79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" травня 2025 р. Справа № 914/3056/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 березня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 03 березня 2025 року, суддя Король М.Р.
у справі № 914/3056/24
за позовом Львівського комунального підприємства “Агенція ресурсів Львівської міської ради», м. Львів
до відповідача Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ
про стягнення 35 428,80 грн
встановив:
12 грудня 2025 року Львівське комунальне підприємство “Агенція ресурсів Львівської міської ради» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення заборгованості в розмірі 35 428,80 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03 березня 2025 року у справі №914/3056/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 35 428,80 грн заборгованості. Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач порушив умови договору оренди, зокрема п.7.3, згідно з яким він зобов'язався компенсувати позивачу витрати, пов'язані з укладенням охоронного договору, у сумі 35 428,80 грн. Окрім цього, суд дійшов висновку, що покликання відповідача на п.6.5 Додаткової угоди є помилковим, оскільки цей пункт стосується інших витрат - експлуатаційних, а не витрат на охоронний договір; вимога про підписання Акта звірки взаєморозрахунків не є обов'язковою умовою згідно з договором, тому його відсутність не звільняє відповідача від виконання зобов'язання. Таким чином, відсутність оплати відповідачем узгоджених витрат була підставою для задоволення позову про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03 березня 2025 року у справі № 914/3056/24 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що грошове зобов'язання за укладеними договорами ним виконане в повному обсязі; вважає, що позивачем не здійснено спроби досудово врегулювати спір. Апелянт звертає увагу на те, що до відповідача від позивача відповідно до умов додаткової угоди до Договору оренди Г-9200-14 (Д-21) від 15.12.2021, а саме п.6.5. Договору оренди, не надходив примірник договору про відшкодування витрат на виготовлення акту технічного стану та паспорту пам'ятки архітектури (витрати, пов'язані з укладенням охоронного договору) та акт приймання-передачі послуг на суму 35 428,80 грн. Відтак, скаржник вважає, що ним не були порушені умови договору з огляду на неможливість проведення оплати органом державного казначейства через ненадання позивачем акту прийому-передачі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/3056/24 за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Львівської області від 03 березня 2025 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; позивачу надано строк (15 днів з дня отримання ухвали) на подання суду відзиву на апеляційну скаргу; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що скаржник помилково посилається на п.6.5. Додаткової угоди до договору оренди, оскільки він стосується договору про відшкодування експлуатаційних витрат, а не витрат, пов'язаних з укдаденням охоронного договору. Також вказує на те, що обрання певного способу захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Окрім цього, позивач вважає безпідставним посилання скаржника на Порядок казначейського обслуговування державного бюджету, адже це не звільняє його від виконання обов'язку за договором.
Заяви щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду не надходили.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
09 жовтня 2014 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Головним управлінням юстиції у Львівській області (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № Г-9200-14, згідно умов якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Саксаганського, буд. 6. Об'єкт оренди знаходився на балансі ЛКП «Княже місто».
23 січня 2019 року на підставі ухвали Львівської міської ради № 4035 від 11 жовтня 2018 року «Про врегулювання питань управління багатоквартирними будинками та їх обслуговування у м. Львові» та рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 876 від 30 вересня 2016 року «Про затвердження порядку списання з балансу міської ради багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності», ЛКП «Княже місто» передало, а ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» прийняло на баланс нежитлові приміщення у будівлі за адресою: м. Львів, вул. Саксаганського, 6.
15 грудня 2021 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець), Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) (Орендар) та Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» (Балансоутримувач) на виконання наказу Управління комунальної власності від 18.08.2021р. №424-О «Про внесення змін до договорів оренди» та звернення Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 06.04.2021р. №1.4-10067-2302 та від 10.08.2021р. №1.4-23737-2302, укладено Додаткову угоду до Договору оренди № Г-9200-14 (Д-21) (Додаткова угода), згідно умов якої Орендодавець та Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 235,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Саксаганського, 6.
Дані нежитлові приміщення є пам'яткою культурної спадщини, відомості про що відображено у п. 4.3 Додаткової угоди. Пункти 4.5. та 4.6 цього договору підтверджують факт укладення охоронного договору на об'єкт оренди та витрати які були понесені на таке укладення.
11 листопада 2021 року між ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» та Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради укладено Охоронний договір № 221/21.
Згідно з пунктом 7.3 Додаткової угоди протягом 10 робочих днів з дня укладання цього Договору, орендар зобов'язаний компенсувати балансоутримувачу/колишньому орендарю витрати, пов'язані із укладанням охоронного договору.
Відповідно до п.4.6 Додаткової угоди, витрати балансоутримувача, пов'язані з укладенням охоронного договору склали 35 428,80 грн з ПДВ.
Наказом Міністерства юстиції України № 115/5 від 30.01.2015 Головне управління юстиції у Львівській області перейменовано на Головне територіальне управління юстиції.
Згідно з постановою КМУ від 09.10.2019 № 870 зазначене управління ліквідоване, а його правонаступником стало Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, утворене як юридична особа публічного права.
Постановою КМУ від 16.08.2022 № 912 вказане управління реорганізовано шляхом приєднання до Південно-Західного міжрегіонального управління Мін'юсту (м. Івано-Франківськ) із подальшим перейменуванням у Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Згідно з довідкою загальної заборгованості № 10/12 від 01.12.2024, заборгованість Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перед Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» становить 35 428,80 грн з ПДВ. Дана обставина також підтверджується Кошторисом на паспортизацію об'єктів культурної спадщини.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору оренди нерухомого майна № Г-9200-14 та додаткової угоди до Договору оренди № Г-9200-14 (Д-21) від 15.12.2021.
Позивач вказує, що у відповідача наявна заборгованість за понесені витрати, пов'язані з укладенням охоронного договору на суму 35 428,80 грн.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2021 року між ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» та Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради укладено Охоронний договір № 221/21, відповідно до якого ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» бере на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури «Будинок нотаріальної контори», 1938-1939 рр. - частини нежитлових приміщень третього поверху загальною площею 235,5 кв.м., що розташовані в будинку на вул. Саксаганського, 6 у м.Львові.
Відповідно до п. 44 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 року № 483, якщо об'єктом оренди є пам'ятка культурної спадщини, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина (далі - пам'ятка), балансоутримувач протягом двох робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря або орендодавця про включення майна до Переліку відповідного типу надсилає таку заяву та додані до неї документи відповідному органу охорони культурної спадщини. До заяви додається укладений власником пам'ятки, уповноваженим ним органом (особою) або балансоутримувачем з органом охорони культурної спадщини примірник охоронного договору на об'єкт, або лист власника пам'ятки, уповноваженого ним органу (особи) або балансоутримувача до органу охорони культурної спадщини із проханням подати проект договору, якщо охоронний договір не укладено. Витрати, пов'язані із укладенням охоронного договору, компенсуються переможцем аукціону, якщо вони були понесені протягом календарного року до дати публікації оголошення про проведення аукціону про передачу майна в оренду.
Абзацом 3 п.46 Порядку передбачено включення орендодавцем до додаткових умов оренди умови про обов'язок орендаря дотримуватися вимог і обмежень охоронного договору, змін до нього, включення такого обов'язку додоговору оренди, оприлюднення копії охоронного договору, змін до нього в електронній торговій системі.
Пункт 7.3 додаткової угоди до договору №Г-9200-14 (Д-21) від 15.12.2021 року передбачає, що протягом 10 робочих днів з дня укладення цього договору, орендар зобов'язаний компенсувати балансоутримувачу/колишньому орендарю витрати, пов'язані з укладенням охоронного договору, якщо вони були понесені протягом календарного року до дати публікації оголошення про проведення аукціону про передачу майна в оренду у сумі, визначеній в пункті 4.6 Умов (у разі понесення балансоутримувачем таких витрат).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В матеріалах справи міститься довідка загальної заборгованості № 10/12 від 01.12.2024, згідно з якою заборгованість Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перед Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» становить 35 428,80 грн з ПДВ. Дана обставина також підтверджується Кошторисом на паспортизацію об'єктів культурної спадщини.
Доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем суду не надано.
Доводи апеляційної скарги про те, що вказана сума є непідтвердженою, оцінюються колегією суддів критично, оскільки при укладенні договору у відповідача не виникало застереження до даного пункту договору та суми, не ставилось питання про визнання недійсним даного пункту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк оплати за витрати, пов'язані з укладенням охоронного договору, у відповідача настав, а їх неоплата відповідачем є порушенням договірних зобов'язань.
Доводи скаржника, в яких він покликається на п.6.5 Додаткової угоди до Договору оренди № Г-9200-14 (Д-21) від 15.12.2021 року, є необґрунтованими, оскільки зазначений пункт стосується укладення договору про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, а не витрат, пов'язаних із укладенням охоронного договору. Таким чином, положення п.6.5 не регулює правовідносини, що є предметом цього спору.
Щодо твердження відповідача про ненадання та непідписання Акта звірки взаєморозрахунків, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство та умови договорів не покладають на позивача обов'язку щодо надання такого акту як передумови для стягнення заборгованості.
Також доводи апелянта про належне виконання умов інших договорів із ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» не має правового значення у межах цієї справи, оскільки не стосується предмета доказування. Предметом розгляду є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання умов, передбачених п.7.3 Додаткової угоди до договору № Г-9200-14 (Д-21) від 15.12.2021 року, яким прямо встановлено обов'язок орендаря компенсувати витрати балансоутримувача, пов'язані з укладенням охоронного договору.
Доводи скаржника про те, що позивач не скористався досудовим врегулюванням спору не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист; відтак, це право, а не обов'язок сторін.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 03 березня 2025 року у справі №914/3056/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - без задоволення.
Матеріали справи № 914/3056/24 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.