про повернення позовної заяви
12 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2540/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Чернікова Дениса Юрійовича, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 19.07.2022 по 31.07.2022 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 19.07.2022 по 31.07.2022 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 та Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, з 01.08.2022 по 03.07.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2022 по 03.07.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_4 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Суддя ухвалою від 22.04.2025 залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 та зазначила про необхідність позивачу або його представнику надати суду інформацію коли саме позивач отримав письмовий документ, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, та надати суду докази в підтвердження цього (наказ про виключення з військової частини, наказ про звільнення з військової служби, грошовий атестат тощо). У разі пропущення позивачем строку звернення до суду додатково надати суду заяву про поновлення строку звернення, вказавши поважні причини його пропуску (з дати отримання документа про нараховані суми), а також надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
Окрім цього, суддею запропоновано позивачу або його представнику уточнити пункти 1, 4 та 6 прохальної частини позову.
На усунення недоліків позовної заяви представник позивача через систему «Електронний суд» надіслав заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та уточнений адміністративний позов.
Сукупність доводів представника позивача, викладених у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, зводяться до того, що жоден з відповідачів не повідомляв позивачу жодного місяця про загальну суму заробітної плати та не повідомляв при суми, нараховані та виплачені позивачу при виключенні його з особового складу військової частини при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати. Адвокат стверджує, що відлік строку починається з моменту одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, як того вимагає частина 1 та 2 статті 233 КЗпП. При цьому, адвокат вважає, що саме відповідь на його адвокатський запит (яку отримано 21.01.2025) є саме тим письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні. Відтак, як на переконання представника позивача, на момент подачі позову, три місяці з дня отримання письмового повідомлення не пройшли. Також адвокат наголошує, що подається вдруге.
Надаючи правову оцінку викладеному вище, суддя вважає наведенні представником позивача доводи безпідставними, оскільки позивача звільнено з військової служби 03.07.2024, а звернення з адвокатським запитом не змінює дату початку відліку строку звернення до суду, а свідчить про початок вчинення активних дій для отримання інформації. Адвокат не навів суду поважних причин неможливості позивача звернутись до відповідача із запитом про отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні в більш коротші строки, як того вимагає частина 1 та 2 статті 233 КЗпП.
Відтак, суддя відхиляє вказані доводи представника позивача, як необґрунтовані.
У постанові ВС від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23вказано, що Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
У наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 03.07.2024 року №187 міститься уся інформація про види та розміри грошового забезпечення, а відтак, на переконання суду, відлік строку звернення до суду необхідно обраховувати з 04.07.2024 року (наступний день за днем наказу). Останній день строку звернення до суду є 04.10.2024 року.
Як вказує представник позивача, вперше до суду звернення у межах адміністративної справи №340/1586/25 мало місце 11.03.2025 року, тобто поза межами тримісячного строку.
Жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом представником позивача не наведено, як і не надано доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску.
З огляду на вказане вище, суддя доходить висновку про відмову у задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Окрім цього, згідно Діловодства спеціалізованого суду суддя убачає, що суддя Брегей Р.І. у адміністративній справі №340/1586/25 ухвалою від 07.04.2025 повернув частину позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском ним звернення до суду. Саме ця частина позовних вимог є предметом спору у цій адміністративній справі.
Разом з тим, суддя убачає, що представник позивача - адвокат Черніков Денис Юрійович подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на вказану вище ухвалу судді.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2025, якою повернуто частину позовних вимог з 19.07.2022 року.
Отже, не дочекавшись результатів розгляду апеляційним судом поданої ним апеляційної скарги, повторно звернувся до цього самого суду (Кіровоградського окружного адміністративного суду) з таким же позовом до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з однакових підстав.
Частиною 8 статті 169 КАС України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно з пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України, до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. У свою чергу, стаття 45 Кодексу встановлює, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Подання апеляційної скарги за якою відкрито апеляційне провадження та звернення до суду першої інстанції з новим позовом предмет спору якого є предметом спору у відкритому апеляційному провадженні, як на переконання судді, свідчить про повторність звернення до суду з аналогічними позовами.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Отже, наразі на вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення грошового забезпечення, перебуває на вирішенні у двох суддів, що як на переконання судді йде всупереч нормам КАС України.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суддя вирішила повернути позовну заяву.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Оскільки позовну заяву подано через електронну пошту, тому роздрукований примірник цієї останньої заявнику не повертається.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути.
Копію ухвали судді невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК