Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2025 року Справа№640/18791/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4 код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку,-
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України (оприлюднений в електронній системі закупівель 14.10.2022) про результати моніторингу процедури закупівлі - «Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (пісок кварцевий)» (оголошення UA-2021-02-12-000859-а).
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідачем опублікований висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-02-12-000859-а від 14.10.2022, яким установлено порушення:
«1. Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Арсо Інвест», який не дотримав вимоги пункту 1 розділу І додатку № II до тендерної документації, оскільки не надав у складі тендерної пропозиції Специфікацію, яка є невід'ємною частиною аналогічного договору від 13.10.2020 № 09-05.
2. У порушення вимог абзаців другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерні пропозиції ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» та ТОВ «Аріал Альянс», як такі, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасників відповідно до законодавства та допустив їх до оцінки».
Позивач вказує, що відповідно умов договору, який надав учасник ТОВ «Арсо Інвест» Специфікація до договору не є додатком до договору. Разом з тим, наявність чи відсутність Специфікації не впливає на встановлення факту аналогічності договору по суті, адже учасником ТОВ «Арсо Інвест» було надано інші підтверджуючі документи.
Також зазначає, що не мав підстав відхиляти тендерні пропозиції учасників ТОВ «Арсо Інвест», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Квант-Плюс» та ТОВ «Аріал Альянс» через накладення електронних підписів.
Щодо вимог відповідача про усунення виявлених порушень, то позивач вважає, що ані ГК України, ані ЦК України не містять такої підстави для розірвання договору, як висновок Держаудитслужби.
За наведених обставин, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача та задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.
ТОВ «Арсо Інвест» у тендерній пропозиції не надано Специфікації, чим не підтверджено відповідності його тендерної пропозиції кваліфікаційному критерію «наявність документального підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору» у спосіб, визначений пунктом 1 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації. Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо учасник не відповідає кваліфікаційному критерію, установлений статтею 16 цього Закону. Зазначена норма є імперативною нормою права, яка має для Замовника зобов'язальний характер та яка не підлягає суб'єктивному тлумаченню.
Також Замовник у Тендерній документації чітко передбачив, що учасники повинні накласти на свої тендерні пропозиції (загалом) саме кваліфіковані електронні підписи. Учасники - ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» і ТОВ «Аріал Альянс» подали свої тендерні пропозиції з накладенням на них електронних цифрових підписів. Під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носіїв особистих ключів «незахищений / удосконалений», що свідчить про накладення на тендерні пропозиції зазначених учасників електронних підписів, які не можуть вважатись кваліфікованими та, що не відповідає вимогам розділу ІІ додатка ІІ до тендерної документації.
Замовник уклав договір за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушеннями вимог Закону № 922, не відхиливши тендерних пропозицій ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» та ТОВ «Аріал Альянс», Держаудитслужба зобов'язала його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору. Вважав, що виявлені порушення у сфері закупівель та їх наслідки є пропорційними до зобов'язальної частини висновку.
Вважає, що позивачем не доведено, що спірний висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства та є незаконним, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій наполягав на безпідставності доводів відповідача та просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/18791/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 продовжено розгляд справи.
Відповідачем та позивачем подано до суду відзив на позов та відповідь на відзив аналогічного змісту раніше поданих відзиву на позов та відповіді на відзив.
Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 30019801, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок, 9/1.
12.02.2021 позивачем оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2021-02-12-000859-a.
21.09.2022 відповідачем на підставі наказу Держаудитслужби від 21.09.2022 № 214 «Про початок моніторингу закупівель» розпочато моніторинг вказаної процедури закупівлі.
За результатами моніторингу опублікований «Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-12-000859-a», затверджений 14.10.2022 (далі Висновок), в констатуючій частині якого зазначено:
«ІІ. Констатуюча частина
Дата закінчення моніторингу: 11 жовтня 2022 року. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), надання роз'яснень до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання інформації та документів у випадках передбачених Законом.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 11.02.2021 року № 21/019, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Плюс» (далі - ТОВ «Квант Плюс»), товариства з обмеженою відповідальністю «Мікротехсервіс Україна» (далі - ТОВ «Мікротехсервіс Україна»), товариства з обмеженою відповідальністю «Арсо Інвест» (далі - ТОВ «Арсо Інвест) та товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал Альянс» (далі - ТОВ «Аріал Альянс), протокол розкриття тендерних пропозицій від 23.03.2021, протокол розгляду тендерних пропозицій від 01.04.2021 № 21/019-р-2, повідомлення про намір укласти договір від 01.04.2022, договір про закупівлю від 19.04.2021 № 2104000193, пояснення на запити Держаудитслужби, отримані 28.09.2022, 05.10.2022 та 11.10.2022 через електронну систему закупівель.
За результатами моніторингу установлено, що у пункті 1 розділу І додатку № ІІ до тендерної документації Замовник установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій довідок/листів про виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів. На підтвердження інформації зазначеної у довідках/листах учасники надають відповідні копії договорів. Також передбачив, що такі договори повинні містити усі додатки, які є невід'ємними частинами договорів (якщо є такі додатки). Учасник ТОВ «Арсо Інвест» у складі тендерної пропозиції надав довідку від 09.03.2021 № 08, якою повідомив про виконання аналогічного договору від 13.10.2020 № 09-5 та відповідно надав копію даного договору.
Згідно із пунктом 1.1. розділу І договору від 13.10.2020 № 09-05 продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов Специфікації, укладеної в рамках цього договору та, що є невід'ємною частиною договору. Однак, учасник ТОВ «Арсо Інвест» у складі тендерної пропозиції не надав зазначеної Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору від 13.10.2020 № 09-05, чим недотримав вимоги пункту 1 розділу І додатку № ІІ до тендерної документації.
Також моніторингом установлено, що у розділі ІІ додатку № ІІ до тендерної документації Замовник передбачив обов'язок учасників торгів накласти на свої тендерні пропозиції (в цілому) кваліфіковані електронні підписи відповідних уповноважених осіб учасників.
Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 749, захищений носій особистих ключів - засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратнопрограмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Учасники ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» та ТОВ «Аріал Альянс» подали свої тендерні пропозиції з накладенням на них електронних цифрових підписів.
При цьому, під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носіїв особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерні пропозиції зазначених учасників електронних підписів, які не можуть вважатись кваліфікованими та, що не відповідає вимогам розділу ІІ Додатку № ІІ до тендерної документації.
Однак, на порушення вимог абзаців другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив: тендерну пропозицію ТОВ «Арсо Інвест», як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону; тендерні пропозиції ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» та ТОВ «Аріал Альянс», як такі, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасників відповідно до законодавства та допустив їх до оцінки.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 Закону.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
З огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 06.10.2022 звернулась через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання пояснень стосовно прийняття рішення щодо допущення до оцінки: тендерних пропозицій ТОВ «Арсо Інвест», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Квант-Плюс» та ТОВ «Аріал Альянс», які не відповідали вимогам розділу ІІ додатку № ІІ до тендерної документації; тендерної пропозиції ТОВ «Арсо Інвест», яка не відповідала вимогам пункту 1 розділу І додатку № ІІ до тендерної документації. На зазначений запит Держаудитслужби Замовник 11.10.2022 надав інформацію та документи, які не підтверджують правомірність дій Замовника під час розгляду тендерних пропозицій учасників торгів.
За результатами аналізу питання щодо розгляду тендерних пропозицій ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» та ТОВ «Аріал Альянс» установлено порушення вимог абзаців другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, надання роз'яснень до тендерної документації, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання інформації та документів, у випадках передбачених Законом - порушень не установлено.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущим через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.».
Позивач не погоджується з таким Висновком, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VІІІ).
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Абзацами першим та другим частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Отже, наведені приписи свідчать про те, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями здійснювати аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому законодавець визначив підстави, за яких керівником органу державного фінансового контролю або його заступником приймається рішення про початок моніторингу закупівлі, серед яких, і виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно з частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев'ятнадцята статті 8 Закону № 922-VІІІ).
Як слідує зі змісту оскаржуваного висновку, підставою для формування такого слугувало порушення позивачем та абз. 2 та абз. 3 п. 1 ч. 1 ст.31 Закону № 922-VІІІ.
Так, на думку відповідача, замовник безпідставно не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Арсо Інвест» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII, оскільки Товариством у складі тендерної пропозиції не надано Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору від 13.10.2020 № 09-05.
Визначаючись із тим, чи обґрунтовані такі твердження відповідача, суд зауважує наступне.
Пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Як установлено частиною першою статті 16 Закону № 922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю (частина 2 статті 16 Закону № 922-VIII).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Пунктом 1 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації визначено, що інформація, що підтверджує відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі: сканкопія (з оригіналу або копії) документа, що підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам по предмету закупівлі за формою, яку наведено у Додатку І до тендерної документації та у Додатку І-а до тендерної документації.
Пунктом 2 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації визначено, крім іншого, що інформація, що підтверджує відповідність учасника встановленим/-ому замовником кваліфікаційним/-ому критеріям/-ю, у вигляді сканкопій/-ї документів/-та, в т.ч.:
Інформація про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів):
Сканкопія/-ї (з оригіналу та/або копії) довідки/листа учасника (в довільній формі) за підписом керівника чи уповноваженої особи учасника про виконання аналогічного/-их* за предметом закупівлі договору/-ів** із зазначенням: назва, код ЄДРПОУ або реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), адреса та контактний телефон замовника(-ів) за договором, предмет договору, номер, дату укладання та строк дії договору, статус виконання.
Сканкопія/-ї (з оригіналу та/або копії) договору/-ів**, що наведений/-і учасником в довідці/листі (згідно підпункту 2.1.1.) про виконання аналогічного/-их* за предметом закупівлі договору/-ів**.
Сканкопія/-ї (з оригіналу та/або копії) відгука/-ів*** від підприємства/-в (замовника/-ів), для якого/-их виконувався/-лись аналогічний/-ні* за предметом закупівлі договір/-ори** наведений/-і учасником в довідці/листі (згідно підпункту 2.1.1.) або сканкопії інших документів, які підтверджують виконання договору. В документах, які зазначені в даному пункті, серед іншого, повинна міститись інформація про номер/-и та дату/-и укладання договору/-ів, сканкопія/-ї якого/-их надана/-ні на виконання вимог підпункту 2.1.2.
* аналогічним договором слід розуміти договір на поставку товару, визначеного за показником четвертої цифри основного словника ДК 021:2015 предмета закупівлі, зазначеного в даній тендерній документації.
** такий договір повинен містити усі додатки, які є невід'ємною частиною договору (якщо є такі додатки).
Тобто, Тендерною документацією чітко визначено, що на підтвердження кваліфікаційного критерію документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору надається копія аналогічного договору з усіма додатками, які є невід'ємною частиною договору, у разі їх наявності.
Необхідно зазначити, що положення Закону № 922-VIII не містять критеріїв визначення такого поняття як «аналогічний договір», як і не встановлено його положеннями вичерпного переліку документів, що можуть вимагатися замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 Закону № 922-VIII.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 826/114/18 зауважував на тому, що замовник може самостійно визначати спосіб документального підтвердження, в тому числі, й такого критерію, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, а також може визначати межі відповідності документального підтвердження вказаного критерію поняттю «аналогічний договір» з урахуванням загальних принципів здійснення державних закупівель.
Отже, замовник самостійно встановлює вимоги, зокрема яким чином учасник має підтвердити досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), в тому числі і щодо обсягу та виду підтвердних документів в залежності від предмета закупівлі (копії чи оригінали аналогічного договору, листи-відгуки, акти, накладні та інш).
Кваліфікаційний критерій наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) це один із критеріїв, який надає можливість замовнику пересвідчитися в тому, що учасник має відповідний позитивний досвід роботи, тобто виконує свої зобов'язання якісно та в установлений термін.
У разі, якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), для його підтвердження замовник може встановити перелік інформації, що зазначається в довідці.
Ураховуючи викладене, саме замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону № 922-VIII тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження.
Водночас частина перша статті 26 та частина дев'ята статті 29 Закону №922-VIII, чітко визначають, що учасники подають у складі своїх тендерних пропозицій документи, які визначені умовами тендерної документації.
Своєю чергою розгляд тендерних пропозицій має здійснюватися замовником саме на відповідність вимогам, встановленим в тендерній документації. Наслідком подання учасником тендерної пропозиції, яка не відповідає вимогам тендерної документації, є відхилення її замовником на підставі, зокрема пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.
З матеріалів справи вбачається, що у складі тендерної документації ТОВ «Арсо Інвест» надано довідку від 09.03.2021 № 08, якою повідомлено про виконання аналогічного договору від 13.10.2020 № 09-5 та, крім іншого, копію цього договору.
Посилання відповідача у висновку на те, що ТОВ «Арсо Інвест» не надано у складі тендерної пропозиції не надано Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору від 13.10.2020 № 09-05, чим порушено вимоги пункту 1 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації, суд вважає неспроможними, оскільки Тендерною документацією визначено подання додатків до аналогічного договору за їх наявності, тобто не визначено обов'язку учасника процедури закупівлі надання на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору у повному обсязі копій чи оригіналів усіх додатків.
Суд враховує те, що подання Специфікації до аналогічного договору не обумовлювалося тендерною документацією, крім цього відсутність у пропозиції учасника Специфікації не суперечить вимогам пункту 2 розділу І додатка ІІ до Тендерної документації.
При цьому, ненадання ТОВ «Арсо Інвест» Специфікації до договору від 13.10.2020 № 09-05 не змінює факту та предмету укладення такого договору, а лише деталізує порядок його виконання, а тому не свідчить про невідповідність ТОВ «Арсо Інвест» кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону №922-VIII.
Також, у складі тендерної документації ТОВ «Арсо Інвест» надавалась копія видаткової накладної №11 від 15.11.2020, в якій вказано кількість, ціна та асортимент товару, який було поставлено Продавцем Покупцю.
Крім того, виконання ТОВ «Арсо Інвест» аналогічного договору від 13.10.2020 № 09-05 у повному обсязі підтверджено листом-відгуком ТОВ «СА ГРУП» від 01.03.2021 № 08, який також надавався на підтвердження кваліфікаційного критерію виконання аналогічного договору надається довідка про виконання аналогічного договору, укладеного та виконаного учасником у повному обсязі.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що тендерна документація, подана ТОВ «Арсо Інвест» відповідає як вимогам тендерної документації позивача, так і вимогам чинного законодавства України, а тому посилання відповідача на порушення ТОВ «Укртрансгаз» абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII є неспроможними.
Що стосується накладення кваліфікованого електронного підпису, суд звертає увагу на таке.
Як встановлено відповідачем та не заперечується позивачем, учасники - ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» і ТОВ «Аріал Альянс» подали свої тендерні пропозиції з накладенням на них електронних цифрових підписів.
Під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носіїв особистих ключів «незахищений / удосконалений», що свідчить про накладення на тендерні пропозиції зазначених учасників електронних підписів, які не можуть вважатись кваліфікованими та, що не відповідає вимогам розділу ІІ додатка ІІ до тендерної документації.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Так, у силу частин першої - третьої статті 6 Закону України від 22.05.2003 №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до пунктів 23, 44 статті 1 Закону України від 05.10.2014 №2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (у редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Згідно з частиною четвертою статті 18 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" постановлено: погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).
Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України Про електронні довірчі послуги щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.
Установлено, що: удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:
використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб'єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону;
використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;
застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);
використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об'єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов'язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;
вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.
Таким чином експериментальний проект, затверджений постановою КМУ від 03.03.2020 №193, встановлював можливість користувача використовувати для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб удосконалений електронний підпис на звичайному файловому носії до 05.03.2022, а надалі - використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.
Отже, учасники публічних закупівель до 05.03.2022 мали можливість підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами.
Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо не відповідності учасників закупівлі встановленим абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII вимогам до учасника відповідно до законодавства, що має наслідком відхилення тендерної пропозиції та розірвання договору з переможцем торгів.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за результатами проведення тендеру ТОВ «Квант Плюс», ТОВ «Мікротехсервіс Україна», ТОВ «Арсо Інвест» не стали переможцями та договори із позивачем не укладали, а тому усунення порушень в частині відхилення тендерної пропозиції є нелогічним та не направлено на усунення негативних наслідків для бюджету. Крім того, рішення тендерного комітету за результатами проведеного тендеру (закупівлі) до цього часу ніким із учасників торгів у будь-який спосіб не оскаржено, тобто цей тендер не визнано незаконним і жодних негативних наслідків за результатами його проведення не наступило, у зв'язку із чим встановлені аудитором порушення є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо порушення позивачем пункту 2 частини другої статті 32 Закону №922-VIII, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 32 Закону №922-VIII тендер автоматично відміняється електронною системою закупівлі у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
Враховуючи, що вище зазначено про правомірність дій позивача щодо невідхилення тендерної пропозиції учасників, висновок відповідача про порушення позивачем пункту 2 частини другої статті 32 Закону №922-VIII також є безпідставним.
Надаючи правову оцінку способу усунення виявлених порушень, суд зазначає таке.
У констатуючій частині оскарженого висновку відповідач у зв'язку із виявленням порушень під час спірного моніторингу відповідачем на підставі статей 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" у п. 3 спірного висновку зобов'язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
На переконання суду, такий захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
Крім цього, відповідно до частини першій статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.
Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;
5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Як видно з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.
Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Відтак, зобов'язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов'язань за договором договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності, а відтак не був спрямований на досягнення легітимної мети.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача як суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №13609 від 26.10.2022.
Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних відповідача.
Керуючись статями 242-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4 код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України (оприлюднений в електронній системі закупівель 14.10.2022) про результати моніторингу процедури закупівлі - «Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (пісок кварцевий)» (оголошення UA-2021-02-12-000859-а).
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят однієї) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов