16.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/6816/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024
у справі № 904/6816/20
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Обслуговуючого кооперативу Гаражного обслуговуючого кооперативу "Правобережний"
про зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі № 904/6816/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ярошенко В.І.) від 07.02.2024 у даній справі у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про зобов'язання надати технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, точка підключення ТП-5182; проект договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу; розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж стосовно приміщення № 2 у будівлі, яка розташована за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро, та належить позивачу відмовлено повністю. Судовий збір за подачу позову залишено за позивачем.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, засобами поштового зв'язку Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/6816/20 та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити; зобов'язати Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" надати Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" Технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, точка підключення ТП-5182, проект договору про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу, розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж, стосовно приміщення № 2 у будівлі, яка розташована за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро та належить АТ КБ "Приватбанк"; судові витрати по справі стягнути на користь АТ КБ "Приватбанк".
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, в результаті неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- судом не враховано, що відбиток штампу із вхідним номером №100743888 належить відповідачу та заява позивача від 08.08.2019 подана 12.08.2019 саме до відповідача, а не до будь-якої іншої юридичної особи;
- відповідач жодного разу у своїх заявах по суті та навіть в усних поясненнях під час розгляду справи ніколи не заперечував проти того, що позивач 12.08.2019 звертався до нього із заявою типової форми від 08.08.2019 про приєднання електроустановки певної потужності;
- суперечливими є висновки суду першої інстанції за якими суд спочатку вважає, що позивач 12.08.2019 не звертався до відповідача із заявою від 08.08.2019, а потім зазначає, що заява позивача не містить відомостей про подання у повному обсязі визначеного пакету документів;
- АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконало усі вимоги, які передбачені Законом під час звернення із заявою до відповідача щодо наміру приєднатися до системи розподілу. Натомість судом першої інстанції під час ухвалення рішення неповно досліджено обставини справи та надані сторонами докази;
- суд першої інстанції не дослідив правомірність відмови відповідача у підключенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до електричних мереж;
- під час нового розгляду справи відповідачем взагалі не зазначалось щодо наявності зауважень щодо повноти та належного оформлення документів відповідно до наявної в реєстрі заяв інформації, а лише робились посилання на те, що ГОК «Правобережний» мав право надати позивачу згоду на приєднання електроустановки замовника до власних електричних мереж у рахунок тимчасового зменшення величини договірної потужності споживання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
15.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
В судовому засіданні 16.04.2025 брали участь представники сторін. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача явку уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини відсутності суд не проінформувала.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків провадження, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника третьої особи.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації учасниками справи принципу змагальності та диспозитивності.
Представник позивача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягав на необхідності залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивач є власником приміщення № 2 у Будівлі, яка розташована за адресою Узвіз Крутогірний, 30 в м. Дніпрі. Право власності підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, актом здачі-приймання, інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як стверджує позивач у позові, ним 12.08.2019 здійснено звернення до відповідача із заявою про приєднання електроустановки певної потужності (разом з додатками) для отримання технічних умов на нестандартне підключення, що підтверджує вх. номер 100743888 від 12.08.2019. Письмової відповіді на зазначену заяву позивач не отримав, водночас у позові зазначив, що під час усної розмови представник відповідача повідомив, що отримання технічних умов є неможливим, оскільки за відповідною адресою є основний споживач за договором про постачання електричної енергії №64-724 від 16.02.2016, о/р 64-724/15 - Обслуговуючий кооператив Гаражний обслуговуючий кооператив "Правобережний" (далі - Третя особа).
21.08.2019 позивач звернувся до третьої особи з листом, в якому просив його як власника інших приміщень Будівлі надати письмову згоду на збільшення дозволеної потужності до 141 кВт. Для компенсації витрат третьої особи було запропоновано договір доручення, непідписний екземпляр якого долучено до матеріалів справи.
Листом № 07 від 23.08.2019 третя особа повідомила позивача, що не заперечує проти збільшення дозволеної потужності до 141 кВт для приміщення №2 в Будівлі.
28.08.2019 третя особа надіслала на адресу відповідача лист № 07 від 28.08.2019, в якому просила збільшити потужність на потреби будівлі з 15 кВт до 156 кВт з віднесенням різниці потужності в 141 кВт на потреби електропостачання приміщення № 2 в Будівлі, що належить Позивачу.
Листом від 11.10.2019 № 61671/1001 відповідач надіслав на адресу третьої особи пропозицію укласти договір, до якої додав технічні умови нестандартного приєднання, договір про нестандартне приєднання, додаткову угоду № 1 до договору.
Натомість третя особа надіслала на адресу відповідача лист № 6 від 09.12.2019, в якому зазначила, що власники - члени гаражного обслуговуючого кооперативу заперечують проти приєднання нежитлових приміщень у Будівлі, які належать Позивачу, до мереж кооперативу та збільшення існуючої потужності до 150 кВт. Крім того, третя особа повідомила, що не заперечує проти організації власних мереж підключення цих приміщень до ТП-5182 відповідача. До листа також було додано протокол зборів правління третьої особи щодо прийняття вказаного рішення, в якому зазначено, що таке підключення несе в собі ймовірні технічні труднощі та фінансові ризики, які можуть ускладнити існуюче енергопостачання третьої особи.
Листом від 17.03.2020 № Е.18.0.0.0/4-51667 позивач повідомив відповідача про те, що третя особа повністю припинила співпрацю з позивачем у частині реалізації наданих технічних умов та відмовилася від підписання як самих технічних умов, так і договору про приєднання. У зв'язку з цим позивач просив вирішити питання з підключення приміщення №2 у Будівлі та надати Позивачу технічні умови про нестандартне приєднання до мереж оператора системи розподілу, видати точку підключення РУ 0,4 кВ ТП 5182, оскільки під час будівництва цієї будівлі за проектом 200/2-ЕС, погодженим з ДМЕМ, були прокладені 2 КЛ-0,4 кВ від ТП 5182 до ВРУ гаража довжиною 2x55 м. Копія проекту 200/2-ЕС наявна в матеріалах справи.
Листом від 08.04.2020 № 17998/2081 відповідач роз'яснив, що приєднання електроустановок замовника у складі об'єкта архітектури повинно вирішуватись в порядку, передбаченому главою 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу.
Листом від 29.04.2020 № Е.18.0.0.0/4-73141 позивач повторно звернувся до відповідача щодо підключення об'єкта за адресою: Узвіз Крутогірний, 30 в м. Дніпрі.
Листом від 19.05.2020 відповідач повторно роз'яснив порядок приєднання електроустановок замовника у складі об'єкта архітектури.
Також, позивачем було надано у справу копію Технічного паспорту на громадський будинок у багатоповерховому паркінгу для автомобілів житлового комплексу літ. А-5 на 1 поверсі нежитлового приміщення № 2 по вул. Рогальова у м. Дніпро.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача про зобов'язання відповідача надати позивачу: технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, точка підключення ТП-5182; проект договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу; розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж стосовно приміщення № 2 у будівлі, яка розташована за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро (далі - Будівля), та належить позивачу - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають за наведених у даному рішенні підстав, виходячи з предмету та підстав позову, заявлених позивачем.
При цьому суд зауважив, що позивач не позбавлений права звернутися до відповідача у встановленому законом порядку для вирішення питання стосовно підключення електроустановки, подавши відповідні докази та документи у обумовленому законом обсязі, здійснивши їх належне оформлення у відповідності до Кодексу систем розподілу у редакції, чинній на момент відповідного звернення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про зобов'язання відповідача надати позивачу: технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, точка підключення ТП-5182; проект договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу; розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж стосовно приміщення №2 у будівлі, яка розташована за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро (далі - Будівля), та належить позивачу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є власником приміщення № 2 у Будівлі, яка розташована за адресою Узвіз Крутогірний, 30 в м. Дніпрі. 12.08.2019 позивач звертався до відповідача із заявою про приєднання до електроустановки певної потужності для отримання технічних умов на нестандартне підключення, але не отримав від відповідача технічні умови на нестандартне приєднання, проект договору про нестандартне приєднання, розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж, що свідчить про порушення прав позивача, адже він не має можливості підключитися до електричних мереж, що суперечить приписам Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу систем розподілу.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність обумовлених законом та Кодексом систем розподілу підстав для такого підключення, зокрема згідно п. 4.5.7, 4.1.11.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі №904/6816/20, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі № 904/6816/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставини щодо наявності чи відсутності порушення відповідачем прав позивача у спірних правовідносинах як передумови для їх можливого захисту в судовому порядку. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, у зв'язку з чим неправильно застосували норми матеріального права.
Під час нового розгляду справи, позивачем були подані додаткові пояснення по суті спору, а саме:
- у поясненнях, поданих 07.02.2022 на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 23.12.2021, позивач додатково наголошував, що ним виконано всі вимоги, як передбачені законом, під час звернення з заявою до відповідача щодо наміру приєднатися до системи розподілу, а відсутність зауважень відповідача протягом 2 робочих днів з дня отримання документів щодо повноти та належного оформлення останніх, підтверджує те, що позивачем виконано усі вимоги закону та надано належний комплект документів.
- у поясненнях, поданих 22.06.2022, позивач вказував, що затвердження Порядку тимчасового приєднання до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану не позбавляє його права вимагати, а відповідача - виконати свій обов'язок з надання технічних умов, проекту підключення.
Крім того, відповідачем у додаткових поясненнях, поданих суду 02.06.2022, наголошено, що на даний час затверджено спрощений Порядок тимчасового приєднання до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, що зобов'язало операторів системи розподілу здійснювати надання послуг з приєднання електроустановок замовників відповідно до Порядку.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є власником приміщення №2 у будівлі за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро. Право власності підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, актом здачі-приймання, інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що у нього існують складнощі з підключенням власного приміщення до міської мережі електропостачання.
12.08.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до АТ ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із заявою від 08.08.2019 про приєднання електроустановки певної потужності, разом з додатками, для отримання технічних умов на нестандартне підключення, що підтверджує вхідний номер №100743888.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Спір у цій справі виник щодо правовідносин приєднання позивача до електричних мереж системи розподілу, які врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії" та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 310, які застосовуються судом в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про приєднання до системи розподілу.
Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу (ч. 1 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За вимогами частин 1, 3 статті 46 зазначеного Закону, оператор систем розподілу забезпечує недискримінаційний доступ до системи розподілу; надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу. При цьому оператор систем розподілу зобов'язаний укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.
Приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності (п. 70 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Кодекс систем розподілу (в редакції, чинній на момент звернення позивача із відповідною заявою 12.08.2019) у пункті 2.1 визначав договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) як письмову домовленість сторін, що є документом установленої форми, який визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача).
Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 4.1.2 Кодексу систем розподілу (в зазначеній редакції), оператор системи розподілу не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу. Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою (додаток 1).
Отже, необхідною умовою для реалізації замовником свого права на приєднання його електроустановки до системи розподілу шляхом укладення відповідного договору передбачено дотримання ним у процесі укладення відповідного договору приєднання вимог розділу IV Кодексу систем розподілу (у відповідній редакції).
Кодекс систем розподілу (в редакції, чинній на момент звернення позивача із відповідною заявою 12.08.2019) передбачав наступне.
ОСР надає послугу з нестандартного приєднання "під ключ" або нестандартного приєднання з проектуванням Замовником лінійної частини приєднання відповідно до умов договору про нестандартне приєднання (додаток 3) (п. 4.3.1 Кодексу систем розподілу).
Замовник звертається до ОСР щодо наміру приєднатися до системи розподілу із заявою за типовою формою, наведеною в додатку 4 до цього Кодексу. У заяві Замовник має вказати про свій намір або його відсутність щодо самостійного проектування лінійної частини приєднання (п. 4.4.1 Кодексу систем розподілу).
Судом встановлено, що позивач 12.08.2019 звернувся до відповідача із заявою типової форми від 08.08.2019 про приєднання електроустановки певної потужності (т.1 а.с.27).
Пунктом 4.4.2 зазначеного Кодексу визначений комплект документів, які додаються до заяви.
А саме, до заяви про приєднання додаються:
1) копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або, за відсутності об'єкта, копія документа, який підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою або копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
2) ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) Замовника, земельної ділянки Замовника або прогнозної точки приєднання (для об'єктів, які приєднуються до електричних мереж уперше);
3) копія паспорта або належним чином оформлена довіреність чи інший документ на право укладати та підписувати договір про приєднання;
4) ТЕО (за наявності).
Замовник - юридична особа або фізична особа-підприємець додатково надає копію витягу з Реєстру платників єдиного податку або копію свідоцтва платника податку на додану вартість (далі - ПДВ). Замовник - фізична особа додатково надає реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті - серія та номер паспорта).
У разі відсутності повного комплекту документів або неналежного оформлення документів, що додаються до заяви, поданих особисто Замовником, ОСР приймає належним чином оформлені документи, надає Замовнику зауваження щодо повноти та належного оформлення документів та вносить відповідну інформацію до реєстру заяв. Процедура надання послуги з приєднання розпочинається після отримання ОСР всіх документів, вичерпний перелік яких передбачений пунктом 4.4.2 цієї глави (п. 4.4.4 Кодексу систем розподілу).
Технічні умови на приєднання є невід'ємним додатком до договору про приєднання (п. 4.5.1 Кодексу систем розподілу).
Технічні умови на нестандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про приєднання надаються Замовнику не пізніше 10 робочих днів від дня реєстрації заяви та 20 робочих днів у разі необхідності погодження технічних умов з ОСП (п. 4.5.6 Кодексу систем розподілу).
У подальшому до Кодексу систем розподілу внесені зміни, зокрема, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.06.2020 №1209 (що набрала чинності 01.07.2020) главу 4.1 розділ IV доповнено пунктом 4.1.40.
Зазначений пункт Кодексу (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у справі) передбачав, що послуга з приєднання електроустановок квартир або вбудованих приміщень, які є частиною внутрішнього об'єкта будівлі, здійснюється шляхом замовлення в ОСР послуги з приєднання будинку/будівлі в цілому згідно з порядком, визначеним цим Кодексом, із подальшою передачею замовленої потужності на електроустановку замовника, що є частиною об'єкта архітектури (абзац перший).
Водночас, приєднання нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які не належать до житлового фонду і є самостійними об'єктами нерухомого майна, мають окремий вхід ззовні та відокремлені від іншого об'єкта споруди (будівлі) стінами та перекриттями, що підтверджується технічним паспортом таких приміщень, наданим додатково до заяви про приєднання, може здійснюватися в порядку, визначеному главами 4.3, 4.4 та 4.6 цього Кодексу, на підставі договору про нестандартне приєднання з проектуванням замовником лінійної частини приєднання. При цьому замовник має надати до заяви про приєднання додатково погодження від власника (управителя) багатоквартирного будинку для можливості надання послуги з приєднання (абзац другий).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що до спірних правовідносин застосовується Кодекс систем розподілу, в розділі IV якого чітко регламентовані порядок та процедура приєднання до систем розподілу.
В свою чергу, пункт 4.4.4. Кодексу систем розподілу (в редакції, чинній на момент звернення позивача із відповідною заявою 12.08.2019) передбачав наступне:
У разі відсутності повного комплекту документів або неналежного оформлення документів, що додаються до заяви, поданих особисто Замовником, ОСР приймає належним чином оформлені документи, надає Замовнику зауваження щодо повноти та належного оформлення документів та вносить відповідну інформацію до реєстру заяв. При отриманні неповного комплекту документів або неналежно оформлених документів, направлених поштовим відправленням (або в електронному вигляді), ОСР приймає всі отримані документи, вносить відповідну інформацію до реєстру заяв та протягом 2 робочих днів від дня отримання заяви інформує Замовника у спосіб, указаний ним у заяві, про зауваження щодо повноти та належного оформлення документів з обґрунтуванням причин наведених зауважень.
Так, господарський суд зазначив, що дослідивши заяву позивача про приєднання електроустановки певної потужності, датовану 08.08.2019, надану ним у справу (т. 1 арк. с. 27), встановив, що по-перше, вона не містить відомостей кому саме вона адресована позивачем, а саме: не містить ні назви, ні відомостей стосовно керівника ОСП/ОСР кому вона адресована на приєднання. При цьому, на другому аркуші заяви міститься відбиток штампу в якому зазначено № 100743888, дата - 12.08.2019 та підпис, без зазначення відомостей хто саме його вчинив, як посадова особа, та без зазначення відомостей, яким саме підприємством прийнято вказану заяву.
Крім того, суд першої інстанції виснував, що вказана заява позивача, датована 08.08.2019 та з вхідною датою 12.08.2019, не містить відомостей про подання у повному обсязі визначеного пакету документів, та їх прийняття саме відповідачем (уповноваженою особою), оскільки, як встановлено судом, у заяві позивача не міститься відомостей кому саме вона адресована позивачем, а саме не містить ні назви, ні відомостей стосовно керівника ОСП/ОСР кому вона адресована на приєднання (вказані графи є незаповненими), а також, проставлений на другому аркуші відбиток штампу в якому зазначено № 100743888, дата - 12.08.2019 та підпис, без зазначення відомостей хто саме його вчинив, як посадова особа, що в сукупності на переконання суду свідчить, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України як подання саме відповідачу заяви про приєднання електроустановки певної потужності, так і подання разом з нею визначеного обсягу документів, що в сукупності свідчить про недотримання позивачем усіх вимог розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції, чинній на момент такого звернення), зокрема і п. 4.4.2 щодо як надання повного комплекту документів, так і їх належного оформлення.
Водночас, погодитися з такими висновками неможливо з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» містить вхідний номер №100743888, тобто така заява прийнята відповідачем, навіть без заповнення графи стосовно керівника ОСП/ОСР кому вона адресована на приєднання.
Подібний вхідний номер також міститься на заяві ГОК “Правобережний» про приєднання до електричний електромереж під час звернення 30.09.2019 до AT ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», заява №100788194.
Колегія суддів зауважує, що цей номер прослідковується у заявах, які містяться в матеріалах справи та на який посилається сам відповідач.
Тобто, з більшою вірогідністю можливо зробити висновок, що відбиток штампу із вхідним номером №100743888 належить відповідачу та заява позивача від 08.08.2019 подана 12.08.2019 саме до відповідача, а не до будь-якої іншої юридичної особи, як помилково вважав господарський суд.
Поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що відповідач у своїх заявах по суті під час розгляду справи не заперечував проти того, що позивач 12.08.2019 звертався до нього із заявою типової форми від 08.08.2019 про приєднання електроустановки певної потужності.
Також, відповідач жодного разу не заперечував, що відбиток штампу на заяві та підпис не належить відповідачу та/або його співробітникам, які приймають подібного роду заяви, як і те, що вхідний номер №100743888 не належить відповідачу.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем не реєструвались 12.08.2019 будь-які заяви від співробітників АТ КБ “ПРИВАТБАНК».
AT ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ці обставини не спростовано.
Суд також не врахував відсутність будь-яких зауважень відповідача щодо комплектності документів, що долучалися до заяви, в той час, як такі відповідно до вимог п. 4.4.4. Кодексу систем розподілу (в редакції, чинній на момент звернення позивача із відповідною заявою 12.08.2019) мали бути надані протягом 2 робочих днів від дня отримання заяви про приєднання, про що (зміст зауважень з обґрунтуванням причин) мав бути письмово проінформований замовник у спосіб, указаний ним у заяві.
В матеріалах справи відсутні докази таких зауважень як щодо заповнення заяви та і щодо доданих до неї документів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що позивачем не доведено звернення належним чином із заявою з передбаченими додатками до відповідача.
Тобто висновки суду не відповідають фактично встановленим обставинам та є такими, що зроблені без повного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Натомість апеляційний суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 по цій справі скасовуючи попередні судові рішення та направляючи справу на новий розгляд зазначив:
«Суди попередніх інстанцій під час вирішення спору у справі належним чином не дослідили обставини щодо дотримання зазначеного порядку і процедури у спірних правовідносинах позивачем, як замовником, та відповідачем, як оператором систем розподілу, зокрема, щодо виконання позивачем усіх вимог розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції, чинній на момент такого звернення), зокрема, надання Позивачем повного комплекту документів, належного оформлення документів, що додаються до заяви, тощо.
Суди не з'ясували наявність у Відповідача передбачених Кодексом систем розподілу (в зазначеній редакції) підстав для ненадання Позивачу за наслідками подання вказаної заяви технічних умов на відповідне приєднання разом з проектом договору про приєднання, зокрема не встановили обставини наявності чи відсутності зауважень щодо повноти та належного оформлення документів (відповідно до наявної в реєстрі заяв інформації) та не надали правової оцінки обґрунтуванням причин наведених зауважень (в разі їх наявності)».
У даному випадку, з урахуванням положень ст. 79 ГПК України щодо вірогідності доказів, більш переконливими виглядають обставини того, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звертався 12.08.2019 до АТ ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із заявою про приєднання електроустановки певної потужності для отримання технічних умов на нестандартне підключення, що підтверджує вхідний номер №100743888.
Тобто, відповідна заява зареєстрована у відповідача з дотриманням вимог закону, у тому числі п. 4.4.1 Кодексу систем розподілу.
У такій заяві, Банком вказано про свій намір щодо проектування лінійної частини приєднання, як це передбачає п. 4.4.1 Кодексу систем розподілу. Додатками до цієї заяви було додано усі документи, як того передбачає п. 4.4.2 Кодексу систем розподілу.
Відповідна уповноважена особа відповідача перевірила наявність повноти документів та прийняла заяву, про що свідчить вхідний номер, дата та підпис такої особи на другій сторінці заяви.
Будь-які зауваження від відповідача не надходили.
Що ж до листування між сторонами, то таке не свідчить про правомірну поведінку відповідача щодо розгляду поданої до нього позивачем заяви, саме в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом систем розподілу.
Отже, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконало усі вимоги, які передбачені Законом під час звернення із заявою до відповідача щодо наміру приєднатися до системи розподілу.
Пунктом 4.5.6 Кодексу систем розподілу встановлено, що технічні умови на нестандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про приєднання надаються Замовнику не пізніше 10 робочих днів від дня реєстрації заяви та 20 робочих днів у разі необхідності погодження технічних умов з ОСП.
Необхідно зазначити, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» взагалі не отримав відповіді на подану заяву і як наслідок, не отримав, у передбачений законом строк технічні умови на приєднання, разом з проектом договору про приєднання, що безумовно свідчить про порушення відповідачем вимог закону та прав позивача.
Суд першої інстанції не дослідив правомірність відмови відповідача у підключенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до електричних мереж.
Так, згідно з ч. 6 ст. 49 ЗУ "Про ринок електричної енергії" основні споживачі, оператори малих систем розподілу забезпечують недискримінаційний доступ третіх сторін до своїх електричних мереж, безпеку та надійність їх функціонування відповідно до кодексу систем розподілу, правил роздрібного ринку та інших нормативно-правових актів.
Відповідачем жодними доказами не доведено, що ГОК "ПРАВОБЕРЕЖНИЙ" є основним споживачем у розумінні закону, а суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, не дослідив цієї обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про ринок електричної енергії" для цілей цієї статті основним споживачем вважається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи розподілу, електричні мережі якого використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу. Основні споживачі, оператори малих систем розподілу забезпечують недискримінаційний доступ третіх сторін до своїх електричних мереж, безпеку та надійність їх функціонування відповідно до кодексу систем розподілу, правил роздрібного ринку та інших нормативно-правових актів (ч. 6 ст. 49 Закону).
Як свідчать матеріали справи, відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про ринок електричної енергії" електричні мережі ГОК "ПРАВОБЕРЕЖНИЙ" не використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам. ГОК «ПРАВОБЕРЕЖНИЙ» є власником лише частини приміщень будівлі за адресою Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро, так само як і AT КБ «ПРИВАТБАНК», що не спростовано учасниками даної справи.
Судом не враховано, що АТ ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у своєму листі від 08.04.2020 року посилається на пункт 4.1.11.Глави 4.1. Розділу IV Кодексу систем розподілу, а саме, суб'єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у таких випадках: у рахунок зменшення договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб'єкта господарювання; у межах договірної потужності цього суб'єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби; без зменшення договірної потужності цього суб'єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії генеруючою одиницею типу А, у межах договірної потужності цього суб'єкта.
З вказаної норми слідує, що суб'єкт господарювання не зобов'язаний, а лише має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж.
Тобто усі заперечення відповідача зводились до того, що ГОК «Правобережний» мав право надати позивачу згоду на приєднання електроустановки замовника до власних електричних мереж у рахунок тимчасового зменшення величини договірної потужності споживання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.
Однак, ГОК «ПРАВОБЕРЕЖНИЙ» листом від 09.12.2019 повідомив позивача про те, що власники - члени Гаражного обслуговуючого кооперативу заперечують проти приєднання нежитлових приміщень, які належать АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро до мереж кооперативу та збільшення існуючої потужності до 150 кВт.
В той же час повідомив, що не заперечує про організацію власних мереж підключення цих приміщень до ТП-5182 AT ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Згідно з п. 4.1.2. Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, оператор системи розподілу не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу.
Як вже було зазначено, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є власником приміщення № 2, загальною площею у будівлі, за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро. Загальна площа (кв.м): 374.2, Опис: У багатоповерховому паркінгу для автомобілів житлового комплексу літ. А-5 на першому поверсі нежитлове приміщення №2, загальною площею 374,2 кв.м.
У наданому суді технічному паспорті на громадський будинок відображено окремий вхід у приміщення. Крім того вбачається, що таке приміщення відокремлене від іншого об'єкта споруди (будівлі) стінами та перекриттями, що узгоджується з приписами пп. 2 п. 4.1.40. Кодексу систем розподілу.
Слід зауважити, що Позивач має право скористатися можливістю підключення на підставі пп. 2 п. 4.1.40. Кодексу систем розподілу, в якому зазначено, що приєднання нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які не належать до житлового фонду і є самостійними об'єктами нерухомого майна, мають окремий вхід ззовні та відокремлені від іншого об'єкта споруди (будівлі) стінами та перекриттями, що підтверджується технічним паспортом таких приміщень, наданим додатково до заяви про приєднання, може здійснюватися в порядку, визначеному главами 4.3, 4.4 та 4.6 цього Кодексу, на підставі договору про нестандартне приєднання з проектуванням замовником лінійної частини приєднання.
Водночас, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.06.2020 №1209 (що набрала чинності 01.07.2020) главу 4.1 розділ IV Кодексу систем розподілу доповнено пунктом 4.1.40.
При цьому із заявою до відповідача про приєднання до електричних мереж позивач звернувся 12.08.2019, в той час як відповідні зміни до Кодексу систем розподілу були внесені 24.06.2020 (набрали чинності 01.07.2020), тобто після звернення із заявою.
Апеляційний суд наголошує, що послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу (далі - договір про стандартне приєднання). Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ»/з проектуванням лінійної частини приєднання замовником, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу (далі - договір про нестандартне приєднання).
ОСР забезпечує безоплатну видачу технічних умов на приєднання, які містять вимоги щодо проєктування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла комерційного обліку електричної енергії (у випадку стандартного приєднання); проектування та будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), а також проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла комерційного обліку електричної енергії (у випадку нестандартного приєднання «під ключ»); проектування та будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання, а також щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла комерційного обліку електричної енергії (у випадку проектування замовником лінійної частини при нестандартному приєднанні) (п. 4.1.21 Кодексу).
ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання з проектуванням лінійної частини приєднання замовником відповідно до умов договору про нестандартне приєднання (п. 4.3.1. Кодексу). Однією з істотних умов договору про нестандартне приєднання має бути визначена сторонами відповідальність за проектування лінійної частини приєднання.
Послуга з нестандартного приєднання «під ключ» передбачає виконання комплексу робіт, що відповідає стандартному приєднанню та виконується за тією ж процедурою, (п. 4.3.2. Кодексу).
Замовник звертається до ОСР щодо наміру приєднатися до системи розподілу із заявою за типовою формою, наведеною в додатку 4 до цього Кодексу. ОСР оприлюднює на власному веб-сайті порядок подання заяви на приєднання.
Технічні умови на приєднання та розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж (додаток 7) є невід'ємними додатками до договору про приєднання, (п. 4.5.1 Кодексу).
Технічні умови викладаються у вигляді єдиного документа за типовою формою, встановленою цим Кодексом (додаток 5 до цього Кодексу - для стандартного приєднання; додаток 6 до цього Кодексу - для нестандартного приєднання), (п. 4.5.2.Кодексу).
Технічні умови на нестандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про нестандартне приєднання надаються замовнику не пізніше 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання, та 20 робочих днів у разі необхідності погодження технічних умов з ОСП.
Замовник у строк не більше 20 календарних днів з дати отримання від ОСР проекту договору про приєднання та технічних умов на приєднання підписує договір про приєднання та повертає його ОСР для реєстрації. Якщо замовник не отримав проект договору про приєднання та технічні умови протягом 60 календарних днів з дати направлення ОСР повідомлення про їх готовність або не надав ОСР протягом 20 календарних днів з дати отримання підписані з його сторони примірники договору про приєднання та технічних умов, договір про приєднання вважається неукладеним (таким, що не відбувся), технічні умови такими, що не набрали чинності.
Якщо замовник у заяві на приєднання виявив свій намір щодо самостійного проектування лінійної частини приєднання, ОСР у технічних умовах надає замовнику необхідні вихідні дані для проектування та визначає найближчу точку в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) ОСР відповідного ступеня напруги, від якої має проектуватися лінійна частина приєднання до точки приєднання електроустановок замовника.
Найближча точка відповідного ступеня напруги визначається згідно з вимогами норм проектування електричних мереж. Ступінь напруги в точці приєднання замовника може не збігатись із ступенем напруги в точці мережі ОСР, від якої здійснюється будівництво лінійної частини приєднання.
На вимогу замовника ОСР може бути визначена альтернативна точка приєднання відповідного ступеня напруги, від якої має проектуватися лінійна частина приєднання до точки приєднання електроустановок замовника.
Технічні умови в такому випадку мають містити вимоги та необхідні вихідні дані щодо створення лінійної частини приєднання від альтернативної точки (п. 4.5.6. Кодексу).
У відповідності до вищезазначених норм Кодексу АТ КБ «ПРИВАТБАНК», станом на дату звернення з цим позовом, не отримав від ОСР АТ ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Технічні умови на нестандартне приєднання, проект договору про нестандартне приєднання, розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж, що не узгоджується з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, нормами Кодексу систем розподілу та свідчить про порушення бездіяльністю відповідача прав позивача.
Станом на даний час АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не має іншої можливості в підключенні до електричних мереж, тобто позивач не може скористатись своїм законним правом на отримання від відповідача технічних умов нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, точка підключення ТП-5182, проекту договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж, стосовно приміщення № 2 у будівлі, яка розташована за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро.
Відповідно до п. 1.2.16. Правил роздрібного ринку електричної енергії спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або оператором системи чи іншим учасником роздрібного ринку вирішуються сторонами шляхом переговорів та у разі неможливості дійти згоди у зазначений спосіб, що підтверджується хоча б однією із сторін документально, розглядаються за зверненням споживача або іншого учасника роздрібного ринку в межах наданих законодавством повноважень енергетичним омбудсменом, Регулятором або судом.
Судом першої інстанції все вищенаведене враховано не було та неправильно застосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини.
Натомість за результатом апеляційного перегляду справи судом встановлено, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Принцип справедливості судового розгляду (ст. 6 Конвенції) в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988, серія A № 140, с. 29, п. 46).
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За таких умов, доводи апелянта знайшли своє підтвердження, апеляційним судом встановлено наявність правових та фактичних підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/6816/20 як такого, що прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, та прийняття в цій частині нового рішення - про задоволення позову: зобов'язання АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" надати АТ КБ "Приватбанк": технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, точка підключення ТП-5182; проект договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу; розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж стосовно приміщення №2 у будівлі, яка розташована за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро та належить АТ КБ "Приватбанк".
Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так як апеляційну скаргу задоволено, суд відповідно змінює розподіл судових витрат наступним чином: витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/6816/20 задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/6816/20 - скасувати.
Постановити нове рішення про задоволення позову.
Зобов'язати Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) надати Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) надати: технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, точка підключення ТП-5182; проект договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу; розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж стосовно приміщення №2 у будівлі, яка розташована за адресою: Узвіз Крутогірний, 30, м. Дніпро та належить Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк".
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати за подання позову в розмірі 2 102,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 3 153,00 грн, про що видати наказ.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 12.05.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко