м. Вінниця
30 квітня 2025 р. Справа № 120/8527/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни,
за участі секретаря судового засідання: Ридванської Наталі Борисівни
представника позивача: Коновалової Анни Павлівни
представника відповідача: Дубіцької Тетяни Вікторівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділлялатінвест»
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділлялатінвест» (далі - ТОВ «Поділлялатінвест», товариство, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, податковий орган, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача вказує, що за результатами проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поділлялатінвест» складено акт від 19.02.2024 № 7428/02-32-23-00-09/35212563, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що зумовило заниження податку з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 всього на суму 4 679 286 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, 58, п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 15 849 108 грн.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його неправомірним і таким, що підлягає скасуванню, тому за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 04.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
24.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення заявлених позивачем вимог та вказав про наступне.
Відповідач стверджував про відсутність у "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" (Республіка Кіпр) статусу бенефіціарного власника доходу, посилаючись на те, що ця компанія отримала всі права на кредити (тіло позики та нараховані проценти), які були видані українським підприємствам, внаслідок зміни структури внутрішньогрупового фінансування групи компаній AGROPROSPERIS, в обмін на випущені привілейовані акції передані власному акціонеру "AMARISTA LIMITED". Водночас кредити є незабезпеченими заставою та видані пов'язаною стороною "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" під спільним контролем. При отриманні процентів від українських компаній за користування позиками, компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" перераховувала такі проценти як викуп своїх привілейованих акцій акціонеру "AMARISTA LIMITED", який, у свою чергу, перераховув такі кошти як повернення авансів акціонеру "NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP" (Кайманові Острови)".
Відповідач зазначив, що про подальше перерахування компанією "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" отриманих від позивача процентів свідчить той факт, що компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED", "AMARISTA LIMITED" та "ATS Agribusiness Investments Limited" не мали жодних власних активів для надання позик українським підприємствам, а повністю залежать від фінансування головної материнської компанії NCH, яка несе всі ризики по вказаних операціях. При виплаті українськими підприємствами процентних доходів компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED", остання перераховувала їх безпосередньо компанії NCH. У фінансовій звітності "AMARISTA LIMITED" за 2017-2019 роки при зменшенні розміру інвестицій (викупу привілейованих акцій "AGROPROSPERIS 2 LIMITED") одночасно зменшувався розмір позик від акціонерів в 2017 році та авансів акціонерів у 2018 та 2019 роках на однакові суми. Всього за 2017-2019 роки українські підприємства виплатили на користь "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" процентні доходи у за 2017 рік - 54700 тис. доларів США, за 2018 рік - 56742 тис. доларів США, за 2019 рік - 44010 тис. доларів США.
Як вказує відповідач, зі звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід "AGROPROSPERIS 2 LIMITED", єдиним джерелом доходу компанії є проценти від позик українських підприємств, а розмір сплаченого податку з прибутку до оподаткування складається на 99% зі сплаченого податку на доходи нерезидентів на території України, і лише 0,14% це сплачений корпоративний податок на території Кіпру протягом 2017-2019 років.
Відповідач звертає увагу на те, що залишок грошових коштів на кінець кожного періоду додатково свідчить про транзитність отриманих процентів від українських підприємств. Крім того, функції директорів компаній повністю контролюються офісом в Нью-Йорку, компанією NCH Capital Inc, яка не є юридичною особою відмінною від своїх партнерів, у неї немає окремої правосуб'єктності, що надає їй "наскрізний статус" для цілей внутрішнього оподаткування в США. Активи звільненого від оподаткування товариства з обмеженою відповідальністю перебувають у спільній власності партнерів з обмеженою відповідальністю. Відповідно прибуток "AMARISTA LIMITED" (через "NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP") підлягає оподаткуванню на рівні партнерів з обмеженою відповідальністю.
Отже, на думку відповідача, головним бенефіціаром усієї господарської операції (створення компанії, її фінансування, забезпечення діяльності керівного складу, виплата заробітної плати керівникам, отримання доходу у виді перерахованого на компанію процентного доходу тощо) є NCH, а випуск привілейованих акцій треба розглядати як приховану форму передачі процентного доходу, який виплачувався позивачем на користь компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED", для його подальшого перерахування компанії "NCH AGRIBUSINESS PARTNERS LP" (Кайманові Острови)". Відтак, при виплаті компанії-нерезиденту "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" протягом 2017-2019 років процентів за кредитним договором, ТОВ "Поділлялатінвест" не мало правових підстав для застосування пільгової ставки податку з доходів нерезидента із джерел їх походження в Україні у розмірі 2%, а було зобов'язане здійснювати оподаткування таких доходів за загальної ставкою в розмірі 15%.
Ухвалою від 26.07.2024 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь в судовому засіданні, призначеному на 29.07.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 29.07.2024 витребувано у відповідача додаткові докази та відкладено підготовче засідання на 05.09.2024.
Ухвалою від 12.08.2024 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
13.08.2024 на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2024 відповідачем подано до суду витребувані докази.
Ухвалою від 05.09.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено підготовче засідання на 30 днів та відкладено на 16.09.2024.
Ухвалою від 11.09.2024 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь в судовому засіданні, призначеному на 16.09.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
13.09.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 16.09.2024 задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Державної податкової служби України додаткові докази. Підготовче засідання відкладено на 07.10.2024.
Ухвалою від 27.09.2024 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь в судовому засіданні, призначеному на 07.10.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04.10.2024 представник відповідача подала клопотання, у якому просить суд продовжити встановлений ухвалою від 16.09.2024 процесуальний строк для надання витребуваних доказів на 30 днів.
Ухвалою від 07.10.2024 задоволено клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку для надання витребуваних доказів. Цією ж ухвалою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.11.2024.
14.10.2024 до суду надійшов лист від ДПС України, в якому повідомлено, що витребувані документи будуть надані одразу після їх перекладу та нотаріального завірення.
Ухвалою від 23.10.2024 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь в судовому засіданні, призначеному на 06.11.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
30.10.2024 до суду надійшли витребуванні ухвалою від 16.09.2024 матеріали.
31.10.2024 до суду надійшов лист від ДПС України.
05.11.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що з банківських виписок вбачається, що протягом 2017-2019 років: Компанія АП 2 не здійснювала жодних переказів на користь компанії "ЕНСІЕЙЧ АГРІБІЗНЕС ПАРТНЕРС ЕЛПІ" (Кайманові Острови) ("Компанія ЕНСІЕЙЧ"); українські підприємства, зокрема позивач, перераховували на користь Компанії АП 2 грошові кошти зі сплати тіла та процентів за кредитними договорами [наприклад, транзакції від 10.04.2017 р., 31.08.2018 р., 02.04.2019 р.]; в свою чергу Компанія АП 2 надавала позики українським підприємствам [наприклад, транзакції від 02.10.2017 р., 21.11.2018 р., 26.12.2019 р.], в т.ч. за рахунок раніше повернених українськими підприємствами позик та отриманих процентів. Відтак, висновки відповідача про начебто перерахування Компанією АП 2 процентів, отриманих від позивача, безпосередньо Компанії ЕНСІЕЙЧ не відповідають дійсності.
06.11.2024 справа знята з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Ухвалою від 25.11.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено підготовче засідання на 30 днів та оголошено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою від 04.12.2024 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь в судовому засіданні, призначеному на 11.12.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 11.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 20.01.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою від 07.02.2025 задоволено заяву представника відповідача та вирішено забезпечити його участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 07.02.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою від 19.03.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою від 22.04.2025 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
23.04.2025 представником відповідача подано до суду письмовий виступ у дебатах, в якому посилаючись на практику Верховного Суду, просить відмовити в задоволенні позову.
23.04.2025 представником позивача надано додаткові письмові пояснення, в яких посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 19.03.2025 у справі №560/8133/24 та зазначає про ідентичність правовідносин.
У судовому засіданні, яке відбулося 23.04.2025 продовжено розгляд справи по суті, зокрема, досліджено письмові докази, після чого оголошено перерву до 30.04.2025.
Ухвалою від 29.04.2025 задоволено заяву представника позивача та вирішено забезпечити його участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник позивача під час судового розгляду справи підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення, які відповідають змісту позовної заяви, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Своєю чергою, представник відповідача позовні вимоги заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Основним видом діяльності ТОВ "Поділлялатінвест" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11). Іншими видами діяльності є, зокрема, післяурожайна діяльність, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Учасником Товариства з найбільшою часткою у розмірі 99,90% є Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙ АГРО".
Товариство входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"); компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія "AMARISTA LIMITED"); компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED").
14 грудня 2007 року між ТОВ «Поділлялатінвест» та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" укладено кредитний договір № PLI-1/07, згідно з пп. 1.1-1.3 якого Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума кредиту складає 10 000 000,00 (десять мільйонів) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
У подальшому, а саме 01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" укладено Договір про реструктуризацію. Як наслідок, компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. Також було зменшено процентну ставку зменшена з 11% річних до 8% річних.
15 лютого 2010 року між позивачем та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" укладено договір позики № 1/PLI, згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 5 100 000,00 (п'ять мільйонів сто тисяч) Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 10% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
У подальшому, а саме 01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" укладено Договір про реструктуризацію. Як наслідок, компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. Також було змінено суму позики на 12 915 560,46 доларів США та зменшено процентну ставку з 15% річних до 3% річних.
Протягом 2017-2019 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента - компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" - у вигляді процентів за Кредитними договорами: за 2017 рік - 18 576 565 грн; за 2018 рік - 9 113 354 грн; за 2019 рік - 8 304 589 грн.
При виплаті такого доходу Товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
Товариством було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік - 371 531 грн; за 2018 рік - 182 267 грн; за 2019 рік - 166 092 грн.
Протягом 2017-2019 років компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017 року, від 19.04.2018 року та від 27.02.2019 року, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр (копії вказаних свідоцтв з перекладом на українську мову містяться в матеріалах справи).
05.02.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області видано наказ № 610к "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Поділлялатінвест".
За результатами перевірки з питання дотримання товариством чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження в Україні на користь нерезидента компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" (Республіка Кіпр) за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 складено акт від 19.02.2024 № 7428/02-32-23-00-09/35212563, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 103.2, п. 103.3 ст.103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України за період з 01.01.20217 по 31.12.2019 всього у сумі - 4 679 286 грн, у тому числі по періодах: за 2017 рік у сумі - 2 414 954 грн; за 2018 рік у сумі - 1 184 736 грн; за 2019 рік у сумі - 1 079 596 грн.
20.03.2024 за наслідками такої перевірки ГУ ДПС у Вінницькій прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 20.03.2024 № 0098662300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 5 849 108 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 4 679 286 грн та за штрафними санкціями - 1 169 822 грн.
Разом із тим, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Поділлялатінвест" звернулось до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.
Пунктом 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пп. 141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Відповідно до п. 141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15% підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
Поряд із цим, як слідує з пункту 3.2 статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.
Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Отже, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Такий висновок наведений Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17, від 02.04.2024 у справі № 826/6241/17 та від 21.11.2024 у справі № 480/5208/23.
Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013.
За змістом положень зазначеної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.
Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань.
Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.
Водночас право на застосування зменшеної ставки податку, що передбачена відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу (постанова КАС ВС від 14.08.2018 № К/9901/51316/18).
Разом з тим чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 817/1045/17 та № 803/1005/17.
Судом встановлено, що на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2017 рік, позивачем надано податковому органу, а також суду, свідоцтво резидента, видане 20.02.2017 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії В. Іоанну 24.02.2017 № 43885/17. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С., справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 141).
Крім того, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2018 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 19.04.2018 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 26.04.2018 № 87721/18. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С., справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 100).
Також позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 27.02.2019 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 01.03.2019 № 41059/19. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 78).
Надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Зазначені обставині визнаються сторонами, зокрема, відповідач не заперечує тієї обставини, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.
Своєю чергою, спір між сторонами виник у зв'язку з невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "Поділлялатінвест", оскільки, на думку відповідача, здійснювала подальше перерахування процентів на користь компанії NAP (Кайманові Острови).
Аналізуючи означені вище доводи податкового органу та надані сторонами докази, суд зауважує, що сам по собі факт укладення договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує того, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "Поділлялатінвест" у 2017-2019 роках.
Також суд акцентує увагу на наступних обставинах:
(1) договір про реструктуризацію від 01.12.2016 було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала;
(2) відповідач не наводить жодного доказу того, що в результаті укладення Договору про реструктуризацію від 01.12.2016 компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вона стала.
Більше того, і позивач, і компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" підтвердили, що (а) остання не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за такими Кредитними договорами, і є власником прав вимоги за Кредитними договорами; (б) у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не існує зобов'язань з передання отриманих за Кредитними договорами процентів третім особам.
Відповідач же не вказує яким чином факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році може довести відсутність у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.
Натомість позивачем було надано: власні письмові підтвердження компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" про те, що вона є бенефіціарним власником отримуваного доходу; довідку-підтвердження компетентного органу Республіки Кіпр про суму процентних доходів та "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"; форму TD98-2015 ("Запит на видачу сертифікату резидентності та опитувальний лист для юридичних осіб"), який подавався "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" для отримання сертифікату резидентності; свідоцтво про склад Ради директорів та Секретаря "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", яким підтверджено, що до складу Ради директорів входять лише громадяни та резиденти Кіпру.
У постанові від 21.03.2018 у справі № 803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов'язок доказування зворотного покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
В іншій постанові від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, аналізуючи подібні правовідносини, стороною яких виступала компанія тієї ж інвестиційної групи, що і "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", зазначив, що "[…] проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, а відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.".
Положеннями частин першої, другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також зазначає, що повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов'язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх. Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, інакше було б порушено принцип поділу влади.
Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій (ст.ст. 19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов'язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України.
Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень під час розгляду цієї справи не довів, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків, тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь-які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність тверджень контролюючого органу про те, що нерезидент "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (Кіпр) не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.
При цьому суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.03.2025 у справі № 560/8133/24, яка сформована за аналогічних правовідносин (обставин) та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Крім того, вирішуючи справу суд керується основними засадами податкового законодавства України. Так, згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, застосовується принцип презумпцію правомірності рішень платника податків.
Вказаний підхід національного законодавства узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків.
Зокрема, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що у разі існування неоднозначності в тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків необхідно віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків; національне законодавство має відповідати вимозі "якості" закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні ("Щокін проти України", заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року; "Серков проти України", заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року).
Суд також бере до уваги, що у справі ''Кобець проти України'', використовуючи критерій доведення ''поза розумним сумнівом'' (рішення у справі ''Авшар проти Туреччини''), ЄСПЛ вказав на те, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Принцип оцінки доказів ''поза розумним сумнівом'' полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.
Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №0098662300 від 20.03.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0098662300 від 20.03.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділлялатінвест» сплачений судовий збір в сумі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (вул. Забужжя, 11, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300, код ЄДРПОУ 35212563)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Повний текст судового рішення складено 14.05.2025.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна