Справа № 487/3172/25
Провадження № 2-а/487/50/25
13.05.2025 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 160, 161, 286 КАС України позовну заяву представника позивача Бурлакова Максима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Заводського РТЦК м. Миколаєва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
10.05.2025 сторона позивача через систему «Електронний суд» звернулась до суд з вказаним позовом. Просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 серія № 249 від 21.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Вказане адміністративне провадження відповідно до здійсненого авторозподілу передано в провадження судді Заводського районного суду м. Миколаєва Лагоди А.А. 12.05.2025.
У позові стороною позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування поновлення позивачем вказано, що враховуючи юридичну необізнаність та звернення за допомогою до вторинної безоплатної правової допомоги, що зайняло відповідний проміжок часу, сторона позивача звернулась до суду з пропуском 10 - денного строку, передбаченого ст. 286 КУпАП. Також зазначає, що у постанові зазначено дату отримання постанови 21.02.2025 тобто за два місяці до її прийняття.
Вирішуючи питання чи є причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами поважними, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У даному випадку позивач заявляє вимоги про скасування постанови 249 від 21.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності по факту скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Сторона позивача у позові не зазначає дату отримання постанови, однак враховуючи наявність підпису ОСОБА_1 на постанові про її отримання, суд вважає днем її отримання день її прийняття 21.04.2025.
При цьому, з цим позовом сторона позивача звернувся до суду через систему «Електронний суд» 10.05.2025.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами слід обчислювати щонайменше з 22.04.2025.
За нормами частин першої та третьої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто перебіг 10 денного строку звернення до суду з цим позовом розпочався 22.04.2025 та сплинув 02.05.2025.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо причин пропущення строку звернення до суду з цим позовом, які викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, то на переконання суду вони є неповажними.
Водночас, суд зауважує, що подана заява про поновлення процесуального строку звернення в суд, обґрунтована лише загальними підставами неможливості звернення до суду у відведений час, та не містить доказів не можливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу конкретно позивачем.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.
Суд зауважує, що в оскаржу вальній постанові зазначено строки її оскарження до вищого органу або до суду.
Судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом, починаючи з дати отримання постанови, крім того юридична необізнаність, відвідання лікарів, не підтверджує об'єктивної неможливості звернення сторони позивача до суду за весь період з дати отримання оскаржу вальної постанови. Відтак, посилання на юридичну необізнаність та проходження лікарів, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме стороною позивача у встановлені строки, на переконання суду, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом, починаючи з дати отримання постанови.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Оскільки з позовними вимогами сторона позивача звернулась до суду поза межами встановленого статтею 286 КАС України, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними причинами пропущення позивачем строку звернення до суду, тому позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду.
Керуючись ст.ст.123, 169, 241, 248, 286 КАС України, суд,
Позовну заяву представника позивача Бурлакова Максима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Заводського РТЦК м. Миколаєва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.А. Лагода