12 травня 2025 року № 640/6571/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомУправління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві
доОСОБА_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (03065, м. Київ, вул. Василя Чумака, 8А, РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30221,75 гривень .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з невиконанням умов договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони №18 ГСП.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено таке.
Між Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони був укладений договір про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 15.01.2020 №18 ГСП (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач доручає, а навчальний заклад приймає на себе обов'язок за заявкою позивача здійснити проходження поліцейським первинної професійної підготовки за професією 5169 «Охоронник» і класифікацією 3-го розряду, а позивач зобов'язується оплатити вартість такого навчання.
Пунктом 1.4 Договору зазначено, що укладаючи цей договір щодо порядку та умов оплати підрозділом навчання поліцейського, сторони виходять з того, що поліцейський має намір перебувати у трудових відносинах з підрозділом не менше 2 (двох) років з дня призначення на службу в поліції.
Поліцейський зобов'язаний прибути після закінчення навчального закладу на службу до Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві 15.07.2020 року та відпрацювати в підрозділах УПО ФБ в м. Києві не менше 2 (двох) років з дня призначення на службу в поліції.
Відповідно до п. 4.5 Договору, у разі неприбуття за призначенням або відмови стати до роботи у підрозділі, дострокового відрахування з навчального закладу, припинення служби в поліції до закінчення строку уперше укладеного контракту з підстав, визначених п.5-11 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», переведення до інших органів поліції до закінчення строку, визначеного договором, у порядку, встановленому чинним законодавством України, компенсувати всі витрати, понесені позивачем у зв'язку із проведенням навчання та утриманням поліцейського у навчальному закладі.
Пункт 4.6. Договору встановлює, що у разі відмови відповідача від добровільного відшкодування позивачу витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.
Наказом Вінницького ВПУ ДПО від 20.01.2020 №12 відповідача було зараховано на курси професійної первинної підготовки з 20.01.2020, з забезпеченням його проживання та харчування.
Наказом Вінницького ВПУ ДПО від 14.07.2020 №136 відповідача було відраховано з навчального закладу з 14.07.2020 та відряджено до місця служби до УПО ФБ в м.Києві.
Наказом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві від 14..12.2020 №180 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Станом на момент звернення до суду та розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 30 221,75 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі №810/2610/16 зазначив, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).
Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
За приписами частин 4 та 5 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" вбачається, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Абзацом 3 пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Подані позивачем розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, відповідають Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах та Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
Діючим законодавством не передбачено умови, за яких особа має право на звільнення від відшкодування вказаних витрат.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем покладені на нього зобов'язання, передбачені Договором від 15.01.2020 №18 ГСП/37, виконані в повному обсязі і належним чином, в тому числі перераховано навчальному закладу кошти за проходження професійного навчання відповідача.
Відповідач звільнився зі служби в поліції за власним бажанням, не відпрацювавши двох років, у зв'язку з чим у неї виник обов'язок з відшкодування позивачу витрат, здійснених на її професійне навчання.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи несплачена відповідачем сума витрат, здійснених на її професійне навчання, становить30 221,75 грн.
Відповідачем належних та допустимих доказів добровільного відшкодування витрат, здійснених на її професійне навчання, в межах заявлених позовних вимог, до суду не надано.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та наявних у матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві заборгованості в розмірі 30 221,75 грн.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд доходить висновку про доведеність позивачем підстав виникнення заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві заборгованість по Договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 15.01.2020 №18 ГСП в сумі 30 221,75 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.