Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" травня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1249/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ: 42399676)
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119)
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - Пясецького Д.В., адвоката, довіреність №143 від 20.12.2024;
відповідача - не з'явився.
09.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» кошти в розмірі 1 051 635 849,31 грн. основного боргу, а також стягнути з відповідача суму судових витрат.
В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та в повному обсязі оплати природного газу за договором постачання природного газу №6244-ТКЕ(23)-32 від 30.08.2023.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 прийнято позовну заяву (вх.№1249/25 від 09.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1249/25. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 14.05.2025.
21.04.2025 через кабінет Електронного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9792 від 21.04.2025).
У відзиві представник відповідача зазначила, що позовні вимоги позивача, викладені у позовній заяві щодо стягнення заборгованості за природний газ за період вересень 2023 р. - квітень 2024 р. у розмірі 1 051 635 849,31 грн. за договором №6244-ТКЕ(23)-32 від 30.08.2023 відповідач визнає. При вирішенні питання щодо стягнення судового збору просить застосувати частину 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 50%, а 50% судового збору повернути позивачу з державного бюджету.
Представник позивача, який приймає участь в підготовчому засідання 14.05.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач явку свого представника в підготовче засідання 14.05.2025 не забезпечив, проте 12.05.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№11515 від 12.05.2025) про проведення підготовчого засідання 14.05.2025 без його участі.
Відповідно до ч.1 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 3 статті 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч.2 ст.191 ГПК України).
Відтак суд роз'яснює, що у відповідності до ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
В частині 9 статті 60 ГПК України зазначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до вимог статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Як вбачається з матеріалів справи, відзив, в якому відповідач визнає позовні вимоги, підписаний представником Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" адвокатом Ващенко Тетяною Денисівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4962 від 31.01.2018), яку на підставі довіреності №01-40/203/29 від 08.01.2025 уповноважено представляти інтереси відповідача, зокрема в судах усіх юрисдикцій та інстанцій.
Обмеження повноважень представника Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" адвоката Ващенко Тетяни Денисівни у зазначеній довіреності відсутні.
Відтак суд, перевіривши повноваження представника відповідача, зазначає, що визнання відповідачем в особі його представника адвоката Ващенко Тетяни Денисівни позову не суперечить чинному законодавству і не порушує права та інтереси сторін чи інших осіб.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 14.05.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини ).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
30.08.2023 Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (споживач) було укладено договір №6244-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1) пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (п.1.2.Договору).
За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3.Договору).
Згідно з п.2.1. Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 1 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 481 462,00000 тис.куб.метрів.
Постачальник передає cпоживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1.Договору).
Пунктом 3.5. Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до підпункту 3.5.1. пункту 3.5. Договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акти), підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсягу ІІІ (фіксований) та акт на Обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п. 2.1, пп. 2.2.3 та пп. 3.5.2 цього Договору, їх піна (визначається відповідно до Розділу 4 цього Договору) та вартість.
Підпунктами 3.5.2-3.5.4 пункту 3.5. Договору визначено, що сумарні обсяги за всіма складеними за розрахунковий/звітний період актами мають відповідати обсягам за даними остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГTC за цей період.
Якщо споживач в будь-якому місяці постачання природного газу з 01.09.2023 по 15.04.2024 використав Обсяг І (фіксований) та Обсяг ІІІ (фіксований), зазначений в рядку «Всього» таблиці пункту 2.1., тоді, обсяги природного газу використані споживачем:
- для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб;
- для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб, постачальник оформлює документально, як Обсяг ІІ.
Якщо споживач до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, не надав постачальнику документи, зазначені в пп.3.5.1 цього Договору або сумарні обсяги за актами не відповідають даним остаточної алокації. Сторони оформлюють весь фактично використаний споживачем природний газ (за даними остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС споживачем у звітному періоді) як Обсяг II.
Постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника або надає обґрунтовану відмову від підписання акту.
Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природною газу за Договором вважаються скоригованими.
Згідно з п.3.6. договору, звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно зданими Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб.м газу без ПДВ - 6 183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ-7 420,00 грн.;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді нарівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн. 9п.4.1.1.Договору).
Ціна природного газу для обсягу II визначається щомісяця для виробника теплової енергії за формулою, визначеною у п.4.1.2. Договору. Крім того податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді нарівні 1,10 умовних одиниці всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб.м.
Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг III (фіксований) за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПД В - 16 390,00 грн.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 гри. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді нарівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 гри., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу ІІІ (фіксований) за 1001) куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн (п.4.1.3.Договору).
Згідно з пунктом 5.1 Договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/акт і в приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
Відповідно до п.13.1. Договору, даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15 квітня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
Додатковою угодою №1 до Договору сторони сьомий та восьмий абзаци пункту 3.3 Розділу 3 «Порядок та умови передачі природного газу» Договору виклали у новій редакції та зупинили дію пункту 5.2. Розділу 5 «Порядок та умови проведення розрахунків» Договору. Решта умов Договору сторони залишили незмінними і обов'язковими для виконання сторонами.
На виконання умов Договору позивач у період з вересня 2023 року по квітень 2024 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 717 082 862,35 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.09.2023, 31.10.2023, 30.11.2023, 31.12.2023, 31.01.2024, 29.02.2024, 31.03.2024, 30.04.2024 за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року.
Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, в розмірі 2 665 447 013,04 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача з АТ «Ощадбанк» та УДКСУ.
Як стверджує позивач, відповідач порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1 Договору. Станом на момент пред'явлення позову відповідач має основну заборгованість в розмірі 1 051 635 849,31 грн.
В свою чергу відповідач проти наявності заборгованості за Договором в сумі 1 051 635 849,31 грн. не заперечує та визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Правове регулювання правовідносин, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Оператори ГРМ) операторами газотранспортної системи (Оператори ГТС), регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 30.08.2023 Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та К Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (споживач) було укладено договір №6244-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1) пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Договір постачання природного газу №6244-ТКЕ(23)-32 від 30.08.2023 за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 1 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 481 462,00000 тис.куб.метрів.
Пунктом 3.5. Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Вартість природного газу визначена в Розділі 4 Договору.
Пунктом 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно Актів приймання-передачі природного газу від 30.09.2023, 31.10.2023, 30.11.2023, 31.12.2023, 31.01.2024, 29.02.2024, 31.03.2024, 30.04.2024 на виконання умов Договору позивач у період з вересня 2023 року по квітень 2024 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 717 082 862,35 грн.
Таким чином позивач свої зобов'язання за Договором постачання природного газу виконав належним чином та у строк погоджений сторонами у Договорі.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сторони, керуючись принципом свободи договору, визначили на свій розсуд порядок оплати поставленого природного газу, закріплений п.5.1. Договору.
Зокрема, відповідно до пункту 5.1 Договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/акт і в приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Однак, як свідчать матеріали справи, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, в розмірі 2 665 447 013,04 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача з АТ «Ощадбанк» та УДКСУ.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, у відповідача по теперішній час існує заборгованість за природний газ в загальному розмірі 1 051 635 849,31 грн. Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
В свою чергу відповідач вказану заборгованості за Договором в сумі 1 051 635 849,31 грн. визнає в повному обсязі.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача за Договором у сумі 1051 635 849,31 грн., а відповідачем вказану заборгованість визнано у повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, у відповідності до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 423 920,00 грн., а 423 920,00 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ: 42399676) кошти в розмірі 1 051 635 849 (один мільярд п'ятдесят один мільйон шістсот тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 31 коп. основного боргу, а також суму судових витрат у розмірі 423 920 (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ: 42399676) з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 423 920 (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "14" травня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко