13 травня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника СВК №67 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні (у режимі відеоконференції) апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 квітня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 квітня 2025 року у задоволенні клопотання начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 - відмовлено.
Дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що засуджений ОСОБА_5 , перебуваючи в місцях позбавлення волі з 2022 року, тільки з травня 2024 року почав своєю працею доводити, що став на шлях виправлення, що не є достатнім для висновку про можливість умовно-дострокового звільнення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану ухвалу засуджений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення, яким звільнити його умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі.
ЄУНСС: 722/569/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Провадження №11-кп/822/161/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Не погоджуючись з ухвалою, вказує, що за період відбування покарання в ДУ «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» він залучався до суспільно-корисної праці та сумлінно виконував роботи з благоустрою.
Зазначає, що за увесь період відбування покарання у двох випадках притягався до дисциплінарної відповідальності за куріння у невстановлених місцях, зазначені порушення не є істотними, а стягнення погашені. Також вказує, що має одне заохочення.
Вважає, що своєю поведінкою та ставленням до праці заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Засуджений ОСОБА_5 та представник Сокирянської виправної колонії (№67) підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу районного суду.
Мотиви Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст ухвали та вимоги апеляційної скарги, позиції учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Розглядаючи клопотання засудженого, районний суд установив, що ОСОБА_5 засуджено вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2022 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 12 жовтня 2022 року.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 січня 2025 року звільнено ОСОБА_5 від покарання за ч.ч.3,4 ст.185 КК України у зв'язку із усуненням законом караності діяння. Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання - 05 квітня 2022 року, відповідно, кінець строку відбування покарання засудженим ОСОБА_5 - 05 квітня 2026 року.
Станом на час розгляду судом першої інстанції клопотання, засуджений ОСОБА_5 відбув більше двох третин строку покарання.
В державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)» засуджений ОСОБА_10 відбуває покарання з 09 листопада 2023 року.
Згідно характеристики на засудженого, яка була досліджена судом першої інстанції, за час перебування в державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)» до дисциплінарної відповідальності не притягався, в одному випадку заохочувався.
Брав участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». Працевлаштований різноробочим дільниці.
Прибувши до ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» у листопаді 2023 року, норму виробітку почав виконувати з травня 2024 року (а.п.4).
Згідно довідки, виданої бухгалтерією ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)», на виконанні установи перебувають постанови про стягнення з засудженого ОСОБА_5 коштів на суму 16 383, 92 грн, з яких відшкодовано лише 17, 06 грн (а.п.5).
В 2025 році здобув професію «Столяр будівельний» у навчальному центрі, який функціонує при установі (а.с.19).
Розглядаючи клопотання начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, суд першої інстанції з належною повнотою дослідив дані про особу засудженого, його особову справу, включно з документами, наданими установою виконання покарання, та, відповідно до вимог КК України і КВК України дійшов до обґрунтованого висновку про те, що засуджений ОСОБА_5 , хоча і відбув встановлену законом частину строку покарання, однак його поведінка та ставлення до праці за час відбування покарання не є сумлінними.
Сумлінна поведінка, в розумінні ст. 81 КК України, є не тільки пасивною поведінкою засудженого, яка полягає у утриманні від порушень режиму відбування покарання, порушенні правил внутрішнього розпорядку, а й активна форма його поведінки: активна участь у суспільному житті і сумлінне ставлення до праці, поведінка в побуті та інше.
Сумлінне ставлення до праці, в розумінні ст. 81 КК України - це свідома участь у суспільно-корисній праці, систематичне виконання виробничих завдань, внесення раціоналізаторських пропозицій, винахідницькі відкриття, сумлінне виконання трудових обов'язків і дорученої роботи, якість її виконання, прагнення до вдосконалення наявного фаху, спеціальності, придбання спеціальності або підвищення ділової кваліфікації, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов у роботі, дбайливе ставлення до довіреного майна, інструментів, суворе додержання правил охорони праці і техніки безпеки тощо.
З матеріалів особової справи засудженого та його характеристики не вбачається ознак сумлінної поведінки та ставлення до праці, які б давали підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що засуджений ОСОБА_5 залучався до суспільно-корисної праці лише на незначний період часу і виявив бажання брати участь у програмах диференційованого виховного впливу лише в серпні 2024 року.
До того ж, згідно матеріалів особової справи засудженого, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства оцінені як середні.
У контексті викладеного апеляційний суд звертає увагу, що для прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування призначеного покарання поведінка засудженого, яка вказує на його виправлення, має бути стабільною в ході всього строку відбування покарання, чого у даному випадку встановлено не було.
Окрім того, як слушно зазначив суд в ухвалі, засудженому ОСОБА_5 двічі, 14 грудня 2023 року та 17 жовтня 2024 року, відмовлено у застосуванні ст.101 КВК України та ст.81 КК України як особі, що не довела, що стала на шлях виправлення.
Наведене, на думку колегії суддів, вказує на те, що подальше працевлаштування засудженого ОСОБА_5 і його участь у виховних програмах носять формальний характер і не свідчать про його виправлення, а тому для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.
Колегія суддів в повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, а тому підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на даний час відсутні.
Ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і належним чином мотивованою, а тому в задоволенні апеляційної скарги засудженого необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419,537,539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду ______________ ОСОБА_1
13.05.2025