14 травня 2025 р. Справа № 640/32179/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ? приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування наказу,
08.11.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі ? АБ "УКРГАЗБАНК") до Міністерства юстиції України.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.07.2021 АБ "УКРГАЗБАНК" звернувся до Міністерства юстиції України в особі Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а саме рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової В.Ю. про державну реєстрацію прав від 16.07.2021 за № 59316067, № 59315856, № 59316196, № 59316364, № 59316518, якими було припинено іпотеку та заборону на відчуження нерухомого майна та проведено державну реєстрацію переходу права власності на будинок за іншими особами.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.2021 за № 3561/7 "Про відмову у задоволенні скарги" у задоволенні зазначеної скарги АБ "УКРГАЗБАНК" відмовлено.
Позивач з таким наказом не погоджується, вважає його неправомірним, а тому звертається до адміністративного суду з позовом про його скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградову В.Ю., ОСОБА_1 , Узлову О.К. та Матлавську О.Б.
13.12.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Одночасно з відзивом Міністерство юстиції України подало клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач зазначає, що згідно з положеннями статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори публічно-правового характеру, які виникають з владно-управлінських рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Натомість у цій справі спір стосується права власності на нерухоме майно, а саме набуття або припинення речового права на об'єкт нерухомого майна. Такий спір має приватно-правовий характер, а отже, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки стосується захисту цивільних прав та інтересів, що випливають із правочинів або інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Відтак відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, як таке, що не належить до юрисдикції адміністративного суду.
22.12.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що відповідач не спростував доводів та аргументів, викладених у позовній заяві на підтримку позовних вимог, а тому просить позов задовольнити.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, то представник позивача звертає увагу на те, що скасування оскаржуваного наказу матиме наслідком обов'язок Міністерства юстиції України розглянути скаргу АБ "УКРГАЗБАНК" повторно, без вирішення спору про майнове право.
13.12.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15.12.2022.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.
Законом України від 16.07.2024 № 3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825-IX від 13.12.2022 та викладено цей пункт у новій редакції.
Серед іншого новою редакцією зазначеного пункту передбачено таке.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На виконання вищевказаних законодавчих приписів відповідна адміністративна справа передана для розгляду та вирішення Вінницьким окружним адміністративним судом.
Автоматизованою системою документообігу суду головуючим суддею для розгляду справи визначено суддю Сала П.І.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 адміністративну справу № 640/32179/21 прийнято до свого провадження. Водночас, у раховуючи приписи ч. 2 ст. 35 КАС України щодо початку розгляду справи спочатку у разі зміни складу суду, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, а позивачу ? триденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
25.03.2025 поштою до суду надійшла заява, в якій представник відповідача повідомляє, що відзив на позов подано Міністерством юстиції України до Окружного адміністративного суду міста Києва і такий відзив міститься у матеріалах справи. Проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, та просить суд відмовити у його задоволенні. Разом з тим звертає увагу на невирішене клопотання про закриття провадження у справі, яке просить суд розглянути.
Будь-яких заяв (клопотань) від позивача та інших учасників справи не надходило, а тому розгляд справи здійснюється за наявними у ній матеріалами. При цьому враховуються заперечення АБ "УКРГАЗБАНК" на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, наведені у відповіді на відзив.
Частиною першою статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа ? переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень ? орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС).
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа № 826/9341/17), від 19.06.2019 (справа № 802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа № 826/3731/18) неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають у наступному.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Крім того, у постановах від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 18.09.2019 у справі № 810/3711/18, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.
У постанові від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.
У спору, ініційованому АБ "УКРГАЗБАНК" в межах цієї адміністративної справи, предметом оскарження є наказ Міністерства юстиції України від 08.10.2021 № 3561/7 "Про відмову у задоволенні скарги", який прийнятий за наслідками розгляду скарги позивача, та стосується рішень приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової Владислави Юріївни про державну реєстрацію прав від 16.07.2021 № 59316067, № 59315856, № 59316196, № 59316364, № 59316518 про державну реєстрацію припинення іпотеки, заборони на відчуження та переходу права власності на нерухоме майно, які приймалися не за заявою позивача, а інших осіб (третіх осіб у справі).
Водночас зі змісту позовних вимог та доводів позивача можливо виснувати, що такий спір обумовлюється незгодою позивача з рішеннями та діями державного реєстратора, наслідком яких є, зокрема, припинення/виникнення майнових прав.
Отже, спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав та інтересів позивача у сфері саме публічно-правових відносин, оскільки суть спору полягає в оспорюванні правомірності набуття речових прав на нерухоме майно та поновлення, на думку позивача, його порушених майнових прав як іпотекодержателя, що є сферою приватноправових відносин.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ? ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі № 813/1362/16, від 28.11.2018 у справі № 825/642/18, від 29.01.2019 у справі № 803/1589/17, від 30.01.2019 у справі № 820/3703/17, від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 15.08.2019 у справі № 826/17017/18, від 04.12.2019 у справі № 823/588/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
У цій справі предметом спору є наказ Міністерства юстиції України від 08.10.2021 за № 3561/7 "Про відмову у задоволенні скарги", яким відмовлено у задоволенні скарги позивача від 23.07.2021 вих. № 117/28388/2021 на рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової Владислави Юріївни про державну реєстрацію прав від 16.07.2021 № 59316067, № 59315856, № 59316196, № 59316364, № 59316518, якими було припинено іпотеку та заборону на відчуження нерухомого майна та проведено державну реєстрацію переходу права власності на будинок за іншими особами.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що спір за позовом АБ "УКРГАЗБАНК" має приватно-правовий характер і на вирішення такого спору не поширюється компетенція адміністративного суду.
Отже, провадження у цій адміністративній справі належить закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) з одночасним роз'ясненням заявнику можливості звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний підхід у вирішенні питання належності спорів даної категорії до юрисдикції адміністративних судів застосував Верховний Суд у постановах від 24.07.2019 (справа № 826/7876/17), від 31.07.2019 (справа № 815/3656/16), від 04.05.2022 (справа № 640/17110/21), від 13.04.2022 (справа № 640/7210/19).
Особливу увагу суд звертає на постанову КАС ВС від 14.02.2024 у справі № 480/435/21, прийняту у дуже схожих до цієї справи правовідносинах, у тому числі за предметом спору та складом учасників справи.
Вказаною постановою Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах публічно-правового характеру, оскільки оскаржуване рішення Міністерства юстиції України було ухвалене за скаргою іншої особи та стосувалося правовідносин, пов'язаних із набуттям та припиненням права власності на нерухоме майно, що, за своїм характером, є приватноправовим спором, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відтак провадження у справі було закрито з одночасним роз'ясненням позивачці права звернутися до суду за належною юрисдикцією.
Водночас суд відхиляє доводи позивача про те, що наслідком скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України полягає лише у обов'язку відповідача розглянути повторно скаргу АБ "УКРГАЗБАНК", адже, як видно з прохальної частини такої скарги, позивач просить Колегію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової В.Ю. про державну реєстрацію прав від 16.07.2021 за № 59316067, № 59315856, № 59316196, № 59316364, № 59316518 про припинення іпотеки та про проведення державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно до третіх осіб, що за своєю суттю є нічим іншим, як втручанням у майнове право.
З огляду на викладене та ееруючись ст.ст. 166, 238, 239, 248, 256, 295 КАС України, суд
Клопотання відповідача задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі № 640/32179/21 за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ? приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування наказу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 13.05.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович