника Continental Automotive GmbH марки/моделі 1381, який використовує позивач слідує, що зафіксувати свій особистий режим роботи та відпочинку на цифровому тахографі та в подальшому відтворити його на паперовому носії (роздруківка) можливо тільки за використання в тахографі особистої картки водія (картка повинна знаходитися у слоті тахографа). Невикористання в тахографі карти водія автоматично тягне за собою неможливість зробити свою власну роздруківку даних роботи тахографа. Інформація щодо режиму праці та відпочинку водія відтворюється у роздруківці (якщо на ТЗ встановлено цифровий тахограф), тахокартах (якщо на ТЗ встановлено аналоговий тахограф), за допомогою бланку підтвердження діяльності (якщо водій не працював, виконував іншу роботу).
В контексті зазначеного вбачається, що роздруківка є документом похідним від картки водія, адже процес її створення неможливий без використання картки в тахографі. Тому, суд враховує доводи відповідача про те, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв у випадку невикористання картки не відображатиме інформацію про режим праці та відпочинку водія, а тому лише коли індивідуальна картка водія розміщена у слоті тахографа, відбувається фіксація режиму праці та відпочинку.
Отже, за умов невикористання особистої картки водія (а просто її наявності у водія, а не у слоті тахографа), така роздруківка й не може бути надана. Невикористання особистої картки водія спричиняє неможливість зробити і надати роздруківку роботи тахографа, що й мало місце в даній справі, а саме за період з 12 год 18 хв 27.12.2024 по 09 год 30 хв 02.01.2025.
Суд повторює, що аналіз положень статті 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. В свою чергу, згідно з пунктом 6.4 Положення №340, графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Однак, з огляду на пункти 6.2, 6.4 Положення №340 позивачем не доведено того, що водій не керував транспортним засобом у спірний період. Відсутність бланка підтвердження діяльності, з огляду на відсутність інших доказів щодо обліку робочого часу водія, вказує на те, що останній тимчасової непрацездатності не мав, у відпустці не перебував. Суду не надано доказів, що водій позивача не здійснював перевезення вантажів за спірні періоди.
Суд звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності не за відсутність роздруківки з цифрового тахографа, а за відсутність інформації про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за період з 12 год 18 хв 27.12.2024 по 09 год 30 хв 02.01.2025, що підтверджується роздруківкою наданою водієм при проведенні перевірки.
Тому, з огляду на ненадання до перевірки усіх документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», матеріалами справи в повній мірі підтверджується порушення пункту 3.3 Інструкції №385 щодо відсутності інформації про час роботи та відпочинку водія 12 год 18 хв 27.12.2024 по 09 год 30 хв 02.01.2025, за відсутності бланка підтвердження діяльності водія.
Окрім того, суд не погоджується з аргументом позивача про те, що п. 3.3 Інструкції передбачає альтернативні варіанти підтвердження режиму роботи картку водія або роздруківку даних роботи тахографа. У п. 3.3 Інструкції, картка водія та роздруківка даних роботи тахографа, передбачаються не як альтернатива один одному, а як альтернатива тахокартами заповненим в ручному режимі, у випадку відсутності у транспортному засобі цифрового тахографа, тоді як транспортний засіб позивача обладнаний тахографом.
Щодо доводів позивача про прийняття оскаржуваної постанови неуповноваженою особою, суд виходить з наступних міркувань.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Положення №103), відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п.п.18 п.12 Положення №103 голова Укртрансбезпеки приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Укртрансбезпеки.
Відповідно до п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно пунктів 25, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи вбачається, що головою Укртрансбезпеки здійснено призначення Мартинова В. П. виконуючим обов'язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, а отже, Мартинов В. П. на дату підписання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу був у законний спосіб наділений відповідними повноваженнями.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи та їх оцінка в розрізі норм чинного законодавства дають підстави для висновку, що при прийнятті постанови про застосування штрафу відповідач діяв обґрунтовано та розсудливо, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено факт вчинення позивачем правопорушення, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З огляду на вказане, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
5. Розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб'єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАГРО" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАГРО" (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 129, с. Плоска, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35651; код ЄДРПОУ: 42672010);
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ: 39816845).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК