Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2025 року Справа№640/19783/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального науково-дослідницького інституту Збройних Сил України (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 28-б, код ЄДРПОУ 08138347) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом Центрального науково-дослідницького інституту Збройних Сил України в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі, зобов'язати вчинити дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального науково-дослідницького інституту Збройних Сил України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати Центральний науково-дослідницький інститут Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2016 по 01.12.2018, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Центральному науково-дослідницькому інституті Збройних Сил України та в період з 01.01.2016 по 01.12.2018 відповідачем невиплачувалась індексація грошового забезпечення. Вказує, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинен застосовуватись базовий місяць січень 2008, а з 01.03.2018 по 01.12.2018 - березень 2018, разом із урахуванням індексації різниці, яка передбачена абз.4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. У зв'язку із наведеним, зазначає, що бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та не виплати індексація грошового забезпечення є протиправною та просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/19783/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2025 продовжено розгляд справи.
Запропоновано учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин у цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також у разі врегулювання спору.
Запропоновано відповідачу подати суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали відзив на позовну заяву.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що оскільки сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Вимога про зобов'язання відповідача при розрахунку індексації за період з січня 2016 року - по 28 лютого 2018 року застосувати березень 2008 року як базовий безпідставна, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації. Аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078, а особливо його 1 - 5 абзаців свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15.12.2015 або після цієї дати. Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15.12.2015, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини першої статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому у відповідача відсутні підстави для застосування для обрахунку індексації позивачу березня 2008 року як базового місяця за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 і тому ця вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню. 01.03.2018 вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовим званням, та встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Відтак, підстави для виплати індексації з урахуванням збільшення тарифних ставок у березні 2018 року виникли з грудня 2018 року, з огляду на що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 не виплачувалась. За таких умов підстави для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.12.2018 відсутні. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Центральному науково-дослідницькому інституті Збройних Сил України.
При цьому, за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
Представник позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, в якому просив надати розрахунок індексації грошового забезпечення з зазначенням базового місяця.
На виконання зазначеного запиту відповідачем листом від 15.10.2022 №172/697 надано відповідь, відповідно до якої позивачеві у період з 01.01.2016 до 01.12.2018 не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення. Щодо визначення базового місяця та проведення індексації відповідачем зазначано, що після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів базовим періодом для нарахування індексації став місяць підвищення посадового окладу (тобто з 15.12.2015). Водночас до набуття зазначених змін, місяць, в якому відбулося підвищення грошових доходів населення (в тому числі збільшення розмірів складових грошового забезпечення), вважався базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Згідно наявних в матеріалах справи копій довідок відповідача щодо виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення у спірний період.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.12.2018 з урахуванням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року протиправною та такою, що порушують встановлене статтею 43 Конституції України право позивача на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом та звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з ч. 1-3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
У ч.2 ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно із абз.2 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
У ч.6 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст.3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому відповідно до визначення, яке міститься в абз.3 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, яка діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016 у ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» цифри « 101» замінено цифрами « 103».
Таким чином, починаючи з 01.01.2016, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ч.2-4 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до ч.2, 6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до абз.5 п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абз.1, 2, 5, 6 п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У абз. 1, 6 п.5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абз.1 цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених п.2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до п. 1-1 і 4 цього Порядку.
У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.
Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до п.6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.
Цією постановою внесені зміни до п.5 Порядку № 1078, абзаци перший шостий якого викладені у такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно з п.10-2 Порядку № 1078, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Відповідно до п.п.2 п.6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
У рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 (справа № 825/1987/17), від 20.11.2019 (справа № 620/1892/19), від 05.02.2020 (справа № 825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Аналіз наведених вище редакцій норм п.5 Порядку № 1078 дає підстави дійти висновку, що до 15.12.2015 (дати набрання чинності Постановою № 1013) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення уважався місяць, в якому відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Тобто, базовий місяць для проведення індексації грошових доходів населення не був прив'язаний до події зростання лише тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Проте після 15.12.2015 у зв'язку з набранням чинності Постановою № 1013, якою п.5 Порядку № 1078 викладено у новій редакції, на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів згідно з новою редакцією п.5 Порядку № 1078) для нарахування індексації почав впливати виключно факт зростання тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
При цьому місяць, у якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, є місяцем підвищення його грошового доходу, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення.
Окрім того, Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (п. 26 постанови від 05.02.2020 у справі № 825/565/17).
У цьому контексті суд повторює, що за змістом п.5 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013), підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.
Отже, базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, яку суд враховує в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Застосовуючи вказані підходи до цієї справи, суд уважає, що зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації не буде втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про те, які місяці будуть базовими для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за спірний у цій справі період, суд виходить з наступного.
07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) відповідно до пункту першого якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Додатком 1 до Постанови № 1294.
Постанова № 1294 набрала чинності з 01.01.2008.
Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Постанова № 1294 втратила чинність 01.03.2018 на підставі постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01.01.2008 (після набрання чинності Постановою № 1294) до 01.03.2018 (після втрати чинності Постановою № 1294), не відбувалося.
З огляду на це за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно) базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року. А, враховуючи підвищення з 01.03.2018 розмірів посадових окладів військовослужбовців на підставі Постанови № 704, базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.12.2018 є березень 2018 року.
Таким чином, базовими місяцями для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 є відповідно січень 2008 року та березень 2018 року.
З матеріалів справи суд встановив, що відповідач не вчиняв жодних дій в частині нарахування чи виплати позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі в період з 01.01.2016 по 01.12.2018 включно, з чим і не погодився позивач, звернувшись з цим позовом до суду. Таким чином, не нарахувавши та, не виплативши позивачу індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 включно, за відсутності для цього правових підстав, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, а слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Тож, оскільки суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 включно, ураховуючи те, що відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення саме на відповідача покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як місяців підвищення доходу (базових місяців) відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення змін Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Також позивач просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Тобто, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами.
Суд зазначає, що наведене позивачем обґрунтування щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - невиконання судових рішень більшістю військових частин у інших справах, не є належним обґрунтуванням для встановлення судового контролю у даній справі, у зв'язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального науково-дослідницького інституту Збройних Сил України (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 28-б, код ЄДРПОУ 08138347) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Науково-дослідницького інституту Збройних Сил України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 року.
Зобов'язати Науково-дослідницький інститут Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2016 по 01.12.2018, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов