13 травня 2025 року м. РівнеСправа №460/1032/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Млинівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 05.05.2017 №Ф-29-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску станом на 30.04.2017 на суму 8845,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 18.06.2008 до 29.12.2018 була зареєстрована як фізична особа-підприємець. При цьому, у період з 01.09.2014 по 31.08.2017 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення та отримувала соціальну допомогу. 29.12.2018 припинено підприємницьку діяльність. У грудні 2023 року позивачу стало відомо, що з її заробітної плати вираховуються кошти відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.11.2023, прийнятої у виконавчому провадженні №54179325 з примусового виконання вимоги відповідача від 05.05.2017 №Ф-29-17 про сплату боргу (недоїмки). Зауважила, що оскаржувана вимога на її адресу не направлялась, про наявність даного боргу її ніхто не сповіщав та жодних боргів при припиненні підприємницької діяльністі вона не мала, із спірною вимогою ознайомилася 15.01.2024 після отримання її корінця з відповіддю на адвокатський запит. Зазначила, що у момент винесення спірної вимоги позивач перебувала декретній відпустці. Перебуваючи на обліку у Управлінні соціального захисту населення Млинівської РДА у 2016 році та до серпня 2017 року сплачувались страхові внески, про що внесено відомості до Реєстру застрахованих осіб ДРЗДСС відповідно до довідки ПФУ форми ОК-7. У зв'язку з чим, вважає, що у випадку отримання нею у встановленому порядку щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною, на яку нараховувався та з якої сплачувався єдиний внесок у мінімальному розмірі, то у неї, як фізичної особи - підприємця, відсутній обов'язок сплати єдиного внеску, а тому оспорювана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 30.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Млинівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Млинівський ВДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного МУ МЮ, третя особа). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, позивачем - відповіді на відзив, третьою особою - письмових пояснень відносно позову та відзиву.
Ухвалою від 30.01.2024 вжито заходи забезпечення позову - зупинено стягнення за виконавчим документом - вимогою податкового органу від 05.05.2017 №Ф-29-17 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 8845,82 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №460/1032/24.
Ухвалою від 16.02.2024 продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, встановлений ухвалою від 30.01.2024, - до 23.02.2024.
Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що за даними інформаційної системи органів доходів і зборів фізична особа - підприємець ОСОБА_2 з 18.06.2008 по 29.12.2018 перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області (Млинівський район), як платник податків, на загальній системі оподаткування. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведено державну реєстрацію припинення в ЄДР 29.12.2018 за № 25990050002001594. Перебування позивача у трудових відносинах не позбавляє права займатися підприємницькою діяльністю та обов'язку сплачувати єдиний внесок. Покликаючись до положень ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначив, що базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч. 1 ст. 7). З 01.01.2018 Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у п.2 частини першої ст. 7 Закону №2464-VI для бази нарахування єдиного внеску змінено звітний період (рік на квартал). Відповідно до внесених змін та на виконання абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску мають обов'язок зі сплати єдиного внеску за 2017 рік у розмірі 8448 грн (704 - мінімальний внесок х 12 міс.) із терміном сплати 09.02.2018 та починаючи із 2018 року сплачують єдиний внесок щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за кварталом у розмірі 2457,18 грн (819,06 - мінімальний внесок х 3міс.); у 2019 році щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за кварталом в розмірі 2754,18 грн. (918,06 - мінімальний внесок х 3міс). Зазначив, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем. Тобто після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності. Відповідно до облікових даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Податковий блок» станом на 02 січня 2024 року ОСОБА_2 в інтегрованій картці платника податків обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 7976,82 грн. Дана заборгованість виникла на підставі наступних операцій: 09.02.2018 в сумі 605,28 грн нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік; 19.04.2018 - 2457,18 грн нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам; 19.07.2018 - 2457,18 грн нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам; 19.10.2018 - 2457,18 грн нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам. У відповідності до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи ДПС «Податковий блок» ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2017 №Ф-29-17 та направлено платнику засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення. Вважає, що оспорювана вимога винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Третьою особою письмових пояснень не надано.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
За змістом інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 18.06.2008 зареєстрована як фізична особа-підприємець; перебувала на обліку в контролюючому органі як платник податків з 19.06.2008 за №6115, а з 18.06.2008 як платник єдиного внеску за №1711023-1862 (а.с. 23).
29.12.2018 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, за власним рішенням.
05.05.2017 Головним управлінням ДФС у Рівненській області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Рівненській області) сформовано для позивача вимогу № Ф-29-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 8845,82 грн (а.с. 73), яка надіслана поштовим відправленням №330230087852 на поштову адресу позивача: с. Остріїв, Млинівський (нині Дубенський) район, Рівненська область, 35136.
Проте, поштове відправлення №330230087852 повернулося відправнику без вручення адресату з позначкою: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с. 73).
Корінець вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки) супровідним листом від 23.05.2017 №33/9 пред'явлений податковим органом до примусового виконання органу ДВС (а.с.70).
30.06.2017 начальником відділу Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (правонаступником якого є Млинівський ВДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного МУ МЮ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54179325 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області від 05.05.2017 №Ф-29-17 про сплату боргу (недоїмки) на суму 8845,82 грн (а.с.14).
10.10.2023 головним державним виконавцем Млинівського ВДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного МУ МЮ в межах виконавчого провадження №54179325 винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 17).
01.11.2023 головним державним виконавцем Млинівського ВДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного МУ МЮ в межах виконавчого провадження №54179325 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.15-16).
21.12.2023 адвокат Зух К.О. звернулася в інтересах позивача до третьої особи із адвокатським запитом про надання копій матеріалів виконавчого провадження №54179325 (а.с.13).
Проте, копії спірної вимоги на адвокатський запит третьою особою надано не було, що підтверджується листом від 26.12.2023 №22246 (а.с. 13).
Копія корінця спірної вимоги позивачем одержана з листом відповідача від 02.01.2024 №6/6/17-00-13-06-04 (а.с. 19).
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI в редакції, чинній на час прийняття спірної вимоги (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
За змістом ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Таким чином, підставою для формування та надіслання органом доходів і зборів платнику вимоги про сплату боргу є наявність недоїмки у платника єдиного внеску.
Разом з тим, вирішуючи справи даної категорії, слід враховувати, що метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі наведеного можливо зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Поряд з цим, у випадку отримання застрахованою особою у встановленому порядку щомісячної соціальної допомоги (в т.ч. по догляду за дитиною), на яку нараховується та з якої сплачується єдиний внесок у мінімальному розмірі, обов'язок сплати такою особою, що зареєстрована як фізична особа - підприємець, єдиного внеску не виникає.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.04.2020 у справі № 120/581/19-а, від 18.11.2020 у справі № 240/144/19.
Як стверджує відповідач, підставою для прийняття спірної вимоги слугувала наявність в інформаційній системі ДПС «Податковий блок» інформації про заборгованість у позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.04.2017 в сумі 8845,82 грн.
При цьому, інтегрованої картки платника податків позивача щодо сплати нею єдиного соціального внеску відповідач суду не надав, а наведений у відзиві розрахунок виникнення боргу позивача стосується 2018 року, в той час як спірна вимога сформована 05.05.2017 з урахуванням боргу станом на 30.04.2017. Відтак, зазначений у відзиві розрахунок боргу не стосується спірних правовідносин.
Разом з тим, за змістом листа Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації від 23.01.2024 №133/06-20/24 ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні і відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» отримувала допомогу при народженні дитини на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2014 по 31.08.2017 в розмірі 860,00 грн щомісячно (а.с. 26).
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) Управлінням соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації за позивача сплачувалися страхові внески: з вересня 2014 року по серпень 2015 року в сумі 1218,00 грн щомісячно; з вересня 2015 року по квітень 2016 року в сумі 1378,00 грн щомісячно; травень - листопад 2016 року в сумі 1450,00 грн щомісячно; грудень 2016 року 1600,00 грн; січень - липень 2017 року в сумі 3200,00 грн щомісячно; серпень 2017 року в сумі 2890,32 грн (а.с. 24).
Таким чином, у період з вересня 2014 року по серпень 2017 року у позивача не могло виникнути заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки його було сплачено за позивача органом соціального захисту населення.
Оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464-VI позивач у період з 01.09.2014 по 31.08.2017 є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї в такий період, який покладений в основу оспорюваної вимоги, нараховував та сплачував страхувальник в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще й позивачем, як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.01.2020 у справі №480/4656/18 (№К/9901/25355/19), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не довів правомірності спірної вимоги, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви сплачено судового збору в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 26.01.2024 №23 (а.с. 31).
Крім того, сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 908,40 грн, що підтверджується квитанцією від 26.01.2024 №22 (а.с. 45).
Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору 2119,60 грн підлягають відшкодуванню відповідачем.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).
Частиною третьою статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В позовній заяві позивач просила стягнути з відповідача нa її користь понесені та документально підтверджені судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Крім того, до позовної заяви долучила розрахунок суми судових витрат (а.с. 28), згідно з який витрати позивача складаються 6119,60 грн, з них: судового збору за забезпечення позову - 908,40 грн; судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру - 1211,20 грн; оплати гонорару адвокату за надання правничої допомоги - 4000,00 грн.
До розрахунку суми судових витрат позивач долучила довідку про оплату правничої допомоги адвоката та прибутковий касовий ордер.
Згідно з довідкою про оплату правничої допомоги адвоката Зух Катерини Олександрівни від 27.12.2023 №8 (а.с. 29) Полінська І.В. 10.11.2023 сплатила адвокату грошову винагороду (гонорар) в сумі 4000 гривень за надання наступної правничої допомоги: 1. Надання правової інформації, консультації і роз'яснення щодо законодавчого регулювання питань, пов'язаних із скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) (0,5 год.) - 250 грн; 2. Аналіз документів та збір доказів необхідних для подачі позову до суду. Підготовка адвокатських запитів: до ГУ ДПС у Рівненській області; до Млинівського відділу ДВС у Дубенському районі Рівненської області; до Управління соціального захисту населення (2,5 год.) - 1250 грн; 3. Аналіз практики та складання позовної заяви про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2017 №Ф-29-17 (5 год.) - 2500 грн. Всього (8 год.) 4000 грн. Сплачена сума оприбуткована в Книзі обліку доходів та витрат адвоката за записом №7 від 27.12.2023. Затрати робочого часу на надання правової допомоги, передбаченої пунктами 1-4 довідки, становлять 8 годин 00 хвилин.
За змістом квитанції до прибуткового касового ордера № 34 від 27.12.2023 адвокатом Зух К.О. прийнято від ОСОБА_1 4000,00 грн. Підстава: «надання правничої допомоги» (а.с. 30).
Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 4000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Відтак, з огляду на незначну складність справи суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2500,00 грн, а саме - за надані послуги щодо підготовки позовної заяви з додатками. Решту витрат на правову допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.05.2017 №Ф-29-17.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2119,60 грн, у тому числі: 1211,20 грн - за подання позовної заяви; 908,40 грн - за подання заяви про забезпечення позову.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023. ЄДРПОУ/РНОКПП ВП 44070166)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Млинівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Адреса: вул. В. Поліщука, 18, смт Млинів, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35100; код ЄДРПОУ 34337386.
Повний текст рішення складений 13 травня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко